Інвестиції своїм коштом

Далеко не всі іноземні інвестори приходять на український ринок з метою розвивати виробництво на тих чи інших підприємствах. Часто їхньою метою є швидкий заробіток шляхом вигідного перепродажу придбаних пакетів акцій або ж перепрофілювання підприємств без урахування потреб української економіки. Одним з яскравих прикладів цього стала ситуація з ВАТ «ЧеЗаРа» в Чернігові.

Чернігівський завод радіоприладів (правонаступником якого є «ЧеЗаРа») за радянських часів славився своїми унікальними розробками, виробничою базою та кваліфікованими фахівцями. Основним споживачем його продукції була й залишається Російська Федерація, яка закуповує апаратуру для реалізації своїх космічних програм. Втім, після того, як Україна взяла курс на ЄС і НАТО, спільні україно-російські космічні програми почали якщо не згортатися, то принаймні «всихати». Відповідно, для «ЧеЗаРа» настали нелегкі часи: замовлення почали скорочуватися, прибутки падати. Тим часом 3,5 тис. працівників підприємства потрібно було платити зарплату... Як результат — ВАТ «ЧеЗаРа», щоб не допустити масових звільнень, було вимушене піти на збільшення кредиторської заборгованості. А борги, як відомо, мають властивість снігової кулі — із часом починають перевищувати фінансові можливості боржника.

У цій ситуації оптимальним видавалося залучити нового інвестора, готового збільшити обігові кошти підприємства та погасити його кредиторську заборгованість. І такий інвестор знайшовся... у Словаччині.

10 січня 54,33% акцій «ЧеЗаРа» придбала компанія Arca Capital, яка спеціалізується на управлінні венчурним капіталом у Центральній і Східній Європі. Втім, словацький інвестор забажав придбати акції не напряму, а через британські офшорки — Fairmount Management Limited (24,64%), Tudorabbey Aviation Limited (7,36%) та Arca Capital limited (22,33%).

Ще 25%+1 акція залишилися в управлінні ФДМ України, решту — розпорошено між 3,5 тис. працівників підприємства.

На зустрічі з керівництвом банку — основного кредитора «ЧеЗаРа» — голова ради директорів Arca Capital Павол Крупа і директор українського представництва групи Мирослав Клука запевнили, що протягом двох тижнів організують план перекредитування наявних кредитів у розмірі 12 млн. грн., термін погашення яких спливав у січні. Банк попросили пролонгувати позики до квітня 2008 року. Зваживши на усно представлені інструменти і схеми погашення кредитів, керівництво банку пішло назустріч словакам і погодилося на перенесення термінів погашення позик до кінця квітня. Проте вже в середині лютого, коли Мирослав Клука знову відвідав «ЧеЗаРа», він заявив, що, всупереч домовленостям, «кредити гаситиме саме підприємство без перекредитування й надходження коштів від іноземних інвесторів». Зрозуміло, це викликало низку запитань у керівництва заводу. Запитання — запитаннями, але кредити потрібно гасити. І правління «ЧеЗаРа» було вимушене продати частину невиробничих активів підприємства. Проте цей крок дуже не сподобався словацькому інвесторові, який відмовляється вкладати кошти в розвиток виробництва.

За півроку нові інвестори не запропонували реального виходу із ситуації. Зате продаж гаража «ЧеЗаРа» став яблуком розбрату між представниками словацької сторони та керівництвом заводу. Хоча гроші від продажу були спрямовані на виплату заробітної плати працівникам.

Переконавшись, що грошових вливань від словацького інвестора не дочекатися, правління «ЧеЗаРа» разом із банком-кредитором було вимушене ініціювати проведення санації підприєм­ства, розглядаючи її як єдино можливий спосіб залишити завод на плаву.

Це також не сподобалося словакам, які розгорнули серед робітників підприємства кампанію з дискредитації чинного правління АТ, паралельно намагаючись змінити його статут — із тим, щоб сформувати наглядову раду з «контрольним пакетом» голосів.

Аби змінити статутні документи, словакам потрібна була згода самого Фонду держмайна, оскільки кворум на зборах акціонерів, які вирішують це питання, має становити 75% плюс одна акція. А в розпорядженні ФДМ України, нагадаємо, перебуває блокуючий пакет — 25% + 1 акція. ФДМУ тривалий час не підтримував нову редакцію статуту, посилаючись на її невідповідність вимогам «Примірного положення про порядок розгляду питань щодо розпоряджання та використання майна ВАТ», затверд­женого наказом ФДМУ №299 від 20.02.2007 року. Однак Arca Capital, схоже, вдалося «переконати» Фонд держмайна.

На зборах акціонерів представник ФДМУ зробив несподівану заяву. Суть її зводилася до того, що фонд готовий піти назустріч інтересам словацької компанії за умови, що та виконає свої «зобов’язання щодо «Харківметробуду» та Харкова, де словаки вже два роки позиваються з державою, яка володіє 50%+1 акцією підприємства. До речі, за два роки «Харківметробуд» інвестицій також не побачив.

Arca Capital намагається й у Чернігові здійснити перепрофілювання підприємства. Виробничі площі «ЧеЗаРа» пропонували купити чеським виробникам картону, меблів... У відповідь на зауваження правління про те, що апаратура «ЧеЗаРа» поставляється в рамках міжнародних програм освоєння космосу, а підприємство є єдиним її виробником, представники Arca Capital заявили: «Ці будівлі принесуть більше прибутку, ніж ваші датчики».

Почавши процедуру санації, правління заводу сподівається зберегти виробничо-кадровий потенціал «ЧеЗаРа» й не залишитися осторонь від новітніх розробок у галузі радіоапаратобудування та вивчення космосу. Проте чи вдасться домогтися цього, коли найбільший акціонер підприємства чинить опір?

Теоретично держава має бути зацікавлена в збереженні контролю за діяльністю єдиного у своєму роді заводу тому, що безперебійна робота «ЧеЗаРа» забезпечує дотримання зобов’язань, узятих на себе Україною в рамках міжнародних договорів про співробітництво в галузі космічних програм.

Тому дії чиновника ФДМ, які суперечать державним інтересам, викликають не стільки подив, скільки балачки — члени родин працівників «ЧеЗаРа» обговорюють суми, за які чиновники ухвалюють такі «державні» рішення.

Тим часом, як мовиться, не спійманий...