КРЕДИТНА КУРКА НАЦБАНК ПОКИ НЕ НЕСЕТЬСЯ

Змучений неефективністю своєї грошової політики, докорами уряду й упертістю ввіреної йому банківської системи (яка занадто повільно, на думку влади, знижує ставки по кредитах), Нацбанк придумав вихід. Усерйоз узявшись за банківські відсотки і не домігшись бажаного ні умовляннями, ні зниженням дисконтної ставки, НБУ вирішив дати банкам доступ до великих грошей за низькими цінами — мабуть, найсмачніше, що може запропонувати центральний банк. Із 20 серпня НБУ вирішив давати банкам кредити на термін до трьох років за ставкою 8% річних. При цьому обов’язкова умова — ці гроші банк має дати економіці на впровадження «інвестиційно-інноваційних проектів». І банки прийшли, але...

Усе, що банки принесли в НБУ — кілька десятків дрібних проектів загальною сумою 827 млн. грн. Серед них — кредити на будівництво автозаправних станцій, лічильники електроенергії для населення і будівництво магазинів.

Є, щоправда, проект будівництва нафтопереробного заводу. Однак, враховуючи, що потужності нині діючих НПЗ цілком задовольняють український ринок, Нацбанк не бачить необхідності підтримувати цей проект. Тобто мільярдні «інноваційно-інвестиційні» кредити, які хотів би надати економіці Нацбанк, поки що залишаються ідеєю.

— Ми б хотіли, щоб нам спочатку пред’явили програми, які уряд вважає найбільш імпульсивними для економічного зростання... Ми говорили про масштабні проекти. Я ніколи не думав, що дійдуть ось до такого», — голова НБУ Володимир Стельмах.

Втім, чиновники підготували цілу низку великих проектів, які подобаються уряду і Стельмаху. Лише «Укрзалізниця» хоче реалізувати кілька великих інвестиційних проектів на загальну суму 400 млн. гривень. Це, зокрема, проект обсягом 200 млн. грн. на будівництво вагонів і 100 млн. на будівництво електропоїздів.

Мінпромполітики також запропонувало банкам низку проектів у машинобудуванні, металургії, хімії та легкій промисловості на суму близько 1,3 млрд. грн. При цьому чиновники хочуть отримувати кредити за ставкою не вище 12%, у той час як більшість банків, що беруть участь у програмі довгострокового кредитування НБУ, говорять про ставку 16—18% і поки не поспішають кредитувати.

Таким чином, поки біля джерела «довгих» кредитів зібрався радше не бізнес, що прагне дешевих ресурсів, а міністерства, що мріють про дотації. Їм хочеться дешево прокредитуватися у банків під гарантії уряду.

До речі, Кабмін, розробляючи цей проект разом із Нацбанком, не забув увести у гру ще одну дійову особу — «порадника». Цей останній, функції якого взяло на себе Мінекономіки, повинен буде відокремлювати «хороші» інноваційні проекти від «поганих» і виносити свої експертні оцінки з приводу «потрібності» їх для економіки. Щоправда, як запевняє міністр Шлапак, «вирішуватимуть лише самі банки!»

Архів «ДТ»

«Міністерству економіки давати роз’яснення підприємствам усіх форм власності і банкам щодо відповідності поданих інноваційно-інвестиційних проектів пріоритетним напрямам соціально-економічного розвитку», — постанова Кабміну №1106 від 5 серпня 2002 р.

Проти адміністративного тиску на кредитний ринок ще в серпні виступив МВФ, угледівши у цій схемі загрозу для бюджету. Адже держава, що має масу непогашених гарантій і неповернутих банківських кредитів — далеко не найкращий позичальник. І некомерційні проекти, які вона може захотіти впроваджувати під свої гарантії, — зайвий тягар для бюджету-2003, і без того важкого.

— Ми бачимо небажаний прецедент втручання в ринкові сигнали, зокрема, це стосується відсоткових ставок. Ми бачимо, що в результаті це може негативно позначитися на фіскальній позиції держави, коли за якийсь час держава буде змушена надавати певні гарантії», — каже постійний представник МВФ в Україні Богдан Лисоволик.

Більшість банкірів при цьому дуже задоволені проектом НБУ і планують активно кредитуватися у нього під низьку ставку. Банкірам подобається в постанові Нацбанку усе, що пов’язано з видачею кредитів, трошки бентежить лише приставка «тимчасове» у положенні про видачу «довгих» кредитів.

— Це дуже важливий, революційний рух. Він явно приведе до поліпшення ситуації на ринку кредитів, ставки будуть прийнятні для українських підприємств — це однозначно... До 12%, як хоче Мінекономіки, звісно, не дуже реально, та все ж, — скарбник Raiffeisenbank Сергій Маноха.

Зараз близько 40 банків ведуть переговори з НБУ про видачу таких кредитів. Зокрема, у проекті хочуть брати участь майже всі банки з «великої вісімки», окрім, мабуть, лише ПІБу, що принципово не хоче працювати з кредитами НБУ.

Цікаво, що Президент Леонід Кучма виступив проти залучення до проекту недержавних банків (тобто всіх українських банків, окрім Укрексімбанку й Ощадного), заявивши при цьому, що ставка за кредитами має бути обмежена все тими ж 12%.

— Це ж ви (уряд і Нацбанк. — О.Б.) спеціально робите так, щоб ці гроші в економіку не потрапили, — сказав Президент України Леонід Кучма.

Поки, щоправда, ця заява глави держави не виражена документально і, можливо, залишиться одним із багатьох ляпсусів влади, які старанно втираються з офіційних релізів.

Втім, так чи інакше, кредити Нацбанку в банківській системі поки не зростають. За даними НБУ, обсяг його кредитів у серпні склав 45,6 млн. грн., у липні — 315,1 млн. грн., і усього лише 2,8 млн. грн. за перші тижні вересня.

Водночас кредити банків економіці продовжують швидко зростати і без допомоги згори — за січень—серпень приріст склав 22,3%. При цьому середня відсоткова ставка, що складала, за даними НБУ, 29,7% на початку року, до вересня знизилася до 20,8% річних. То, може, не треба бігти попереду паровоза?..