Відкриття Іранської нафтової біржі, на якій передбачається замінити долар (як єдиний загальносвітовий платіжний засіб за нафту) другою світовою валютою — євро, — планується вже досить давно. Строки початку її функціонування неодноразово переносили.
Останнього разу дату відкриття біржі призначили на 20 березня, але знову перенесли, що, однак, не знімає питання з порядку денного. Мохаммед Джавад Асеміпур (керівник цього проекту) твердить, що його реалізація має перетворити Ісламську Республіку Іран на основний центр угод із вуглеводневої сировини (газ, нафта, нафтопродукти) у регіоні. Досі міжнародну торгівлю нафтою вели тільки на двох біржових майданчиках: у Лондоні (IPE — International Petroleum Exchange) і в Нью-Йорку (NYMEX — New York Mercantile Exchange).
Однією з основних технічних перешкод для торгівлі нафтою за євро є відсутність стандартної ціни, вираженої в євро, інакше кажучи — «нафтового маркера». Тому, якщо біржу в Тегерані створять, то це, по-перше, означатиме усунення цієї технічної перешкоди. По-друге, це передвіщає появу конкуренції з лондонським і нью-йоркським торговими майданчиками, якими володіють американські корпорації.
Тегеранський проект: кому це вигідно?
Здійснення проекту безумовно вигідне країнам ЄС. Їм не потрібно буде купувати і зберігати долари для оплати поставок нафти, що майже автоматично надасть європейській валюті статусу резервної.
Найбільшим власникам доларових валютних резервів — Китаю та Японії — реалізація таких планів була б слушним приводом для диверсифікації валютних резервів і скорочення величезної доларової маси, яка перебуває в їхньому розпорядженні.
Не постраждає від новації і Росія. Основний обсяг її торгівлі енергоносіями традиційно припадає на європейські країни. А про мотивацію багатьох арабських країн годі й казати — окрім суто економічних інтересів, тут присутня і політична складова.
Географічне положення Ірану також досить заманливе — відстань до найбільших споживачів нафти та газу (Європа, Індія і Китай) порівняно невелика. Запаси власних енергоресурсів вражають, обсяг тільки розвіданих запасів сировини становить 10% усіх світових запасів, на території Ірану знаходяться газові родовища, запаси яких оцінюють у 36 тис. млрд. м3.
Додамо, що вартість бензину в Ісламській Республіці Іран не набагато перевищує вартість води. Більш від третини експорту нафтопотоків спрямовані саме у бік країн ЄС, на які припадають і 45% усього товарообороту.
Девальвація світової валюти
Таким чином, іранський проект має лише одного потенційного недоброзичливця — США. У 70-ті роки минулого століття, коли американський долар остаточно «відв’язався від золота», США терміново знадобився інший економічний стимул для купівлі та зберігання американських доларів країнами світу. Альтернативою «золотому стандарту» стала нафта. А оскільки потреба в нафті увесь час збільшувалася, зростав і світовий попит на долари, що дозволяло Америці розв’язувати свої економічні проблеми значною мірою за рахунок решти світу. Нинішній досить високий рівень цін на нафту це насправді — валютна криза. Організація країн–експортерів нафти зрозуміла, що долари, за які купують нафту, реально коштують набагато менше, і тому піднімає ціни.
Долар остаточно перетворився на стандарт міри вартості будь-якого товару на загальносвітових ринках, а його девальвація стала своєрідним податком, який от уже багато років сплачують країни світу на користь США. Україна не виняток, адже її населення звикло відкладати кошти на великі покупки в американських грошових знаках.
Проблеми та структурні дисбаланси американської економіки прискорюють девальвацію світової валюти і вже створили небачену бульбашку на світових ринках нерухомості. В останні роки саме нерухомість стала громовідводом, який тимчасово відвів удар від долара. У результаті — перегрів ринку нерухомості, котрий насправді є не чим іншим, як валютною кризою.
Дві третини грошової маси США за межами країни
Чи замислювалися ми будь-коли про те, що банальний 100-доларовий папірець у кишені — це фактично безвідсотковий кредит національному хазяїну цієї валюти? І що стане з цими грошима, коли світ хоча б частково спробує позбутися паперових активів характерного зеленого кольору? А либонь дві третини грошової маси США перебувають за їх межами.
Тим часом останні два місяці приплив іноземного капіталу до США не покриває дефіциту зовнішньої торгівлі. А дефіцит рахунку поточних операцій сягнув важкоуявлюваної позначки в 7% ВВП, або 224,9 млрд. дол. Має місце подвійний дефіцит — дефіцит бюджету та торгового балансу.
Нещодавно сенат Конгресу США вирішив підвищити рівень державного боргу країни на 781 млрд. дол. (до 9 трлн. дол.) Стара стеля держборгу США могла бути досягнута ще в першому кварталі 2006 р., що загрожувало різко знизити кредитний рейтинг найбільшої економіки світу. При цьому ситуація не демонструє жодних ознак зміни в кращий бік, вона змінюється в гірший. США зіштовхнулися з ситуацією, коли будь-яка стаття витрат федерального бюджету зростає набагато швидше, ніж економіка.
Так, за перші три місяці 2006 року уряд США збирається залучити рекордні 171 млрд. дол., необхідні, зокрема, для відновлення узбережжя Мексиканської затоки, яке дуже постраждало від ураганів «Катріна» і «Рита».
Посильну допомогу у фінансуванні цих й інших програм США подають усі громадяни (у тому числі й українські), які зберігають свої активи в американських грошових знаках і цінних паперах.
Вийти з боргової піраміди (адже нові позики залучаються для погашення старих зобов’язань) можна, або нарощуючи додаткові обсяги конкурентного виробництва, або знижуючи розмір боргів. І те й інше можна зробити, тільки різко знецінивши долар.
Всесвітня диверсифікація — лише справа часу
Іранська нафтова біржа могла б стати одним із інструментів остаточного ламання моці американського долара. Гостроти ситуації додає позиція багатьох країн світу, особливо близькосхідних, які слідом за Іраном, одна за одною заявляють про намір відмовитися від американської валюти на користь євро у своїх золотовалютних резервах. Можливе падіння американської валюти підштовхне й уже недавно запроваджена Азіатським банком розвитку в Токіо «азіатська валютна одиниця» (ACU), яка відбиватиме котирування грошових одиниць 13 країн регіону і згодом, можливо, перетвориться на повноцінний азіатський аналог євро.
Диверсифікація — процес надзвичайно болючий для долара. Від довжини черги центробанків, які бажають диверсифікувати свої золотовалютні резерви, безпосередньо залежить крос-курс долара до євро. Валютні ринки дуже нервово реагують навіть на чутки про бажання якоїсь, нехай навіть невеличкої, країни зменшити складову долара у своїх золотовалютних резервах. Свого часу крос-курс на світовому валютному ринку Форекс похитнувся під упливом неперевірених звісток щодо наміру України збільшити частку євро у своїх резервах...
Важко собі уявити, що буде з ринками, коли від чуток перейдуть до дій великі гравці, чиї доларові валютні запаси обчислюють сотнями мільярдів.
Прогнози, як з-під ксерокса: американській валюті знижуватися
Рейтингова агенція S&P розповсюдила прогноз зростання європейських країн, у якому зазначається, що «ситуація на валютному ринку може стимулювати падіння долара».
Виступаючи на економічній конференції в Лондоні, головний економіст МВФ Рагурам Раджан сенсаційно заявив, що саме відхід приватних інвесторів (включаючи населення, яке зберігає американські долари) найбільш імовірний і небезпечний. Адже на частку центробанків припадає менше третини всього припливу іноземних капіталів у США, решта — це приватні інвестиції, які й покривають основну частину дефіциту платіжного балансу США.
«Долар США в остаточному підсумку приречений на зниження, яке, можливо, вже почалося, в іншому разі ситуація дестабілізує світову економіку», — вважає Вільям Вайт, глава грошово-кредитного й економічного відділу Банку міжнародних розрахунків (BIS) у Базелі. На його думку, безладне зниження долара може призвести до обвалу цін на нерухомість і руйнівно вплинути на споживчі витрати, завдавши водночас удару по країнах, які накопичують велику кількість доларових активів.
— Ми не повинні відволікати увагу від колосальних дефіцитів бюджету і поточного рахунка країни, які становлять величезний економічний ризик, — заявила людина, котра кілька місяців тому тримала на своїх плечах усю фінансову систему першої економіки світу — Алан Грінспен.
Європейці також стурбовані, адже через американські проблеми може бути непереливки всім. Президент Бундесбанку і член Керуючої ради ЄЦБ Аксель Вебер, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, назвав подвійний дефіцит США основним ризиком для світової економіки. Його колега по ЄЦБ — глава банку Жан-Клод Тріше повідомив, що світова економіка заплатить велику ціну за збільшення американських дефіцитів.
На боці затятих доларових «ведмедів» (тобто прибічників точки зору неминучого обвалу долара) перебуває і знаменитий Уоррен Баффет, який свого часу заробив ціле багатство завдяки своїй проникливості і точності в прогнозах, і ще один мільярдер — Джордж Сорос. Вони впевнені — період зростання долара закінчився, валюта США дешевшатиме водночас із уповільненням темпів економіки і долар загалом немає жодних шансів.
Ну, а Іранська нафтова біржа? З огляду на ці прогнози не дуже важливо, розпочне вона свою роботу вже незабаром чи її відкриття буде відкладено на тривалий час.
Гроші на експорт
Одного чудового весняного (літнього, осіннього, зимового) дня інвестори можуть визнати ризики надмірними. Коли русло грошової ріки почне пересихати, ФРС змушена буде підняти ставки до позахмарних висот, що несе ризики обвалу приватного боргового сектора, який живить основу основ економіки Америки — ринок нерухомості. Жодна економіка світу не має такої великої, воістину наркотичної залежності від потоку інвестицій. І якщо піде лавиноподібний процес виходу з американських активів, то хвилі від цього можливого скидання будуть зовсім не безневинними. Вони можуть стати справжнім Армагеддоном для світової економіки.
Звісно, сьогодні повної ясності в питанні протистояння солодкої парочки євро—долар немає. Як немає поки і паніки на ринку Форекс. Але взяти до відома всі ці прогнози все ж слід. Адже в той час як одні країни експортують, наприклад, нафту, інші — цукор, США успішно займаються експортом свого основного багатства — паперових грошей зеленого кольору. Цінність грошового експорту пояснюється економічним і політичним авторитетом США, який останнім часом помітно знизився. А між іншим, на свіжонадруковані банкноти купується аж ніяк не повітря, а, зокрема, стратегічні нафта й газ для американської промисловості.
Можливо, чутки про смерть долара як основної резервної валюти дуже перебільшені, але вже нині близько 50 малих і середніх держав Європи, Азії й Африки здійснюють прив’язку своїх розрахунків до євро, на підставі чого цілеспрямовано формують частину своїх золотовалютних резервів саме в європейській валюті.
Чи врятує долар «вертолітник Бен»?
У своєму останньому листі до члена Демократичної партії Бреда Шермана нинішній глава ФРС Бен Бернанке заявив, що величезний дефіцит торгового балансу США зовсім не обов’язково призведе до обвалу долара. При цьому він додав: якщо це все ж відбудеться, економіка витримає такий удар, бо наслідки для фінансових ринків, виробництв і зайнятості можуть мати незначний ефект.
Ну якщо вже хазяїн ФРС припускає нехай навіть теоретичну можливість краху долара, напевно, тут є над чим задуматися. Дедалі більше громадян і центробанків країн світу розуміють, що долар США більше не є валютою-прихистком, а безперервно зростаюча ціна нерухомості, золота, платини й очікування нестримного ривка вгору євро свідчать, як багато людей уже готуються до падіння американської валюти.
Переконливості таким чеканням додають і теоретичні погляди Бена Бернанке, який дістав своє ймення Helicopter (Вертолітник Бен) після вимовленої ним фрази про те, що він готовий скидати гроші з вертольота, аби зупинити можливу дефляцію. І тоді саме друкарський верстат разом із горезвісними вертольотами можуть стати інструментами і причиною гіперінфляції, яка, знову ж таки ймовірно, цілком може перетворити на дим як американську економіку, так і американську національну валюту.