Економіка знань

Айтішники й дизайнери вже експортують послуг майже на чотири мільярди гривень

Україна - лідер серед країн Центральної й Східної Європи за кількістю ІТ-фахівців. Згідно з дослідженням Ukraine Digital News, проведеним за підтримки Асоціації ІТ України, у країні на 2015 р. налічувалося не менше 90 тис. розробників ПЗ. Однак, на жаль, незважаючи на райдужні перспективи України як провідної IТ-держави, вона продовжує бути відкритою сировинною економікою, "заточеною" на торгівлю агро- та металопродукцією.

Сталева паличка-виручалочка

Кон'юнктура, що склалася на світовому ринку, дозволила подолати валютну кризу в українській економіці. І сталося це за рахунок активізації всього лише однієї країни.

Саме завдяки політиці стимулювання споживання в Китаї знову підвищилися ціни на металопродукцію. Так, з початку року світові ціни на сталь зросли на 78, а на руду - на 49%. Тому доходи від сталі українських постачальників вийшли практично на "довоєнні" позиції - літа 2014 р. Такі дані дослідження, проведеного аналітиками УкрСиббанку.

Пік інфляції було пройдено наприкінці минулого року, вважає Костянтин Лежнін, заступник голови правління УкрСиббанку з питань роздрібного бізнесу. Тоді інфляція сягнула, практично, 60%, якщо порівнювати рік із роком. А за результатами травня нинішнього року, інфляція знизилася до позначки 7,5% (рік із роком). Отож, швидше за все, прогнозних показників Нацбанку (13-14%) на кінець року буде дотримано.

В українській економіці 68% ВВП становить внутрішнє споживання, і є хороша перспектива зростання ВВП.

Курс долара і зарплати

Важливий момент для економіки і для курсу - торгівельний баланс, тобто різниця між експортом та імпортом продукції. В Україні часто фіксувався від'ємний торгівельний баланс. Із
2006 р. спостерігалося дві хвилі. На кінець 2008 р. нагромадився дисбаланс у 12 млрд дол., відрегульований девальвацією національної валюти, і на кінець 2010 р. Україна, фактично, вийшла в "нуль" торгівельного балансу.

Із початку 2011 р., після приходу до влади В.Януковича, збільшуються соціальні витрати, друкуються гроші, зростає імпорт, а курс гривні залишається незмінним, і тому знову наростає дисбаланс. Тоді ж у світі значно подешевшала сталь. У результаті, дисбаланс становив 16 млрд дол., і вирівняли його, зрештою, істотним підвищенням курсу долара - до 25 грн.

Завдяки торгівлі сталлю нині спостерігається приплив валюти в країну. На кінець минулого - початок поточного року власні золотовалютні запаси НБУ практично дорівнювали нулю. Рятують лише транші МВФ. Однак наступний транш надійде тільки тоді, коли власні запаси сягнуть мінімальної позначки 5 млрд дол.

Накопичити Нацбанк може, лише купуючи виторг в експортерів, що він і робить, але поки що далекий від потрібного результату.

Тепер Нацбанк хоче керувати курсом долара за рахунок обсягів продажів експортерів. Щоб експортери продавали виторг, потрібен високий курс. Адже будь-якому експортерові потрібна низька собівартість виробництва в країні. Це досягається за рахунок низького курсу національної валюти. Тому тепер Нацбанк грає на боці експортерів, щоб вони заводили в Україну виторг і Нацбанк поповнював свої золотовалютні запаси.

У результаті, виходить, що в країні, яка перебуває в центрі Європи, середня зарплата - 200 дол. Як не дивно, це - позитивний чинник для інвестицій і створення нових робочих місць.

Залізна нестабільність

Як підкреслюють експерти, поліпшення економічної ситуації не пов'язане з жодними реформами, а виключно - з Китаєм та його потребою в металі, що підвищило на нього ціну. Така ситуація дуже нестабільна, оскільки невідомо, як поведеться влада комуністичної Піднебесної завтра або післязавтра.

Не можна нескінченно сподіватися на поставки сталі, треба розвивати інші галузі економіки, менш залежні від такої непевної кон'юнктури. Враховуючи низькі зарплати, саме час інвестувати в усілякі технопарки, високотехнологічні виробництва, IТ-компанії.

Адже, з погляду макроекономіки, неважливо, яка галузь дає валютний виторг - металургія чи IТ. Головне, що Нацбанк може викупити валюту й зміцнити курс. Але, якщо оцінювати якість валютного виторгу, що надходить від металургійного бізнесу, - він менше проникає в економіку: акумулюється на рахунках "залізних" олігархів, виводиться за кордон, витрачається на переоснащення виробництва - знову ж, у валюті.

"Недоцільно протиставляти галузі одна одній, - вважає Дмитро Калита, директор компанії Intel в Україні, Білорусі, Молдові. - Я не хочу говорити - металургія проти IТ, мають розвиватися і металургія, бо є вікно можливостей, і IТ. По-перше, це зайнятість. У IТ зайнято поки що набагато менше людей, ніж у металургії. Звісно, якщо дивитися на металургійний комплекс, він нині "крутіший". Доки дешева робоча сила, доки є вікно можливостей, є сприятлива кон'юнктура ринку - треба користуватися".

Що дає IТ?

"Один долар в IТ вдесятеро корисніший для економіки, ніж один долар "металургійний", - вважає Костянтин Лежнін.

"Коли ми говоримо, що металургія або АПК дає стільки-то мільярдів експорту, а IТ - всього лише 2,5 млрд, суть у тому, що в нас 2,5 млрд дол. "чистого" експорту. Для роботи металургійної промисловості потрібні енергоносії, руда. Що стосується аграрного сектора, то треба закупити паливо, комбайни, техніку, тобто чимала частина виторгу теж іде назад за кордон", - зазначає Віктор Валєєв, директор Асоціації IТ України.

Слід враховувати, що 80% валютних коштів, які приходять в Україну від IТ-бізнесу, надходять розробникам, що витрачають їх тут: ходять у ресторани, відвідують театри або концерти, купують машини або їжу, зрештою - зберігають гроші в українських банках. Тобто більша частина валютної виручки в IТ-галузі розподіляється по всій економіці, мультиплікується.

За розрахунками профільної індійської IТ-асоціації Nasscom, одне робоче місце в IТ створює 3-4 робочих місць в інших галузях. Крім того, успіх айтішників можуть повторити й інші схожі галузі, наприклад ті ж таки дизайнери, які вже експортують послуг майже на півтора мільярда гривень (це більше, ніж IТ-галузь 12 років тому).

"Для розвитку галузей "економіки знань" в Україні держава має прийняти просту формулу: "Влада промоутить Україну як пул спеціалістів на міжнародній арені, одночасно підвищуючи ефективність підготовки кадрів і захищаючи бізнес від різких податкових потрясінь та атак силовиків", - пропонує Валєєв.

Роблячи ж ставку на продаж сировини, ми ще довго накопичуватимемо золотовалютні резерви держави й навряд чи зможемо створити сучасну економіку…