Комісійний дохід. За чий рахунок виживають українські банки

Банківська система України перебуває в жалюгідному стані. Збитки вітчизняних банків торік становили 66,6 млрд грн. І нинішній рік цю тенденцію змінювати не поспішає.

Сьогодні банкам нема кого, а часом і нічим кредитувати. Задля виживання банкіри намагаються виправити ситуацію за рахунок зростання комісійних доходів, яким раніше, у спокійні докризові роки, банки не приділяли великої уваги. Зростання кількості платних послуг і підвищення тарифів на звичні для клієнтів послуги серйозно б'ють по кишені пересічних українців і підривають і так невисокий авторитет банків. Але зупинятися банкіри, схоже, не збираються.

Комісії зростають

Банки отримують комісійні доходи від здійснення платежів і надання супутніх послуг. Їхній розмір мало залежить від валютних і кредитних ризиків, тому що вища частка комісійних доходів у банку, то менше на нього впливають зовнішні фактори. Ставку на зростання комісійних доходів банкіри почали робити після кризи 2008–2010 рр. Причина була проста: відсутність кредитування і як наслідок - зниження прибутку. Фінустанови тоді були вимушені шукати альтернативні джерела доходів, головним з яких є саме комісійні.

Перша хвиля підвищення банківських тарифів прокотилася ще у 2009-му, коли банкіри, також через припинення кредитування, вирішили більше заробляти на комісіях. Якщо у 2007–2008 рр. частка комісійних у загальній структурі банківських доходів становила не більш як 7–8%, то вже у 2009-му вона досягла 10–11%. З початку 2011-го структура доходів ще сильніше змістилася на користь комісій. Їхня частка під кінець року досягла 13,1% - рекордного для українських банків показника. Максимальні темпи зростання комісійних доходів було зафіксовано в 2012 р. Тоді всього за рік вони збільшилися на 14,55%.

За підсумками 2015 р. комісійні доходи українських банків становили 28,4 млрд грн (14,3% у структурі доходів). За січень-лютий нинішнього року їхня частка підвищилася вже до 18,3% (4,5 млрд грн).

Утім, говорити про значну диверсифікацію ризиків поки що зарано. Попри зростання частки комісійних доходів, структуру прибутку українських банків ще складно назвати ефективною. Експерти переконані, що оптимальна частка комісійних доходів для українських банків сьогодні має становити 30%. При цьому на європейському банківському ринку цей показник, як правило, близько 50%, а в деяких країнах співвідношення відсоткових і комісійних доходів і поготів 30/70.

З огляду на досить низький рівень кредитних ставок за кордоном, іноземні банки звикли заробляти на обслуговуванні клієнтів. В Україні ж багато операцій проводилися безоплатно навіть за високої собівартості, аби тільки привабити клієнта в надії, що після цього він або візьме в банку кредит, або відкриє депозит. Нині часи змінилися, і фінустанови вимушені шукати нові способи заробити.

Без поліпшень

Світова практика показує, що для зростання частки комісійного прибутку банкам необхідно дотримуватися трьох простих правил: постійно збільшувати клієнтську базу, нарощувати кількість трансакцій і впроваджувати нові актуальні продукти. Однак у нашій країні збільшення частки комісійних доходів у більшості випадків є наслідком простого підвищення тарифів або запровадження плати за раніше безоплатні послуги.

Слід визнати, що не завжди й не у всіх банків відбувається пряме підвищення комісій за банківські послуги, іноді вони розширюють лінійки продуктів, упроваджують більш складні сервіси, за які стягують додаткові комісії. Банки почали отримувати комісію й за абсолютно нестандартні послуги - продаж залізничних квитків, квитків на культурні й спортивні заходи. Щоправда, частка доходів від таких послуг поки що невелика.

І все ж таки переважна більшість українських банків запроваджує комісії не за високотехнологічні сервіси. Найчастіше комісійні стягуються за прості, іноді рутинні операції. Наприклад, виписка про стан рахунка (потрібна для посольства при оформленні візи) обходиться мінімум у 50 грн. Основна стаття комісійного доходу - розрахунково-касове обслуговування. Саме воно дорожчає найшвидше. Причому тарифи пропорційно підвищують і при обслуговуванні безпосередньо в касі банку, і за операції в терміналі, і за інтернет-банкінг. При цьому, якщо раніше банки конкурували наявністю в них чи відсутністю комісії за обслуговування в касі, то тепер змагаються лише в розмірі відсотка комісії за розрахунково-касові фінансові послуги.

Свою роль у зростанні комісійних доходів українських банків відіграло також збільшення числа розрахунків пластиковими картками. Обсяг оплати товарів банківськими картками торік уперше перевищив показник зі зняття готівки в банкоматах. Українці нарешті повірили в цей інструмент і оцінили його зручність. При оплаті карткою банк заробляє так звану комісію interchange, яку йому платить торговельна мережа.

Найбільших втрат кишені банківського клієнта завдають комісії, що обчислюються у відсотках від суми операції. Фіксовані комісії - гуманніші й непомітніші. По-справжньому грабіжницькі комісії деякі банки запровадили за великі суми безготівкових переказів. Зазвичай такі операції пов'язані з переказуванням із банку в банк депозитів і коштів на поточних рахунках, а також з купівлею нерухомості, автомобілів та інших дорогих речей. Спочатку за це брали 1–3% суми, потім банки плавно підняли ставку до 10%, а деякі меткі фінустанови збільшили тарифи й поготів до 30%. Банкіри пояснюють такий рівень тарифів не стільки бажанням заробити, скільки необхідністю утримати клієнтів та їхні вклади.

Практично всі вітчизняні банки почали брати комісію за поповнення клієнтом особистого поточного або карткового рахунка. Вона становить від 0,5 до 1,5% від суми поповнення, як правило, незалежно від того, чи вносить клієнт кошти через касу банку, термінал самообслуговування або інтернет-банкінг. Зросли тарифи й за зняття готівки у банкоматі: одержання власних коштів у деяких банках тепер обходиться в 1–3% від суми, кредитних - 4–6%. Причому сьогодні деякі банки беруть комісію за зняття грошей не тільки з особистих ("універсальних") карт, а й навіть з зарплатних і соціальних.

Запровадження тих чи інших комісій банки зазвичай не афішують. Достатньо опублікувати рішення про підвищення тарифу або запровадження нової комісії на своєму сайті. Це означатиме, що його клієнти автоматично ознайомилися з новими умовами. Клієнти часто дізнаються про зміни тарифів лише після того, як кошти було списано з рахунка. Якщо платіж не перевищує 5 грн, галасу зазвичай не зчиняють. Однак при активному користуванні банківськими послугами з таких дрібних комісій часто щомісяця набігають досить солідні суми в кілька сотень гривень.

І без обмежень

Жодних законодавчих норм, які обмежують розмір банківських комісій, на сьогодні немає. Відповідно до Закону "Про банки та банківську діяльність", фінустанова "самостійно встановлює відсоткові ставки та комісійну винагороду за надані послуги". Національний банк у договірні відносини між клієнтом і банком традиційно не втручається, вважаючи це питанням вільної конкуренції. Тобто якщо клієнта не влаштовує запропонована вартість послуги, він завжди може перейти в інший банк. Благо, їх в Україні поки що багато. Але сьогодні у вітчизняних реаліях комісії зростають одночасно в усіх банках, і в клієнтів у більшості випадків просто немає реального вибору. Та й самі комісії іноді, як бачимо, можуть сприяти "поневоленню" клієнта.

Ринок контролюють Антимонопольний комітет України й Інспекція з питань захисту прав споживачів. Ці організації регулярно проводять перевірки в банках, але реально на їхню політику в питаннях тарифів не впливають. Принаймні поки що немає жодного випадку зниження тарифів у результаті втручання цих структур. Періодично робляться спроби подати на розгляд до ВР законопроекти, які забороняють той чи інший вид комісії (наприклад комісії за зняття готівки у банкоматах або поповнення рахунка). Однак жоден з них не був сприйнятий депутатами всерйоз.

Тому прогноз на майбутнє для пересічних клієнтів банків невтішний. Банки зацікавлені в мінімізації ризиків, а тому продовжать активно нарощувати комісійні доходи. При цьому всі банкіри переконані, що тарифи і далі зростатимуть. Щоправда, розходяться в оцінках, наскільки серйозним може бути підвищення. Одні стверджують, що тарифи вже цього року збільшаться не більш ніж на 5–10%, оскільки рівень розвитку технологій у галузі дозволить мінімізувати витрати, пов'язані з людським фактором. Інші стверджують, що розцінки на банківське обслуговування збільшаться на 20–25%. З'являться й нові види комісій.