Кредитна спілка: цивілізований механізм чи фінансовий капкан

Так сталося, що, будучи частиною наддержави, ми наприкінці ХХ століття виявилися тубільцями в питаннях демократії і ринкових відносин. Разом із новими економіко-правовими реаліями до нас в Україну ринули найнебезпечніші «віруси». Не маючи належного імунітету, виробленого розвиненими країнами на шляху свого поступального розвитку, захворювання вразили цілі галузі та напрями. Знайти готовий рецепт тут неможливо. Тільки власний інтелектуально-вольовий потенціал допоможе нам упоратися з такими захворюваннями, як корупція, незаконні угоди з землею чи щось інше.

Кредитні спілки (КС) як неприбуткові фінансові установи, метою діяльності яких є кредитування своїх членів, у певному вигляді існують практично в усіх розвинених країнах. Наприклад, об’єдналися жителі рибальського селища N у кредитну спілку — ось воно вирішення проблеми позапланового фінансування ремонту човна, купівлі снастей. Чи не чудово? Адже й відсотки, й інші умови кредиту встановлюють самі члени спілки, які кредити потім і беруть.

В Україні Держфінпослуг надало статусу фінустанов 803 кредитним спілкам. За даними, озвученими на конференції Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, що відбулася у травні цього року, активи спілок за станом на 01.01.2008 р. становили 5261 млн. грн. Не забули й про «Програму захисту вкладів». Словом, триває поступальний розвиток небанківського сектора фінансових установ.

Є на шляху розвитку кредитних спілок і ціла низка проблем. З моменту, коли вони почали діяти на території України (Закон «Про кредитні спілки» від 2001 р.), ці проблеми так і не були розв’язані. Основним завданням багатьох кредитних спілок стало заробляння грошей на особливо прибутковому споживчому кредитуванні. Воно й не дивно, адже для створення банку, який теж проводить подібного роду кредитування, потрібен чималий статутний фонд. Та й контроль за банками набагато серйозніший. А з неприбуткової установи що візьмеш, адже Держфінпослуг і його структурному підрозділу, департаменту з нагляду за кредитними спілками, дер­жава «реальних зубів», тобто необхідного апарату, повноважень і законодавством закріпленої відповідальності за порушення його розпоряджень фактично не дала.

Усе це ще було б півбіди, якби не наявність серед загального числа кредитних спілок таких, які за своєю суттю задіяні у відвертих шахрайських схемах. Вони створені за принципом фінансових пірамід, коли за рахунок залучених грошей певний період вкладникам виплачують високі відсотки. Згодом виплати припиняються, а вклади не повертають.

Як же працюють такі «фінансові піраміди»? Робота розпочинається з активної інформаційної кампанії в місцевих ЗМІ «несіть гроші на депозити під 27% річних». Тим, хто прийшов, розповідають про правильність їхнього вибору і беруть гроші... Якщо в банку це оформляють відповідним депозитним договором, то в КС гроші приймають за договором про сплату «пайових внесків». При цьому ділків не бентежить відсутність на момент внесення цих самих «пайових внесків» формального членства нових вкладників у кредитній спілці.

Після цього (увага!), відповідно до Закону «Про кредитні спілки», вкладник несе фінансові ризики щодо роботи кредитної спілки в розмірі свого пайового внеску, право власності на який перейшло кредитній спілці. Певний період вкладникові виплачують обіцяні відсотки, а потім виплати припиняються... У кредитній спілці створилося важке фінансове становище, великі борги, збитки тощо. За такої ситуації кредитна спілка існує досить тривалий час, гроші вкладникам, зрозуміло, ніхто не повертає.

Не допомагає в цьому разі навіть те, що департамент з нагляду за кредитними спілками Держфінпослуг ще на початку 2005 р. позбавив дану кредитну спілку ліцензії на залучення грошей фізичних осіб на депозити. А за період із 2005-го по 2008 р. написав близько десяти листів у різноманітні правоохоронні органи (у МВС, СБУ, ДПАУ і, нарешті, у ГПУ) про наявність незаконного залучення коштів фізичних осіб. Реакції правоохоронців, як ви здогадуєтеся, нема.

Найсумніше, що Держфінпослуг відповідно до чинного законодавства навіть не може оштрафувати кредитну спілку, оскільки це неприбуткова установа. Не кажучи вже про конче потрібну в такій ситуації можливість позбавлення відповідної юридичної особи статусу фінансової установи і права називатися кредитною спілкою.

Географія таких КС широка. Вони функціонували і функціонують у Донецькій, Хмельницькій, Черкаській, Харківській та інших областях України. Тільки за цей рік, наприклад, газета «Урядовий кур’єр» двічі писала про порушення кримінальних справ проти посадових осіб кредитних спілок.

Ось вона, хвороба бюрократії: з одного боку, сертифікувати та ліцензувати «усе що ворушиться», а з другого — допускати цілковиту відсутність ефективного регулювання цілої галузі.

Можна заперечити: якби правоохоронні органи, прокуратура, працювали ефективно, а наші громадяни думали, куди гроші несуть... Воно-то так, та ось тільки завдання ефективного спрямування в потрібне, законне русло фінансових відносин із держави не знімається.

І ще, коли читати закони, які регулюють оперативно-пошукову діяльність, то знайти прямо сформульоване завдання для органів з боротьби з економічними злочинами — «забезпечення відшкодування матеріального збитку, повернення потерпілим їхнього майна» — ви не знайдете. А, наприклад, у США фінансування підрозділів з боротьби з економічними злочинами перебуває у пропорційній залежності з коштами, повернутими їхнім законним власникам. У нас же завдання УБЕЗів, податкової міліції і т.п. — забезпечити статистику розкриття... Відчули різницю?

Та й довести шахрайство таких ділків дуже непросто. Адже для цього потрібно довести, що, крім обману, сторона, яка бере кошти, явно не збиралася виконувати договір. Тому пишуть люди, які потерпіли від подібних КС, у різноманітні інстанції, а толку ніякого. Наприклад, щодо кредитної спілки «Фінансова компанія «Капітал-сервіс» тільки депутатських звернень у правоохоронні органи написано близько десятка, але не те щоб кримінальну справу не відкрили, навіть не відмовили в її порушенні (адже тоді люди могли б звернутися до суду по захист своїх прав)... А кредитна спілка далі продовжує свою діяльність, шукає нових «вкладників»...