Гральний бізнес: заборонити, не можна дозволити

Законом «Про заборону грального бізнесу в Україні» впроваджено тимчасову заборону грального бізнесу в Україні, тобто діяльності з організації та проведення публічних азартних ігор з метою отримання прибутку. Надалі планується ухвалення спеціального законодавства, яким буде передбачено право здійснювати таку діяльність тільки у спеціально створених гральних зонах. З дня набрання чинності новим законом видача ліцензій на здійснення діяльності з організації та проведення публічних азартних ігор суб’єктам підприємницької діяльності в країні припиняється, а ліцензії, видані підприємцям до дня набрання цим законом чинності, скасовуються. Кабінету міністрів протягом трьох місяців пропонується подати парламенту на розгляд законопроект про діяльність з організації та проведення публічних азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах. Закон набирає чинності з дня оприлюднення.

Такий зміст закону де-юре. Де-факто відбулося таке...

Спізнилися

Багато років законодавці байдужо спостерігали за хаотичним розвитком «азарт­ного» підприємництва в країні. Питання жорсткого регулювання грального бізнесу, адекватних податкових зборів і тотального контролю за стандартами приміщень, у яких провадилася підприємницька діяльність, чомусь залишалися поза зоною уваги як депутатів, так і місцевих органів влади.

Багато років бездіяльності і байдужості спробували компенсувати одним законодавчим актом по суті конфіскаційного характеру.

Чи можна обмежити гральний бізнес в Україні рамками спеціально створених гральних зон за прикладом багатьох розвинених країн світу? Не тільки можна, а й потрібно, адже шкода, яка завдається таким бізнесом, істотно перевершує шкідливі наслідки бізнесу тютюнового та алкогольного. Про вплив одноруких бандитів на молоде підростаюче покоління годі й говорити. Гральна наркотична залежність навряд чи набагато краща за вживання реальних наркотичних засобів.

Проте ухвалений закон не обґрунтований ні економічно, ні юридично. Хоч би як негативно ми ставилися до грального бізнесу, вирішувати цю проблему треба цивілізованими методами, які б виключали подальшу можливість судових позовів з боку гравців ринку (за інформацією операторів ринку, сума позовів з повернення плати за ліцензії та патенти може досягати 0,5 млрд. грн.). І вони після отримання актів Мінфіну про припинення ліцензії мають намір оскаржити їх у суді. Не виключають також можливості звернення в Конституційний суд, оскільки вважають порушеною недоторканність права власності.

Право і закон мають працювати як швейцарський годинник

У тій-таки Росії аналогічний по суті закон ухвалено таким чином, що законних підстав для його оскарження в судових органах не виникає. Навіть із представниками сумнівного (але дозволеного) бізнесу не можна поводитися як із людьми, котрі порушили закон. Інакше інвестиції, що так потрібні Україні, ніколи не прийдуть у країну в потрібних для неї обсягах, адже найкраща страховка для інвестора — це усвідомлення факту інвестування в правову державу, де право і закон працюють як швейцарський годинник.

Державні органи України до 15 травня 2009 року створювали всі законодавчі умови для розвитку підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу і приймали повною мірою всі необхідні платежі, у т.ч. і плату за патенти і за ліцензії на право займатися цим видом діяльності. Платежі ці благополучно «оприбутковані» державним бюджетом і, найбільш імовірно, їх уже давно «проїли». Зміни в законодавстві не передбачають якихось компенсаційних виплат стосовно цих витрат суб’єктів підприємницької діяльності.

Працюючи виключно у правовому полі, суб’єкти підприємницької діяльності закуповували обладнання, укладали довгострокові договори оренди приміщень і трудові договори з десятками тисяч громадян України. Причому найчастіше оренд­на плата відповідно до договорів вносилася авансом. Природно, цих авансових платежів суб’єктам підприємницької діяльності також не повернуть. Приміщення будуть звільнені, відтак обвалиться і без того ледь живий ринок оренди комерційної нерухомості, а багато десятків тисяч співвітчизників поповнять мільйонну армію безробітних. До речі, людям, які втратили роботу, доведеться виплачувати бодай якусь допомогу за рахунок того ж таки збіднілого держбюджету.

Ще раз повторимо, гральний бізнес має жорстко регулюватися та обмежуватися, і рано чи пізно він буде виведений за межі міст України. Тільки для цього не треба було пасивно чекати багато років, а якщо робити, то законно, причому не обов’язково напередодні президентських виборів.

І велосипед у цьому разі винаходити зовсім не потрібно. Він уже є.

У тій-таки Росії федеральним законом №244 від 29 грудня 2006 року «Про державне регулювання діяльності з організації азартних ігор і про внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації» відповідних осіб зобов’язано до 30 червня 2009 року обмежити гральний бізнес рамками спеціально створених гральних зон.

Замість казино — спортклуб

Російські законодавці опрацювали закон не за принципом «взяти все і відібрати в один момент». Підприємцям на «перебудову» було надано два з половиною роки, а місцевим органам влади — право скоротити строк перебування ігровиків на наданих їм територіях. До речі, більше половини підприємств російського грального ринку пішли шляхом перепрофілювання азартного бізнесу. На місці гральних залів почали функціонувати ресторани, боулінги, магазини, спортклуби. Тож надходження в російську скарбницю не тільки не зменшилися, а навіть збільшилися за рахунок діяльності новостворених закладів.

До моменту планового виселення «азартного» бізнесу за межі міст були значною мірою вирішені пропозиції із землевідведення. Ну і голов­не, російський закон достатньо докладно висвітлив усі питання, пов’язані з легальним підприємництвом у цій сфері. Надано необхідні гарантії гравцям ринку, і одночасно передбачено жорсткий контроль за здійсненням такої діяльності.

Тим часом у Росії два з половиною роки, надані гральному бізнесу як відстрочка, минають. Причому федеральна податкова служба Росії вже зараз почала розсилати розпорядження російським казино про припинення їхньої діяльності до кінця червня 2009 року і зняття з податкового обліку. Це сталося після того як президент РФ Дмитро Медведєв укотре підтвердив необхідність фактичної заборони азартного бізнесу в країні. Наказ про порядок і правила закриття гральних закладів підписав глава ФПС Михайло Мокрецов.

На заклади, які проігнорують указівку припинити діяльність, із 1 липня «подаватимуть позови в судові органи про ліквідацію юрособи». Для забезпечення більш ефективної роботи ФПС стосовно закриття підприємств грального бізнесу буде проведено попередню інвентаризацію всіх казино і залів гральних автоматів. Жорсткий тон припису пояснюється тим, що глава ФПС, котрий до цього моменту не виявляв особливої наполегливості в підготовці до закриття гральних закладів, отримав персональні вказівки від президента.

«Ніякого відкоту назад не буде, хоч би скільки намагалися лобіювати такі рішення окремі підприємницькі структури», — заявив президент на зустрічі з Мокрецовим.

У Москві також готуються до повного припинення грального бізнесу. Як повідомив заступник мера Москви Сергій Байдаков, влада столиці не має наміру допустити поновлення азартних ігор під прикриттям спортивного покеру. Для тих, хто хоче відкрити покерний клуб, буде передбачено процедуру атестації в департаменті фізкультури і спорту Москви. Як запевняє чиновник, у
цьому відомстві зуміють відрізнити «справді спортивні клуби від сурогатів».

Водночас букмекерські контори потрапляють під амністію, їхня діяльність ніяк не обмежується. До речі, найбільш жорсткий із варіантів закону стосовно казино та гральних автоматів було ухвалено з подачі особисто Володимира Путіна (у той час президента Росії). З огляду на його ж пропозиції, букмекерів не чіпали.

Як повідомляє російська преса, за неофіційними даними, великі учасники грального бізнесу не мають наміру ні перебиратися в спеціальні гральні зони, ні йти з ринку. Вони вже готуються відкривати підпільні казино як у регіонах, так і в столиці.

Таким чином, якщо не буде особливих указівок президента Росії, і дозвіл на роботу гральних закладів не буде пролонговано, з 1 липня в сусідній країні легально не працюватиме жоден із них.

Під гарячу руку

А от під гарячу руку українських законодавців потрапили і букмекери, які в тих-таки Росії, Великобританії, Італії, Німеччині, та й у принципі в усіх інших європейських країнах, працюють і працюватимуть цілком легально. А відвідування букмекерських контор не є ганебним як для простих співгромадян, так і для багатьох європейських чиновників. Вимоги зі здійснення букмекерського бізнесу в Європі нічим не відрізняються від установлених для інших видів підприємницької діяльності.

Що керувало законодавцями при майже одноголосному ухваленні закону про негайне винесення цієї сфери бізнесу за рамки закону? Якщо трагічні події в Дніпропетровську, то це не зовсім логічно, адже під заборону потрапили й ті об’єкти, які відповідають стандартам безпеки. До того ж ніхто не забороняє, приміром, користуватися транспортом на території країни тільки через те, що одна з автомашин потрапляє в жахливу дорожньо-транспортну пригоду. Не забороняють мешкати у квартирах з тієї причини, що через недбальство газовиків іноді вибухають цілі житлові будинки.

Якщо причиною став емоційний порив (цілком справедливий, до речі) та обурення з приводу морального отруєння насамперед нашої молоді, то не зрозуміло, чим таким невідкладним займалися законодавці в попередні роки?

Чому, приміром, 2005 року не було ухвалено закон, що жорстко регулює гральний бізнес і заздалегідь попереджає суб’єктів підприємницької діяльності про примусове «виселення» їх у спеціальні гральні зони з 1 січня ще 2007 року? Адже якби проблемою зацікавилися раніше, то й трагедії в Дніпропетровську не сталося б.

Що ж до посилання в законодавчому акті на те, що гральний бізнес заборонено тимчасово, до створення спеціальних гральних зон, то цей пункт не більш ніж сумнівне виправдання для конфіскаційного характеру закону.

Ніхто нічого створювати в найближчі роки не буде, хоч би скільки постанов видавав із цього приводу уряд. Очевидно, чиновники і самі розуміють, що такі пропозиції не більш ніж фікція.

Навіть у сусідній Росії за два з половиною роки будівництво гральних зон не тільки не почалося, а й навіть повною мірою не підготовлено всієї відповідної документації, і це при тому, що всі питання розроблялися в докризові роки.

Та й для створення чи то українського, чи то російського Лас-Вегаса потрібне передусім усвідомлення інвесторами того факту, що в цій державі ні плата за ліцензії, ні плата за патенти, ні робочі місця не відбираються одномоментно за жодних умов, навіть за рішенням вищого законодавчого органу країни, а всі закони ухвалюються ретельно прорахованими як з економічного, так і з юридичного погляду.

У Великобританії букмекерство з’явилося в XIX столітті. Нині ця країна посідає перше місце у світі за кількістю букмекерських контор і гравців на тоталізаторі. Тільки в одного з лідерів цього бізнесу — компанії Ladbrokes — понад 1900 відділень по всій країні. Дозвіл на букмекерську діяльність у Сполученому Королівстві видають ліцензійні комітети з букмекерства (Betting Licensing Committee), які існують при кожному міському суді. Можна працювати на стадіоні або відкрити офіс. Розглядом спорів між гравцями і букмекерами займається незалежна букмекерська арбітражна служба (Independent Betting Arbitration Service).

Ставки можна робити в букмекерській конторі, телефоном і on-line. Останнім двом способам віддають перевагу дедалі частіше — переважно з економічних міркувань: телефонні та інтернет-ставки не підлягають оподаткуванню, тоді як у букмекерських конторах стягується податок.

Букмекерський бізнес в Італії є одним із найбільш прибуткових. Сукупний річний оборот італійських букмекерських контор становить близько 2% світового обороту. Найбільша букмекерська контора SNAI контролює близько 80% національного ринку тоталізаторів. Загальні розміри ставок і зборів з різноманітних спортивних лотерей і тоталізаторів постійно зростають. Відповідно до конституційного закону, всі податки з цього бізнесу йдуть на підтримку національного олімпійського руху.

Німеччина. Німецьке законодавство практично не обмежує букмекерської діяльності. За оцінками представників цього бізнесу, загальна сума ставок, що їх німці роблять щорічно, становить близько 6% німецького ВВП. Значну частку в цій сумі займають угоди, укладені в Інтернеті.

Коментар

Данило Гетманцев, почесний президент юридичної компанії Jurimex

Ринок азартних ігор сьогодні справді становить небезпеку для українського суспільства. Ідея територіального обмеження азартного ринку, тобто створення гральних зон, безумовно, має право на існування і з успіхом упроваджена в цілому ряді держав, у тому числі в Європі. Водночас не можна відразу, керуючись політичною доцільністю, скасовувати ліцензії ігровиків. Це незаконно, і підставляє державу, даючи підстави для позовів проти неї. Крім того, такий крок може спричинити перехід грального бізнесу в повному обсязі в тінь. Так, в Ізраїлі, де гральний бізнес під забороною, щорічний оборот нелегальних гральних домів перевищує 4 млрд. дол. З урахуванням світової практики, гідною альтернативою забороні є система, за якої держава задовольняє мінімальні потреби населення в грі, максимально контролюючи азартну індустрію і спрямовуючи доходи від неї на соціальні потреби.

Не можна ухвалювати епохальні рішення, керуючись емоціями, викликаними трагедією в Дніпропетровську. Будь-яке рішення подібного рівня і масштабу має бути зважене, економічно і юридично осмислене. Водночас не можна не визнати, що за всіх недоліків ухваленого рішення парламентарі стали на позицію, яка узгоджується з інтересами суспільства.