Ліквідність золота, або Що потрібно знати, продаючи банку золотий зливок

Сьогодні золото, після значної корекції, знову зростає в ціні. Більшість експертів очікують сезонного подорожчання цього благородного металу. На котирування золота найближчими місяцями, на думку спеціалістів, сильно впливатиме валютно-фінансова нестабільність у єврозоні та передвиборна політична нестабільність у США. Інакше кажучи - зараз найбільш слушний час вкладати гроші в золото. Однак чи слід це робити нашим співвітчизникам - ще велике запитання…

Ми неодноразово привертали увагу читачів до особливостей інвестицій у коштовні метали в нашій країні. Сьогодні ж вирішили проаналізувати один з аспектів операцій із банківськими зливками. А саме - особливості купівлі золотих зливків вітчизняними банками в населення. Переконуючи клієнта придбати золоті зливки, банкіри зазвичай підкреслюють виключно переваги цих інвестицій. Найчастіше при цьому згадують надійність інвестицій - справді, коштовні метали не піддаються інфляції, та й фінансові кризи зазвичай лише зміцнюють їх курс; схоронність - банківські зливки не зношуються, їм не страшні пожежі та повені; та ліквідність - банкіри стверджують, що на золото завжди стійкий попит і вигідна ціна. Однак на практиці з ліквідністю банківського золота в Україні виявляється не так просто.

Чуже золото

Насамперед слід зазначити, що активно працюють із золотом тепер дуже мало українських банків. Лі-цензію на роботу з банківськими металами мають усього 70 банків. Із них реально займаються роздрібними продажами близько 30 фінансових установ. Причому лише близько 20 приділяють цьому різновидові діяльності вдосталь уваги. Близько третини банків, котрі здійснюють роздрібні продажі зливків золота, не купують золото в клієнтів. Серед них такі гранди вітчизняного банківського бізнесу, як Укрсоцбанк (Unicredit Bank), ПУМБ і ВТБ. Із 26 банків, котрі продають зливки золота вагою 10 грам, лише 16 купують такі ж злив-ки в населення.

Однак найцікавішою особливістю вітчизняного обігу банківських металів є поділ зливків на «свої» та «чужі». Такої практики немає ніде у світі, однак у нас, схоже, для деяких банкірів це вже стало поганою традицією. Причому якщо десять років тому, на світанку зародження цього ринку, банки відкрито виставляли котирування на зливки, придбані в інших банках, із дисконтом 20-30%, то тепер банкіри просто відмовляються купувати «чужі» зливки. Цікаво, що лише Правексбанк вважає «чужими» зливки з клеймом іншого українського банку. Інші банки, які практикують таку дискримінацію, вимагають надання квитанції (форма 377-К) про купівлю зливка саме в їхньому банку. Серед банків, котрі відмовляються працювати з «чужим» золотом, є доволі солідні, системо-творчі установи, зокрема й банки з державним капіталом, такі як Ощадбанк, Укрексімбанк, «Хрещатик», Укргазбанк, банк «Форум», БМ Банк.

Спред

Побутує стійкий міф про те, що золото в Україні набагато дорожче, ніж у цивілізованих країнах. Насправді це вже не зовсім так. Се-редньостатистичні ціни на роздрібне золото відрізняються від європейських на 2-3%. Що цілком пояснюється витратами на закупівлю та вартість доставки зливків із європейських банків. Головною вадою вітчизняного ринку золота, яка серйозно впливає на ліквідність цього металу, як і раніше, є горезвісний спред (різниця між ціною продажу та ціною купівлі золотого зливка).

Cередньостатистичний спред в українських банках становить 13%. Реально різниця цін у багатьох банках більша і дуже залежить від конкретної банківської установи. Приміром, на 10-грамових золотих зливках спред коливається від 3,37% у банку «Юнекс» до 34,6% в Укр-профбанку.

Теоретично величина спреда зменшується зі збільшенням ваги зливка. Однак тут є особливість: якщо на зливках малої ваги розмір спреда досягається високими цінами продажу, то на більших зливках - за рахунок низьких цін купівлі. Не слід також забувати, що при операції з банківськими металами на суму понад 50 тис. грн. (тобто практично зі зливками понад 100 грам) банк зобов’язаний іденти-фікувати клієнта. Клієнтові при цьому слід пред’явити паспорт і оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Опти-мальним вибором для інвестицій фізичних осіб, таким чином, є золоті зливки від 20 до 100 грамів.

Сертифікат якості

Згідно з Положенням НБУ про здійснення уповноваженими банками операцій із банківськими металами, сертифікатом якості банківського металу є офіційний штамп (товарний знак) визнаного виробника або письмовий документ виробника, який засвідчує пробу банківського металу та ідентифікує назву визнаного виробника або виробника. При цьому під визнаним виробником слід розуміти афінажні компанії, котрі є визнаними постачальниками на Лондонський ринок коштовних металів. Таку незаперечну репутацію має продукція 60 афінажних компаній із 25 країн світу. Статус афінажера найвищого класу - Good Delivery (надійна поставка) - присвоюється Лондонськими асоціаціями учасників ринку коштовних металів (LBMA) або учасниками Лондонського ринку платини і паладію (LPPM). Під виробниками у положенні НБУ маються на увазі афінажні підприємства України, які здійснюють афінаж коштовних металів виготовленням зливків банківських металів і не є визнаними виробниками.

Інакше кажучи - гарантією якості більшості зливків, які продають українські банки, є клеймо визнаного афінажера. Найпопулярніші у вітчизняних банків зливки з печатками Argor Heraeus, Degussa, Umicore, Valcambi. На практиці багато банків вимагають від клієнта також паперовий варіант сертифіката якості і в разі його відсутності відмовляються викуповувати зливок.

Найоригінальніше клеймо афінажера використовує Кредит-пром-банк - тут погоджуються на купівлю зливків тільки зі штампом компанії Umicore.

Упаковка

Банківські мірні зливки (особливо вагою до 50 грамів) заведено упаковувати. Упаковка (суцільний футляр, що не розкривається) може бути пластиковим; повністю або частково прозорим, бувають також подарункові футляри найрізноманітніших видів.

Варто відразу поцікавитися, чи впливають пропоновані вам типи упаковки на відкуп зливка в цьому та інших банках. Буває, коли вітчизняні банки погоджуються купувати зливки тільки в певному типі упаковки або тільки у фірмовій упаковці цього банку.

При зберіганні зливка слід також мати на увазі, що пошкодження упаковки, навіть без пошкодження зливка, впливає на його ліквідність, бо зливок, на думку банкірів, втрачає свою привабливість. Банки можуть взагалі відмовити купувати такі зливки або застосувати дисконт (до 20% ціни злитка), оскільки банк так чи інакше має вирішувати проблему подальшої реалізації таких зливків. У деяких банках у такій ситуації взагалі пропонують купити золото за ціною брухту. У кращому разі, зливки з пошкодженою упаковкою оцінюватиме експерт, причому його послуги в більшості наших банків оплачує клієнт.

Висновки

Приводом до цієї публікації послужила реальна необхідність продати мірний зливок золота вагою 10 грамів із клеймом Argor Heraeus. Сталося так, що він був без письмового сертифіката, квитанції про купівлю і з трохи пошкодженою упаковкою. Матеріал зібрано шляхом телефонного спілкування з представниками українських банків із цього питання. Підсумок - зливок без проблем погодилися купити лише чотири вітчизняні банки: «Юнекс», Брокбізнесбанк, VAB-банк і Сбербанк России. Найкращу ціну на 10.10.11 р. запропонували в банку «Юнекс».

Однак головний підсумок телефонного спілкування, на жаль, невтішний. Більшість вітчизняних банків ще дуже далекі від цивілізованого ринку роздробу золота, і, схоже, ринок рухається вперед лише на ентузіазмі окремих банкірів. Практич-ний висновок - потрібно терпляче вивчати пропозиції банків та їхні умови, не лінуватися порівнювати й робити висновки. Непогано при цьому також пам’ятати, що у вас на руках не просто товар, за який хотілося б виручити хоч якісь гроші, а «універсальний загальний еталон» і «вічна цінність». Принаймні щоб не продати золотий зливок «за ціною брухту».