Мильна опера телекомунікаційного лобізму

Масштаби лобізму на ринку телекомунікацій в останні кілька місяців неухильно зростають, набуваючи дедалі витонченіших форм. Чи збережеться статус-кво, або ж усталену систему взаємовідносин буде радикально переглянуто, результатом чого можуть стати істотні зміни позицій операторів «великої п’ятірки». Сьогодні усе залежить від результату суперечки найбільших компаній про ставки інтерконекту.

Патова ситуація

Події і сюжети змінюються з калейдоскопічною швидкістю. Антимонопольний комітет України визнав компанії «Укртелеком», «Київстар», «МТС-Україна», «Астеліт» (ТМ life:)), «Українські радіосистеми» (ТМ Beeline), «Голден Телеком», «Інтертелеком», «Телесистеми України» (ТМ PEOPLEnet) монополістами в межах власних мереж мобільного зв’язку. «Укртелеком» було визнано також монополістом на ринку доступу до своєї фіксованої мережі. Це рішення було одним із найбільш очікуваних для галузі, тому що воно дає можливість Національній комісії з питань регулювання зв’язку України регулювати ставки на доступ операторів до мереж один одного. Адже дотепер розмір ставок був предметом домовленостей операторів.

На сьогодні ставка інтерконекту при розрахунках між мобільними операторами становить близько 50 коп. за хвилину. Тоді як за завершення дзвінка на своїй мережі держператор одержує вдвічі менше.

Конфлікт між операторами мобільного зв’язку і «Укртелекомом» виник наприкінці минулого року. Після повідомлення про намір підвищити ставки на доступ до своєї мережі з 0,25 грн. до 0,5 грн. за хвилину «Укртелеком», а також солідарні з ним «Українські радіосистеми» заявили, що високі ставки інтерконекту дають двом найстарішим операторам — «Київстару» і МТС — можливість субсидіювати дешеві внутрішні дзвінки для своїх абонентів, тим самим стримуючи розвиток конкурентів.

За підсумками 2008 року, обсяг ринку інтерконекту оцінювався «Укртелекомом» приблизно в 600 млн. дол. З початку року держоператор і «мобільники» працюють без договорів, а взаєморозрахунки за приземлення трафіка між ними не здійснюються.

Незадовго до прийняття рішення про монополістів «Укртелеком» на нараді робочої групи пропонував «Київстару» і МТС кілька варіантів розрахунків у цьому році. Наприклад, у першому кварталі — 45 коп., у другому і третьому — по 40, у четвертому і протягом усього 2010 року — 35. Другий варіант: за перший і другий квартали оператори взагалі не розраховуються, потім — за ставкою 35 коп. мобільникам і 25 — «Укртелекому». Також пропонувався варіант нульової ставки. Втім, ні ці, ні контрпропозиції не були підтримані всіма сторонами процесу.

На перший погляд, прийняття АМКУ принципового для ринку рішення розрубало гордіїв вузол інтерконекту, передаючи встановлення ставок Нацкомісії з питань регулювання зв’язку. Слід зазначити, що оскільки вісім мобільних операторів були визнані монополістами, у разі набрання рішенням сили і за умови, що АМКУ встановить факт зловживань з їхнього боку, до компаній можуть бути застосовані санкції у вигляді штрафу в обсязі до 10% обороту за 2008 рік. А зловживанням антимонопольники цілком можуть вважати в тому числі і відмову від укладання договорів. Навіть зважаючи на те, що до останнього часу АМКУ не так уже й часто штрафував порушників конкурентного законодавства на великі суми, уже сама по собі подібна перспектива стурбувала б учасників ринку. Адже йдеться про справді великі гроші. Так, дохід «Київстару» за 2008 рік становить 12,8 млрд. грн., МТС — 8,6 млрд. грн.

Нескінченна історія

Проте не встигло на документі висохнути чорнило, як «Київстар» і МТС поквапилися заявити про заполітизованість цього рішення. А також про те, що воно прийняте в інтересах насамперед «Укртелекому» з метою підвищення капіталізації компанії, приватизація якої стала ідеєю фікс нинішнього уряду.

Лідери ринку відмовилися здатися без бою — вони вирішили перенести протистояння з кулуарів НКРЗ і АМКУ в інші державні кабінети. І майже відразу знайшли розуміння в Кабміні, з якого антимонопольників попросили як мінімум відтермінувати набрання їхніми рішеннями сили.

Минуло трохи більше тижня — і стало зрозуміло, що комітетники мають намір дати «задній хід». 3 червня АМКУ почав справу про перегляд свого рішення від 25 травня ц.р. Підставою для цього стали відповідні звернення ЗАТ «Київстар» і ЗАТ «Український мобільний зв’язок» (МТС), які надійшли в комітет 2 червня. Своє звернення компанії мотивували тим, що під час прийняття рішення не було враховано істотних обставин. Комітет задовольнив прохання операторів, призупинивши дію попереднього рішення.

Причина ж різкої зміни позиції уряду банальна — кошти, що підуть до держбюджету. Експерти натякають, що дуже доречно відбулися позачергові збори акціонерів компанії «Київстар», на яких було нарешті вирішено питання про дивіденди за 2006—2007 роки в розмірі 4,6 млрд. грн. На суму дивідендів, що буде виплачена акціонерам, компанія зобов’язана нарахувати податок на прибуток у розмірі 25%, що й становить понад 1 млрд. грн. Таким чином, гостре бажання заблокувати невигідне компанії рішення АМКУ цілком могло збігтися з не менш гострим бажанням ДПАУ виконати план з наповнення бюджету.

Остаточне рішення АМКУ прийме після проведення ще одного розслідування. Як повідомило джерело «ДТ», офіційні роз’яснення в.о. голови комітету Олександра Мельниченка очікуються 16 червня. Втім, АМКУ вже дав чіткий сигнал ринку, що може скасувати настільки важливий для його розвитку документ. Або відкласти набуття ним чинності до 1 січня 2010 року. У будь-якому разі, очевидно, що кулуарні баталії з цього приводу далекі від свого завершення.

Поки що НКРЗ затвердила проект порядку взаєморозрахунків між операторами і проект розрахункових тарифів. У 2009 році розмір ставки інтерконекту між мобільними операторами, а також при дзвінках із фіксованих мереж на мобільні може становити 45 коп./хв. А з 1 січня 2010 року пропонується знизити його до 40 коп./хв. Ставка за дзвінки з мобільних мереж на фіксовані залишається старою — 25 коп./хв. А розмір ставки інтерконекту між фіксованими операторами становитиме 2 коп./хв.

За словами члена НКРЗ Людмили Артюшенко, комісія направить проект на узгодження в інші відомства, потім ще раз винесе на голосування членів НКРЗ. Тож за сприятливого збігу обставин порядок зможе набути чинності в липні. Втім, його існування зовсім не означатиме, що комісія візьметься регулювати ставки. Вона зможе тільки рекомендувати… Усе логічно, адже встановлювати ставки НКРЗ має право тільки для монополістів.

Оманлива рівновага

Досі позиції «Укртелекому» у конфронтації виглядали набагато більш переконливими. І справа не тільки в тому, що його топ-менеджменту вдалося донести до прем’єра просту думку про те, що підвищення дохідності державної компанії можливе тільки за умови позитивного для неї вирішення питання інтерконекту. І не в тому, що компанія уже виграла в Апеляційному господарському суді Києва справу за позовом «Київстару», яким мобільний оператор просив визнати чинним торішній договір про взаємний доступ до мережі з держкомпанією.

Справа в тому, що один із найбільш досвідчених менеджерів ринку Георгій Дзекон переслідує і власні інтереси. Адже для бізнесів, котрі спостерігачі традиційно пов’язували з ним («Атраком», «Пріоком», що працюють на ринку будівництва та оренди оптоволоконних мереж), життєво необхідний розвиток операторів другого ешелону, які мають ще інвестувати та інвестувати в розвиток своїх мереж.

Не виключено, що припинення дії рішення про монополістів викличе новий сплеск активності топ-менеджменту та юристів «Укртелекому». За словами директора філії об’єднаних продажів «Укртелекому» Ігоря Сиротенка, АМКУ мав би право прийняти таке рішення, якби встановив якісь нові обставини. «Які саме нові обставини з’явилися, нам не зрозуміло», — каже він.

Існування такої процедури, як припинення дії рішення, стало несподіванкою і для опонентів «Укртелекому». Характер того, що відбувається, підтверджує, що рішення приймалося під тиском уряду, і комітет змушений був імпровізувати. «Дуже висока ймовірність того, що це рішення буде оскаржене. Водночас ближче під кінець року інші оператори зв’язку можуть піти за прикладом «Укртелекому», відмовившись продовжувати договори взаємоз’єднання, і перестануть розраховуватися між собою», — вважає аналітик консалтингової компанії Netton Роман Химич.

Втім, збереження статус-кво на ринку зовсім не означає програшу «Укртелекому» у «битві за інтерконект». На сьогодні не зрозуміло, в який спосіб мобільним операторам удасться розв’язати проблему одержання коштів, що їм заборгував держоператор. Договори не укладено, тож цими грошима в «Укртелекомі» можуть користуватися скільки завгодно.

Що ж стосується протистояння загалом, то остаточного вирішення ситуації чекати до кінця року не доводиться.