Державі конче потрібні штрафи?

ПІДПРИЄМЦЯМ СТРАШНІ НЕ ТАК КАСОВІ АПАРАТИ, ЯК ШТРАФИ ЗА ПОМИЛКИ ПРИ РОБОТІ З НИМИ

Цьогорічне 1 липня й 1 січня 2016 р. можуть стати чорними днями в історії українського підприємництва. Причина - ухвалений Верховною Радою 28 грудня 2014 р. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". Його нормами передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку другої і третьої груп. Конфуз полягає в тому, що впроваджувати в життя закон про касові апарати взялися колишні опозиціонери, які ще рік тому вважали це "знущанням над сферою роздрібної торгівлі". Якщо закон набере чинності без змін, десяткам тисяч підприємців доведеться шукати нову роботу. Проте не факт, що вони її знайдуть…

Що ж такого неприйнятного пропонує цей закон?

По-перше, малому бізнесу, включаючи найдрібніший газетний кіоск, доведеться витратитися на придбання (близько 700 грн), встановлення і щомісячне обслуговування касових апаратів. По-друге, для правильного ведення податкового обліку багатьом підприємцям доведеться залучати бухгалтерів. Не безоплатно, звісно. Відповідно, всі ці витрати доведеться закладати у вартість товарів і послуг, що, зрозуміло, призведе до зростання цін для населення.

Банальна помилка - штраф

Утім, це лише квіточки. Найбільше лякають бізнес не так покарання за приховування виручки, як штрафи за навіть формальні порушення правил ведення обліку. Вони не просто високі, а позахмарні. У час перебування в опозиції нинішні представники влади називали їх "драконівськими". Нинішній закон створив більш ніж достатньо підстав для штрафів. Будь-яка банальна помилка - штраф. "У мене був випадок, коли замість 2 грн апарат вибив 2 млн. Довелося писати безліч пояснень у податковій адміністрації, - розповідає голова Громадської організації "Асоціація Хмельницьких ринків" директор ТзОВ "ВВК Поділля-2" Валерій Таратасюк.

Певним чином не збережена контрольна стрічка - штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів. Пропущено чи втрачено періодичний звіт - 20 мінімумів! Хоча, як стверджують підприємці, тут зовсім не йдеться про порушення у відображенні виручки. Вона чітко зберігатиметься у пам'яті центрального сервера Державної фіскальної служби України. Не зберіг контрольної стрічки протягом трьох років або вицвіли дані про проведені розрахункові операції - маєш штраф у 10 неоподатковуваних мінімумів. Дарма що ця інформація зберігається на центральному сервері в електронній формі у тій-таки Державній фіскальній службі. Складається враження, що розробників закону цікавила не так необхідність відображати за допомогою касових апаратів рівень доходів бізнесу, як можливість поповнювати бюджет за рахунок імовірних формальних порушень правил ведення обліку. Державі конче потрібні штрафи.

Запровадження касових апаратів вітає Європейська Бізнес Асоціація. Як вона вважає, обілення бізнес-процесів у середовищі платників єдиного податку допоможе у боротьбі з тіньовими схемами та реалізацією контрабанди. Відтепер усі суб'єкти господарювання - малий, середній і великий бізнес - повинні обов'язково використовувати касові апарати (або РРО). Нині деякі підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, нерідко стають учасниками тіньових схем увезення й реалізації контрабандної та контрафактної продукції. Тому такі зміни ЄБА вітає. Адже вони сприятимуть детінізації економіки, створять справедливі умови для всіх і повністю відповідають європейській практиці.

Підтримують цивілізовані правила гри і самі підприємці: "Всі ми хочемо в Європу, щоб усе було цивілізовано. В ЄС є облік усіх речей, купівлі, продажу. Немає грошей поза обліком. І це абсолютно правильно. Але все це потрібно робити по черзі. Не можна спочатку вдягати костюм, а потім сорочку. В українському варіанті реформ виглядає все з точністю до навпаки".

Наприклад, підприємці з багатьох ринків на свій страх і ризик завозять товар з різних місць. Він може бути як легальним, так і нелегальним. Часто він не має вихідних документів. Люди йдуть на різні схеми не тому, що так хочуть, а щоб вижити. Тому спочатку потрібно з'ясувати, звідки цей товар, перекрити канали нелегального постачання. Підприємці і нині ведуть облік, видають квитанції і чеки, але це нікого не цікавить.

Крім того, для нормальної роботи касових апаратів потрібно, щоб працював Інтернет, який принаймні не "зависає". А в нас підприємці не можуть нормально працювати навіть з електронним ключем. Технічних питань безліч. І тепер цю ситуацію уряд пропонує "виправити" за допомогою касових апаратів.

Батіг є. Де пряник?

Як показує зарубіжний досвід, при запровадженні касових апаратів, наприклад, у Польщі, підприємці отримали преференції - було збережено максимальний обсяг продажу, за якого підприємці мали право працювати без РРО, - 40 тис. злотих на рік. Правда, всі новостворені СПД зобов'язали встановлювати касовий апарат при досягненні вже половини цієї суми. З іншого боку, є певні види діяльності (зокрема таксі-перевезення), коли зобов'язують встановлювати РРО незалежно від розміру доходів. Крім того, як повідомляють "Галицькі контракти" (№17-18 за 2011 р.), не мусили встановлювати РРО підприємці, що надають послуги виключно фірмам (себто доходи підтверджуються актами або накладними). Також звільнено від використання РРО й тих, у кого в структурі доходів понад 80% становили надходження від видів діяльності, які не вимагали РРО. Звідки дізнатися про доходи суб'єктів податкової карти, якщо вони, як і наші єдиноподатники, не ведуть бухгалтерського обліку? З копій рахунків або накладних, що їх польські спрощенці зобов'язані були виписувати на вимогу клієнта, а потім іще й зберігати протягом п'яти податкових років, починаючи з 1 січня року, наступного за роком здійснення операції.

На ще однин аспект - адміністрування касових апаратів - звернула увагу народний депутат голова правління Всеукраїнського об'єднання підприємців малого і середнього бізнесу "Фортеця" Оксана Продан. Вона пропонує або спростити цю процедуру, або звільнити від використання касових апаратів платників єдиного податку. За її словами, чинна система адміністрування касових апаратів є громіздкою і корупційною. Вона монополізована, створює корупційні можливості для фіскалів і перекладає на плечі підприємців усі ризики, пов'язані з обслуговуванням касових апаратів та можливими збоями при передачі звітності. У таких умовах, на її думку, поширення сфери використання касових апаратів на найдрібніший бізнес є неприйнятним.

"Спочатку потрібно створити прозору, побудовану на європейських принципах, систему адміністрування касових апаратів, а вже потім зобов'язувати всіх спрощенців користуватися ними. Натомість моя ініціатива зі звільнення від корупції цієї сфери блокується, при цьому переводять на касові апарати платників єдиного податку другої і третьої груп", - повідомила Оксана Продан.

Нещодавно нардеп разом з колективом авторів з числа представників малого й середнього бізнесу вже вдруге подала законопроект про демонополізацію та декорупціоналізацію адміністрування РРО (№1088). Після ухвалення змін до ПКУ щодо запровадження касових апаратів для платників єдиного податку Оксана Продан подала також і проект №1718 - про скасування цих норм. У ньому йдеться про скасування РРО тільки для платників єдиного податку, як це було до 01.01.15 р.

"На сьогодні проект №1088 підтриманий профільним комітетом у першому читанні, і його, у першому ж читанні, готове підтримати Міністерство фінансів. Після розгляду в сесійному залі розпочнеться "гаряча" пора визначення остаточних норм у майбутньому законі. - розповідає Оксана Продан. - Крім цього, я звернулася до міністра економіки щодо залучення донорських коштів до фінансування купівлі РРО платниками єдиного податку, щоб мінімізувати негативи, у тому числі фінансові втрати через нововведення в ПКУ, та захистити дрібний бізнес. Тому що сьогодні малий бізнес масово закривається у зв'язку з участю в АТО, через зменшення купівельної спроможності покупців, а також через прийняті 28-29 грудня норми в ПКУ".

За словами Оксани Продан, наслідки згаданих вище змін до ПКУ вкрай негативно позначаться на малому бізнесі, українській економіці, споживачах, які, зрештою, за все й платитимуть.

"Це призведе до збільшення витрат підприємців, які змушені будуть заплатити за касові апарати, за обслуговування РРО, додатково оплачувати послуги бухгалтерів і платити штрафи без вини. У свою чергу витрати підприємців будуть закладені у вартість товарів і послуг, що призведе до чергового підвищення цін для населення. Сподіваюся, народні депутати це розуміють і підтримають один з проектів - демонополізацію обігу, обслуговування та контролю РРО (касових апаратів) або скасування касових апаратів для платників єдиного податку", - підсумувала Оксана Продан.

Без вини винні

Проти запровадження касових апаратів в умовах, коли Україна технічно не готова до масового збирання інформації, у червні 2013 р. виступила ще один політик - Ксенія Ляпіна.

"Сьогодні вже всі визнали, що це велика проблема, - сказала вона в коментарі представникам ЗМІ. - Хочу звернути увагу: вона не впала на нас з Місяця. Рік тому ми пояснювали уряду і більшості, що ухвалювати такий закон, яким передбачалася обов'язковість касових апаратів з електронною стрічкою та ще й така "драконівська" відповідальність за її відсутність, - абсолютно недоцільно й аморально. Це просто знущання над сферою роздрібної торгівлі".

За її словами, ситуація буде патовою, бо технічно країна не готова до такого масового збирання інформації. Це постійно створюватиме проблеми і підстави для накладання штрафів.

"Державу і бізнес навантажили зайвими видатками. На 99% відсотків ця інформація нікому не потрібна, бо вона не підвищує фіскальну функцію. Скоріше за все, це був суто лобістський законопроект, коли хтось просто хотів заробити на продажу модемів і нових касових апаратів з можливістю дистанційної передачі даних, і цьому потрібно дати відповідну оцінку", - констатувала Ксенія Ляпіна.

Від часу, коли це було сказано, минуло майже два роки. Що змінилося? Інтернет почав працювати в усіх селах? Чи, можливо, з'явилася якась потреба у збиранні 99% інформації про бізнес?

На думку підприємців, чинний Закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є недосконалим. Єдина надія на те, що за ці кілька місяців, які залишилися до набрання законом чинності, у законодавців візьме гору здоровий глузд, і вони внесуть необхідні поправки. Якщо цього не відбудеться, працювати малому бізнесу буде значно складніше. Багато хто не витримає. Як повідомив Валерій Таратасюк, уже сьогодні чимало підприємців залишили свої робочі місця.

Коментар

Зеновій Бермес, президент Асоціації роботодавців торгівлі та громадського харчування Львівської області:

- Яка мотивація для запровадження касових апаратів для підприємців? Контролювати готівковий оборот товарів і послуг. Питань немає - облік має бути. Але Україна пішла не тим шляхом. Пропонований варіант обліку через касові апарати руйнує спрощену систему оподаткування. Чому б уряду спочатку не запровадити податок з прибутку в розмірі 30% і мінімальне адміністрування бізнесу? Щоб від нього не втікали. І тоді ніхто не ховатиме коштів, бо це буде непотрібно.

Натомість уряд пішов звичним шляхом - запровадження тотального контролю, драконівських штрафів. Немає жодного рішення, яке б зробило бізнес вигідним і привабливим. Як наслідок - буде подальше гноблення бізнесу. Багато хто не витримає нової ситуації.

Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (витяг)

Розділ V

Відповідальність за порушення вимог цього закону

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг)…