Державіаадміністрація: політ нормальний?

23 лютого в Єрусалимі було підписано Протокол про внесення змін і доповнень до українсько-ізраїльської угоди про повітряне сполучення. Здавалося б, банальна й суто технічна угода. Власне, нічого особливого і не очікувалося. Однак дійсність перевершила всі прогнози.

Ізраїльтяни хотіли б зменшення обмежень щодо кількості ізраїльських прочан у літаках на єврейський Новий рік (котрий святкують у вересні) і збільшення кількості рейсів.

В Україні, в Умані, знаходиться одна зі святинь єврейського народу — могила ребе Нахмана, і її традиційно відвідують тисячі паломників. Оскільки Київ не заперечував, то переговори очікувалися короткими і нескладними. З чим заступник міністра транспорту — голова Державної авіаційної адміністрації Олександр Давидов і прибув на Святу Землю.

І тут виявилося, як багато можуть «вичавити» чиновники з такої банальної теми.

Питання про прочан і справді узгодили швидко: тепер «в особливих випадках» (два тижні у вересні) дозволяється різко збільшувати загальну кількість пасажирів. За даними ізраїльської преси, саму квоту підняли з 11 до 18 тис. на тиждень. Раніше паломників возили з Тель-Авіва або через Київ, або через Одесу, тепер до списку додали і Вінницю.

Сторони погодилися і на збільшення кількості рейсів. Їх стане на тиждень не 28, а 42 (по половині кожній стороні), і сумарна місткість літаків зросте з 6 до 9 тис. крісел для кожної сторони.

У принципі, хороша новина для пасажирів.

А от збільшення зараз, у кризу, кількості авіаперевізників до трьох (знову-таки, з кожного боку) викликало низку запитань. Перевантаження на лінії не спостерігається. Навпаки, потік упав на 12% і нині продовжує падати. Втім, конкуренція — річ корисна, якщо, звісно, є чесною.

Тож найцікавішим мало бути питання про те, хто ж стане третім перевізником і як поділять рейси. Представники Державіаадміністрації України туманно заявили, що «для визначення трьох перевізників збиратиметься ліцензійна комісія адміністрації, котра визначить і перевізників на лінії, і розділить між ними 21 рейс».

Правда, по ринку давно ходили чутки, що на роль третього активно пробивалося СП ЗАТ «Міжнародні авіалінії України» (МАУ).

З’явилися також відомості, що на переговорах у Єрусалимі його і було названо третім перевізником, причому його запропонувала українська сторона. Проте в авіаційній адміністрації не підтвердили цієї інформації. Якщо це так, то представники славної адміністрації банально вішали локшину. Все було вирішено ще до самих переговорів.

Уже 18 лютого 2010 року, тобто за чотири дні до зустрічі в Єрусалимі, Державіаадміністрація... підписала доповнення №1 до Ліцензії авіакомпанії «МАУ» на право виконання рейсів «Київ—Тель-Авів». Взагалі-то ліцензія, котра надає право авіакомпанії виконувати міжнародні регулярні польоти, видається вже після укладання угоди про повітряне сполучення двох країн.

Більше того, відповідно до «Положення про порядок проведення конкурсу на право експлуатації міжнародної повітряної лінії», за наявності заяв від двох і більше авіапідприємств на надання права виконувати регулярні польоти Державіаадміністрація мусить провести конкурс між перевізниками України. І вже на ньому визначити компанію, що отримає право на експлуатацію зазначеної міжнародної повітряної лінії.

У цьому разі претендентів на рейс було як мінімум двоє, а не тільки СП ЗАТ «МАУ».

Про намір брати участь у конкурсі, якщо такий буде оголошено, говорила авіакомпанія «Роза вітрів» (Windrose), котра має сучасні Airbus A320 і Embraer 195. Відразу по завершенні переговорів, 24 лютого, заявку на участь у конкурсі на перевезення за маршрутом «Київ—Тель-Авів» подала й авіакомпанія «Дніпроавіа» (має шість Boeing-737 і Boeing-767).

Тож конкурс, за законодавством, був обов’язковий. Однак для наших чиновників це явно дрібниці, і потрібний МАУ папір хвацько підмахнули.

До речі, трохи пізніше, на переговорах, ненав’язливо поступилися позиціями українських авіакомпаній. Із 21 рейсу на тиждень, виділеного кожній зі сторін, на трьох можна використовувати літаки місткістю до 265 осіб. Позаяк в українських авіакомпаній машин таких розмірів просто нема, пункт був однозначно на користь ізраїльтян. Цікаво, що все це намагаються видати за... успіх.

За версією пана Давидова, ізраїльські авіакомпанії використовують лайнери Boeing-747 і Boeing-757, що дає змогу перевозити більше пасажирів за один рейс і знижувати собівартість одного крісла в салоні порівняно з українськими перевізниками. «...у нас був один варіант — увести третього перевізника, але при цьому обмежити місткість, щоб уникнути дисбалансу за кількістю крісел на маршруті. Вони були готові до третього перевізника і запропонували цю схему, ми її прийняли, зберігши паритет».

Взагалі-то Олександр Миколайович — у минулому непоганий льотчик. Це вже пізніше він як керівник «ЄЕСУ-Авіа» возив Павла Івановича і Юлію Володимирівну.

І як пілот чудово знає, що гігантський Boeing-747 на український маршрут ніхто не поставить. А літаками Boeing-757 він і так дозволив вивозити до 20% пасажиропотоку.

Нагадаємо, зараз маршрут обслуговують в основному літаки менших розмірів — Boeing-737 і навіть (із боку ізраїльтян) ще менші бразильські Embraer 195. І цілком справляються: завантаження аж ніяк не 100%.

Тож те, що великі літаки залучатимуться суто для збирання вересневих «вершків», причому не нашими перевізниками, він цілком ясно уявляє.

І в сухому залишку — саме виникнення нового оператора. В якого, як з’ясувалося, заявку було подано в Єрусалимі «ще торік», після чого «між авіаційною владою України (тобто паном Давидовим. — К.П.) і Ізраїлю було досягнуто домовленостей», після чого «у МАУ з’явилася можливість виконувати ці рейси»…

У результаті «Міжнародні авіалінії України» оптимістично повідомили про отримання призначення на маршрут «Київ—Тель-Авів». Які тут конкурси чи ліцензійні комісії! Чиновники все давно вже визначили, без усіляких дурниць. Їм потрібно гроші заробляти.

І зовсім знущально звучить пропозиція голови Державіаадміністрації, що «будь-який перевізник, котрий подасть заявку на виконання польотів між Києвом і Тель-Авівом і відповідатиме всім сучасним стандартам, може отримати призначення від української авіаційної влади. Однак при цьому рейси він зможе виконувати тільки в тому разі, якщо Ізраїль також схвалить вихід авіакомпанії на цей маршрут».

Чудесний зразок конкурсу по-українськи! Є три місця — всі вже зайняті (одне — украй «конкурентним» методом). Ласкаво просимо, дорогі учасники!

Взагалі-то за доступ до ринку могло б поборотися багато компаній. Усе було б узагалі чудово, але такий урок розуміння конкурентності не всі оцінили.

Так, голова підкомітету комітету Верховної Ради з питань правосуддя народний депутат Святослав Олійник не в захваті від здійсненого чиновниками перекроювання ринку і попросив Міністерство транспорту та зв’язку, Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки України і Генеральну прокуратуру дати компетентну оцінку наявності або відсутності в діях пана Давидова ознак корупційних діянь і вжити належних заходів реагування.

Якщо дані підтвердяться, прокуратура має опротестувати рішення Державної авіаційної адміністрації України щодо надання авіакомпанії «МАУ» права виконання рейсів між Києвом і Тель-Авівом. А Мінтранс — узяти на контроль подальший розподіл додаткових обсягів перевезення і призначити третього перевізника шляхом проведення конкурсу на право експлуатації міжнародної лінії.

Чи спустять звернення на гальмах — поки незрозуміло. Справа навіть не в Давидові — навряд чи він надовго затримається в авіаційній адміністрації. Але Україна знову показала, що належить до країн, де суворість законів нівелюється необов’язковістю їхнього виконання. І де, що і як виконувати, довільно визначає чиновник на власний розсуд.

Якби хоч третину тієї енергії, котру наші чиновники витрачають на те, щоб обійти законодавство, вони присвятили б чомусь корисному, Україна давно була б квітучою країною. Але, на жаль, маємо ТИХ, що маємо.