Хто на що вчився. Мобільні оператори борються за ринок широкосмугового доступу

На 46 млн. українців припадає понад 55 млн. активованих мобільних номерів. За десять років оператори інвестували у свої мережі понад 7 млрд. дол. — по 130 дол. на абонента. Проте середній користувач мобільного зв’язку сплачує оператору менше п’яти доларів на місяць. Надії на зміну ситуації пов’язані сьогодні з конвергенцією послуг. Оператори хочуть продавати абонентам не лише голосовий мобільний зв’язок, а й доступ в Інтернет, дротову телефонію, а також цифрове телебачення — так звані Triple Play і Quadro Play. З цією метою вони сьогодні активно цікавляться ринком широкосмугового доступу в Інтернет (ШСД). Проте в них не завжди виходить ефективно грати на новому для них полі — адже правила інші.

Опортуністичні інфекції ринку

Рівень проникнення мобільного зв’язку в Україні сягнув 120%. Зростання абонентської бази припинилося. Нових абонентів не буде. Триває активна боротьба за переманювання старих. Досить важливою конкурентною перевагою при цьому ще залишаються безплатні внутрішньомережеві дзвінки, які фактично «з’їдають» ARPU — середньомісячний дохід від одного абонента.

Аби протидіяти цьому, оператори проводять так звану оптимізацію абонентської бази — поступове відсівання неактивних номерів. Загальна кількість абонентів і «Київстару», і «МТС» щомісяця трохи зменшується. Та що менше абонентів, то вищий ARPU тих, які залишилися, — доходи діляться на менше число. У результаті в другому кварталі 2009 року більшість операторів відзвітували про те, що зниження ARPU припинилося. Хоча насправді ситуація залишилася такою самою, як і раніше: абоненти говорять довше, проте платять при цьому менше.

Проблема взаєморозрахунків операторів за трафік — також відгомін конкурентної боротьби в умовах насичення. Оператори намагаються «замкнути» трафік усередині своїх мереж. При цьому великі оператори опинилися у вигіднішому становищі, змушуючи дрібних переплачувати за доступ на свої мережі та опускаючи їх і без того низькі фінансові показники. Що не може не викликати протестів останніх.

Несамовиті показники

Фінансові показники мобільних «малят» — life:) і Beeline — характерна ілюстрація всіх кризових тенденцій на ринку телекомунікацій. Так, чистий збиток life:) у другому кварталі 2009 року становив 19,6 млн. дол. Для порівняння: у другому кварталі 2008-го він дорівнював 18,7 млн. дол., а за весь 2008 рік — 326,5 млн. Попри те, що абонентська база компанії зросла — із 10 млн. у другому кварталі 2008-го до 11,7 млн. за той самий період 2009-го, показник ARPU упав за цей час із 3,8 до 2,5 дол. Саме стільки витрачає щомісяця на зв’язок середній абонент life:), привчений до безплатних внутрішньомережевих дзвінків.

Український Beeline трохи поліпшив свої фінансові показники завдяки злиттю з прибутковим «Голден Телекомом», проте їхня мобільна складова не тішить. На кінець першого кварталу 2009-го (останні опубліковані дані) компанія обслуговувала 1,9 млн. абонентів, при цьому їхня кількість з початку року зменшилася на 200 тис. ARPU становив близько 5 дол. Чистий збиток компанії за 2008 рік досяг 1,321 млрд. грн., що у понад 20 разів більше, ніж 2007-го.

Для порівняння: середній ARPU в Індії становить 6,4 дол., у Танзанії — 4 дол. На думку зарубіжних експертів, котрі вивчають ринки мобільного зв’язку країн, що розвиваються, граничне значення ARPU, за якого оператор може вибудувати беззбиткову бізнес-модель при прийнятній якості мережі, — 6 дол.

Потерпають від кризи не тільки мобільні «малята». За даними Держкомстату, за перший квартал 2009 року розмір виручки всіх учасників ринку мобільного зв’язку скоротився на 27%. Якщо рахувати в доларовому еквіваленті, то до цього додасться і курсова різниця. Це відсуває повернення інвестицій операторів на ще віддаленішу перспективу. Наприклад, «Київстар» із моменту виходу на ринок вклав понад
3 млрд. дол. «МТС» у 2006—2008 роках вклав в інфраструктуру 2,7 млрд.
дол. «Астеліт» із моменту запуску проекту вклав у розвиток близько
1 млрд. дол. Російський Beeline, купуючи «Українські радіосистеми», мав намір інвестувати 500 млн. дол. А попереду — купівля 3G-ліцензій, вартість яких може сягнути сотень мільйонів гривень.

Нові можливості...

Криза вважається найкращим періодом для злиттів і поглинань. Ще в період економічного зростання великі оператори фіксованого зв’язку почали скуповувати ті дрібні компанії в регіонах, які мають потенціал зростання та абонентську базу. Так народилися такі гіганти, як «Вега» (колишня «Оптіма» — «Фарлеп») і «Датагруп».

Великі мобільні оператори з такими покупками не поспішали. Там задумалися про це тільки зараз, зацікавившись виходом на ринок ШСД. Зараз — найкращий час для скуповування: те, що раніше оцінювалося в мільйони доларів, можна придбати за сотні тисяч. Проте не всі виявилися до цього готовими: одні — з огляду на значне подорожчання кредитних ресурсів, інші — через суб’єктивні труднощі роботи виконавчої вертикалі.

А поборотися є за що. За даними iKS-Consulting на перший квартал цього року, кількість абонентів ШСД становила трохи менше 2 млн. — це лише 8,5% населення. При
цьому загальний обсяг доходів цього ринку за перший квартал, за оцінками тієї ж iKS-Consulting, перевищив 500 млн. грн., або 250 грн. на абонента! От де криється реальний потенціал зростання.

…і проблеми їхньої реалізації

Великі мобільні оператори — це неповороткі бюрократичні структури, і прийняття управлінських рішень у них — процес нешвидкий. Ускладнює справу те, що раніше цей бізнес — розвиток фіксованих ліній зв’язку, пакетування послуг, прокладання оптики — був для «мобільників» непрофільним. Відповідно, менеджмент середньої ланки великих мобільних операторів до кінця не знає нюансів цієї роботи.

У «МТС» рішення про інвестування та освоєння самих інвестиційних коштів здійснюються під контролем московського офісу. Оперативності це не додає. До того ж у компанії не приховують, що готові до політичного рішення про купівлю їхнім головним акціонером — російською «Системою» — збиткового «Укртелекому», який, втім, володіє найпотужнішою первинною мережею, обслуговує 668 тис. високодохідних абонентів ШСД, а також має єдину на українському ринку ліцензію на зв’язок третього покоління в стандарті UMTS.

У «Київстарі» ситуація складніша. Конфлікт акціонерів перейшов у тиху фазу, але не вирішився. Проте і керівництво, і норвезькі акціонери сходяться в тому, що ШСД, інтернет-телебачення IPTV і IP-телефонія є пріоритетами для компанії. На початку минулого року в «Київстарі» навіть з’явився директор з управління і розвитку продуктів, до завдань якого, серед іншого, входить і розвиток фіксованого зв’язку, 3G і ШСД. Ним став Віталій Ворожбит, котрий брав участь у проектуванні бездротового ШСД-проекту ще в «УМЗ», а пізніше реалізовував його в «Телесистемах».

Втім, попри дане акціонерами зелене світло і наявність бюджету в кілька сотень мільйонів доларів, жодних серйозних дій з розвитку цього бізнесу поки що не видно. Причина — у самій компанії, схоже, немає чіткого бачення шляхів реалізації цих стратегічних планів. У своїх інтерв’ю директор з управління і розвитку продуктів то каже, що потрібно будувати свою фіксовану мережу за технологією FTTB, то вже припускає купівлю діючих операторів фіксованого зв’язку з побудованими мережами і лояльними абонентами.

Сьогодні плани знову змінюються — цього разу у бік побудови своєї мережі. Проте тендерні процедури з вибору підрядника і закупівлі устаткування припинено. Учасники ринку в кулуарах активно обговорюють скорочення інвестиційних фондів «Київстару». Із запланованих на 2009 рік 300 млн. грн. очікується освоєння не більш як 200 млн. У результаті скорочується також анонсована сума інвестицій на наступний рік: передбачалося 1,3 млрд. грн., а сьогодні розглядається цифра в 800 млн.

Тим часом акціонери компанії — російська «Альфа» і норвезька «Теленор» — не погребували в розпал фінансової кризи вибрати дивіденди, примусивши «Київстар» вийти на міжбанк на піку падіння національної валюти з купівлею доларів на загальну суму в 1,9 млрд. грн.

А на перше місце за темпами розвитку ШСД виходить аутсайдер ринку мобільного зв’язку Beeline, точніше, той його підрозділ, який нещодавно був «Голден Телекомом». Завдяки одній з найсучасніших ШСД-технологій FTTB («волоконно-оптичний кабель у кожен будинок»), а також гарно підібраній команді, компанія вже обслуговує 68 тис. абонентів і заробила в першому кварталі 215 млн. грн. — більше, ніж її доходи від мобільного зв’язку.

Битва за 3G і 4G

У понеділок, 14 вересня, міжвідомча комісія з питань конверсії схвалила план виділення частот 1,9—2,1 ГГц для стандарту мобільного зв’язку третього покоління, що не передбачає якихось компенсацій Міністерству оборони, яке є власником цих частот. Раніше військові просили за частоти 2,5 млрд. грн., оператори були готові заплатити 600 млн.

Утім, ініціативу Кабміну і НКРЗ, швидше за все, заблокує президент, та й сам уряд навряд чи надихає ідея не одержати за частоти взагалі нічого. Тож, по суті, рішення міжвідомчої комісії — це лише спосіб прискорити згоду військових на гроші, запропоновані операторами. Про що свідчить і подальший розвиток подій.

22 вересня НКРЗ призначила дату першого конкурсу з виділення 25-мегагерцної смуги частот у діапазоні 1,9—2,1 ГГц для стандарту мобільного зв’язку третього покоління. Він відбудеться 27 листопада. Стартова вартість ліцензії становитиме 500 млн. грн. Усього планується продати операторам чотири такі смуги.

На сьогодні єдину ліцензію на зв’язок третього покоління в Україні має «Укртелеком», який одержав її, м’яко кажучи, неринковим способом — шляхом відвертого лобіювання його інтересів державою. Щастя це йому не принесло: незважаючи на люфт у часі, компанія обслуговує всього трохи більше 300 тис. абонентів. Лихі язики кажуть, що більша частина з них — співробітники «Укртелекому» та члени їхніх сімей...

Проте, мережі «МТС» і «Київстару» уже майже готові до впровадження 3G одразу після одержання ліцензій. До складу устаткування існуючих базових станцій включено відповідні стійки, і UMTS може бути запущена лише їхнім вмиканням.

А в Україну вже прийшло четверте покоління зв’язку — 4G-проект у стандарті WiMAX 802.16e запустив оператор «ФрешТел». Хоча це, звичайно, не можна назвати повноцінним мобільним зв’язком: покриття — тільки в центрі міста, сигнал майже не ловиться в приміщеннях.

Та на підході — LTE, повноцінний стандарт мобільного зв’язку четвертого покоління, який можна буде розгортати на вже існуючих мережах — простим доповненням устаткування. За технічними можливостями — це найшвидший ШСД, тільки мобільний. Його появи очікують уже наступного року, і вона цілком змінить телеком-ринок. І якщо наші великі оператори будуть такими ж неповороткими, то не виключено, що пам’ять про них залишиться тільки в підручниках історії.