Гроші: наука накопичувати й витрачати

Про ринкові відносини, які пронизують усі сфери життя, говориться і пишеться чимало. Але більшість порад і настанов стосуються підприємців, банкірів. При цьому не береться до уваги важлива обставина: а як почувається в умовах ускладнення фінансових відносин більшість громадян? Чи здатні вони пильнувати свої інтереси під напором агресивної реклами всіляких банківських послуг, захистити себе від фінансових аферистів? У світі зріє розуміння — науку накопичувати і грамотно витрачати гроші мають опанувати всі. Для забезпечення стабільності свого і загального блага. У багатьох країнах виділяють чималі кошти на фінансове просвітництво, створюється система навчання. В Україні донедавна цим опікувалися переважно недержавні організації за підтримки міжнародних структур. Але останнім часом крига, схоже, скресла. Так, недавно під егідою посольства Республіки Польща та Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг України відбулася міжнародна конференція «Фінансова просвіта в Україні — ключ до добробуту». Вперше розмову за спільним столом повели представники влади та громадськості, недержавних і міжнародних організацій. Робочі групи, які об’єднали представників зацікавлених сторін, зайнялися розробкою плану дій, підготовкою пропозицій для визначення національної концепції підвищення фінансової грамотності населення, створення постійно діючого інформаційного центру. Тож 2008-й може стати і роком фінансової просвіти.

Фінанси співають романси

Цей іронічний вислів, який на побутовому рівні означає дисбаланс між накопиченням і споживанням коштів, останнім часом набув глобальних масштабів. Відзвуки тривожних мелодій цілком можуть зачепити не лише домогосподарства окремих неощадливих чи малозабезпечених індивідів, а й ще учора процвітаючі фірми та корпорації, зачепити цілі держави та континенти. Гостра криза іпотеки в США показала, що надмірне захоплення споживчими кредитами — річ небезпечна і для банків, і для населення, і для держави. Неприємності в США не якийсь виняток. Різко зросле число банкрутств домогосподарств стало загрозливим, спонукавши владу навіть благополучних країн усерйоз задуматися над проблемою фінансової просвіти. Про роботу в цьому напрямі розповів на конференції в Києві екс-голова департаменту управління фінансових послуг (УФП) Великобританії Шон Мунді. Наголос був зроблений на розвиток широкого партнерства уряду, регулятора учасників фінансового ринку, громадських організацій, навчальних закладів, ЗМІ. Координація спільних зусиль була доручена УФП як неупередженій і незалежній структурі, котра до того ж проголосила статутною метою допомагати населенню в розумінні фінансової системи.

Для вивчення ситуації, визначення напрямів діяльності було проведене дослідження. За репрезентативною вибіркою були опитані методом інтерв’ю (кожне тривало близько години) 5300 осіб. Результати досліджень, зокрема, показали, що фінансові знання населення істотно відстають від розвитку фінансових ринків. І оскільки далеко не всі споживачі орієнтуються в нових фінансових продуктах, то прийняті ними рішення далеко не завжди є оптимальними: чимало англійців, особливо з числа молоді, витрачають більше, аніж заробляють. За останніми дослідженнями, фінансова заборгованість населення перед банками з 2001 року зросла на 30 млрд. фунтів стерлінгів (60 млрд. дол.) і перевищила 170 млрд. Різко зросле число банкрутств домогосподарств стало загрозливим.

Нині у Великобританії реалізують спеціальну програму, в якій задіяні школи (проблеми фінансової просвіти включено в уроки математики, суспільствознавства), вищі навчальні заклади (навчання поєднується з соціальною допомогою) із залученням до цього посередників, іменованих «фінансовими докторами». Крім того, відкрито спеціальний веб-сайт «Про гроші доступно», онлайнові інструменти «Перевірка фінансового здоров’я», «Тест боргу», порівняльні таблиці. Фінансові консультанти проводять семінари на тему «Як отримати максимум від своїх грошей».

Якщо вже структури благополучної Європи б’ють на сполох і вживають заходів через нові виклики у сфері фінансів, то що казати про пострадянські країни, де ситуація після різких змін правил гри ще складніша. За даними представника неприбуткової міжнародної організації — мікрофінансового центру (МФЦ), більш як половина населення країн із перехідною економікою через низькі доходи є особливо вразливою. Дослідження показали, що в Польщі — п’яти, а в Україні — дев’яти мільйонам домогосподарств потрібне термінове підвищення рівня фінансової грамотності. Практика роботи створеного 1997 року МФЦ, який працює з населенням країн Східної та Центральної Європи, показала: перш ніж надати фінансову допомогу, людей треба вчити, як нею розпорядитися. Для цього розроблено програму фінансової просвіти для малозабезпечених домогосподарств «Плануй своє майбутнє». Тих, кого навчають, рекомендовано розділяти на кілька груп — окремо малозабезпечені домогосподарства, молоді сім’ї, майбутні батьки. Відповідно до програм, адаптованих до реалій різних країн, де вони здійснюються, готуються навчальні посібники для тренерів та тих, хто навчається. Головна мета — подолати негативне ставлення людей пострадянських країн до довгострокового фінансового планування, показати їм можливості для накопичення. Такого роду навчання здатне істотно вплинути на соціальний стан тих, хто навчається, підвищити їхній суспільний статус. Навіть люди зі скромним статком, навчившись планувати, користуватися банківськими послугами не для вимушеного «латання дірок», а для інвестицій у майбутнє, можуть реально поліпшити добробут родини. Такого роду просвіта здатна істотно змінити ситуацію, сприяти скороченню числа тих, хто шукає гарного життя за кордоном.

Тренінг для малозабезпечених

Перший досвід фінансового просвітництва наша країна вже має. Півроку минуло після початку спільного проекту МФЦ і Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, спрямованого насамперед на навчання малозабезпеченого населення. Організатори проекту в серпні минулого року для пошуку партнерів розіслали кілька сотень повідомлень в області та райони. На пропозицію про спільну роботу відгукнулося близько півсотні місцевих організацій, переважно представники кредитних спілок, навчальних закладів. На початку вересня відбулися відбір і навчання тренерів для роботи з фінансової програми «Плануй майбутнє». Таким чином, була підготовлена перша група — 23 тренери. За вересень-листопад відбулися 33 тренінги. Усього через групи тих, хто навчається «фінлікнепу», пройшло понад чотириста осіб із більшості регіонів. Уже ці перші кроки показали затребуваність такого роду освіти. Число набраних слухачів у процесі навчання не тільки не зменшувалося, а зростало. Дедалі більше людей відчувають потребу не спонтанно, а зі знанням справи взаємодіяти з фінансовими структурами, розраховувати, наприклад, можливості домогосподарства на отримання іпотечного кредиту і час його повернення, яким чином, яку суму слід накопичити для відкриття дохідного сімейного бізнесу. У тренерській роботі добре виявили себе ті викладачі та студенти старших курсів, котрі вели заняття на живих прикладах, із залученням точних роз­рахунків, і при цьому намагалися використати знання і досвід самих слухачів. На думку одного з таких успішних тренерів, студентки Сумського аграрного університету Ганни Бондаренко, вона та її однокурсники навряд чи змогли б викликати у тих, хто навчається, жвавий інтерес і утримувати його без проходження курсів, де набули навичок живого спілкування. Навіть їм, студентам випускного курсу, без додаткової підготовки було б сутужно. На жаль, і в профільних вузах не дають потрібних практичних навичок для фінансової просвіти широких верств населення: як управляти сімейним бюджетом, вести справи так, щоб зароблені гроші не обслуговували борги, а працювали на сім’ю. Потрібні й багато інших навичок керування коштами, цього, на жаль, у вузах не вивчають.

За словами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Наталі Ільїної, їхня організація підбила підсумок зробленого й ухвалила рішення істотно розширити масштаби навчання. Готуються тренери, формуються нові групи. Малозабезпечених навчають безкоштовно, заможніші за навчання платять.

Піраміди споруджують із помилок

За словами фахівців, які зайнялися фінансовим всеобучем, найскладніше завдання полягає в тому, щоб уже на перших заняттях-тренінгах переконати людей: вони прийшли недарма, спростувати поширену думку, що народ наш бідний, його б, мовляв, треба не вчити жити, а допомогти матеріально. Факти спростовують таке однозначне твердження. По-перше, зростання зарплат і пенсій не поліпшить добробуту, якщо не навчити людей заощаджувати і накопичувати. По-друге, факти підтверджують, що населення, принаймні його вагома частина, кошти має. І те, що творці фінансових пірамід різного масштабу, як і власники гральних автоматів, не скаржаться на дефіцит клієнтів, найкраще того підтвердження. Додаткові кошти в такій ситуації не вихід, до них потрібні знання. Річ, утім, не тільки в потребі протистояти відвертим аферам. Певний мінімум знань потрібен і для побудови грамотних взаємин із банками, страховими компаніями. Хоча б для того, аби відрізнити нормальний кредитний чи страховий продукт від такого, що утискає інтереси клієнтів.

Фінансове просвітництво експерти оцінюють як необхідний стимул для того, щоб банки й інші фінустанови, взаємодіючи з більш грамотними й вимогливими клієнтами, працювали прозоро, зокрема не засекречували, як тепер, реальної вартості кредитів. Не менш важливим є таке навчання і для усунення намічених диспропорцій між накопиченням і кредитуванням. Сьоме місце України в Європі з купівлі автомобілів населенням за минулий рік могло б порадувати, якби придбання здійснювалися на заощадження, а не на кредити. Подібна ситуація і з побутовою технікою, з тією хіба різницею, що імпортна складова останньої й зовсім наближається до 100%. Зростаючі масштаби споживчих кредитів, видачею яких захопилися комерційні банки, уже завдає шкоди економіці дер­жави. Оскільки запозичені кошти витрачають здебільшого на імпортні товари, то виходить, що наші громадяни вкладають кошти в розвиток чужих економік. Населення до того ж несе додаткові збитки, користуючись недешевими кредитами, дедалі більшу частину заробленого витрачає не на придбання товарів, а на обслуговування боргів. При скромних заробітках українців ситуація, яка порушує баланс між кредитуванням і заощадженнями домогосподарств, особливо небезпечна. Раціонального поводження з фінансами треба вчити. Без знань однаково небезпечною є як інертність людей, коли гроші, котрі могли б працювати на своїх господарів, лежать мертвим капіталом у калитках (чи не в очікуванні фінансових авантюристів?), так і надмірна нерозбірливість фінансових контактів, невиправданий ризик, зокрема участь у фінансових пірамідах.