Депозити на замку. Безграмотні заяви Кучми та Януковича викликали паніку і ледь не призвели до кризи фінансової системи

Минулий тиждень міг стати останнім для багатьох українських банків. Ситуація на фінансовому ринку наочно продемонструвала, як необережні висловлювання політиків можуть негативно впливати на грошову ситуацію в країні. Заяви діючого «гаранта» і вже практично колишнього прем’єра про те, що фінансова система України перебуває на грані розвалу, озвучені ними в понеділок, 29 листопада, ледь не призвели до її реального обвалу. Оливи у вогонь підлила поспішна і слабо мотивована відставка Сергія Тігіпка з поста глави Національного банку. Практично того ж дня у банках вишикувалися черги бажаючих «урятувати» свої гроші. У деяких східних областях навіть почали складати списки черговості зняття депозитів, розписані на кілька тижнів наперед. Необхідно було терміново вживати заходів. Жодна банківська система у світі не здатна пережити втрату більш як однієї третини депозитів. Паніка ж в умовах політичної кризи була здатна вимести їх повністю за лічені дні. До честі керівництва НБУ, воно діяло швидко й адекватно. Вже у вівторок в.о. глави Нацбанку Арсеній Яценюк повідомив громадськості про ряд екстрених заходів щодо стабілізації ситуації.

Проблеми сервера і ресурсний дефіцит

Вітчизняні банки зазнали перших втрат відразу після оголошення попередніх результатів голосування. У ніч із 21 на 22 листопада система електронних платежів Нацбанку, через яку проходять усі безготівкові розрахунки в країні, вийшла з ладу. З 8.00 до 13.00 понеділка українські банки не могли ні проводити платежі своїх клієнтів, ні відправляти заявки на міжбанк для купівлі валюти. Чимало українців цього дня не змогли зняти готівку зі своїх кредитних карток. Збій у роботі нацбанківського сервера викликав у банкірів справжній шок. Спочатку його пояснювали саботажем на політичному грунті. Отримавши від НБУ запевняння в тому, що сервер не працює з технічних причин, фінансисти трохи заспокоїлися, але осад залишився.

Цілий тиждень банкіри жили в нервовій напрузі й очікуванні чогось неприємного. Керівники банків у політичні баталії намагалися не вплутуватися. Щоправда, були й винятки. Працівники дочірнього іноземного ING Bank (Україна) відкрито заявили, що вважають результати другого туру виборів сфальсифікованими і підтримують акції протесту опозиції. Керівництво ж Промінвестбанку свої політичні симпатії виявило, звільнивши трьох працівників, на яких було помічено помаранчеву символіку.

Значно більше фінансову громадськість непокоїла низька ліквідність банківської системи. Тенденція зменшення обсягу вкладів склалася ще в жовтні, але тоді вона пояснювалася побоюваннями інфляції, викликаної значними викидами грошей із бюджету. До минулого тижня населення переважно знімало з рахунків гривню і купувало долари. Потім ці категорії вкладників просто забирали вклади, щоб тримати їх у вигляді готівки, переважно у валюті. Додатковий тиск на систему створював попит на споживче кредитування, котре зросло на хвилі передвиборних і інфляційних очікувань українських громадян. У результаті банки зіткнулися з дефіцитом гривні. Деякі банки тимчасово призупинили кредитування, насамперед споживче, або ввели обмеження на активні операції, відмовляючи клієнтам у кредитах під будь-яким пристойним приводом. Одночасно банкіри почали підвищувати ставки.

Буквально з перших днів вуличних протестів на ринку запанував найсправжнісінький ресурсний дефіцит. Ставки досить швидко піднялися відразу до 40% по овернайту, причому банкіри не приховували, що реальних угод навіть за зрослою ціною не проводили (про торгівлю більш «довгими» грошима мова не йшла взагалі). Банки, котрі мали ресурс, побоювалися його продавати через непевну політичну ситуацію в країні. Щоправда, надлишок гривневих коштів був у небагатьох, оскільки на ринку почався справжній ресурсний голод.

Однак реальні ознаки ажіотажу з’явилися минулого четверга. Першими прийшли по свої гроші великі вкладники. Слідом потяглися і прості громадяни. Особливо активно розривали депозитні договори в східних областях України, певне, всерйоз готуючись до «відділення» і поспішаючи позбутися запасів у національній валюті. Банки традиційно намагалися не загострювати увагу суспільства на своїх проблемах, справедливо вважаючи, що це лише роздмухає ажіотаж. До їхньої думки долучився і Нацбанк.

«Бадьора п’ятниця»

У п’ятницю, 26 листопада, в.о. голови НБУ Арсеній Яценюк і президент АУБ Олександр Сугоняко скликали прес-конференцію. Яценюк досить бадьоро заявив, що українська банківська система працює, мов швейцарський годинник, і повною мірою обслуговує фінансові потоки держави.

Він наголосив: негативних явищ у цьому секторі немає, є лише «тенденції, адекватні політичній ситуації». Зменшення обсягів депозитів на 0,4%, котре спостерігалося протягом листопада, в.о. голови НБУ пов’язав виключно із сезонними коливаннями. Ніякого відтоку вкладів, за його запевняннями, немає і не буде. Відповідно до даних НБУ на той час, гривневі вклади населення з початку листопада зменшилися на 2,7%, тоді як валютні зросли на 4,5%. Зате із кредитуванням українських банків, за зауваженням пана Яценюка, все гаразд. «Хоч як це дивно, але в поточній ситуації банки продовжують кредитувати!.. Зростання активних операцій становить плюс 1,8%», — радісно заявив банкір. Щоправда, за який період, не уточнив. Реально ж банки до кінця місяця вже практично заморозили кредитування.

За станом на ранок п’ятниці залишки на коррахунках банківської системи, за оцінками представників НБУ, перевищували необхідний мінімум для формування резервів на 700—800 млн. грн. Проте, як стверджують банкіри, близько 80% цієї надлишкової ліквідності було зосереджено в чотирьох-п’яти найбільших банках. Причому ділитися цими ресурсами вони практично ні з ким не збираються. Ще перед першим туром президентських виборів більшість банків почала завбачливо обмежувати операції з кредитування інших банків, залишивши ліміти тільки на найбільш благонадійних партнерів.

«Чорний понеділок»

Початок тижня виправдав найгірші очікування банкірів. Вичерпавши політичні докази, найвище керівництво країни почало бити по фінансовій системі. З вуст чиновників посипалися висловлювання про нестабільність і розвал банківської системи. Це був основний аргумент влади на нараді з губернаторами-сепаратистами і переговорах з опозицією. Навряд чи Кучма або Янукович прагнули цілеспрямовано підірвати довіру народу до банків. Швидше за все, вони просто плутали банківську систему із системою грошових розрахунків між суб’єктами господарювання та системою грошових надходжень у бюджет. Однак ефект від безграмотних заяв виявився разюче швидким і однозначним. Населення ринуло рятувати свої вклади.

Екстрена прес-конференція, скликана НБУ разом з АУБ і представниками найбільших банків, уже не була настільки життєрадісною. Проте банкіри трималися спокійно й упевнено. Було названо нові цифри банківських утрат. «Йде негативний вплив заяв деяких політиків, які тиснуть на психіку населення, спонукаючи людей забирати свої кошти з банків. Відтік коштів із банків за листопад уже становить 1,6%», — повідомив Арсеній Яценюк. У реальному обчисленні за останні три дні місяця відтік вкладів населення перевищив 2 млрд. грн. Усього фізособи тримають у банках 25 млрд. у гривні і 19 млрд. в іноземній валюті (в еквіваленті).

Щоб не допустити реальної кризи, НБУ терміново прийняв постанову №576, що містить ряд кардинальних рішень.

Круговий захист банків

Насамперед, НБУ вирішив рефінансувати усі без винятку комерційні банки. Програма передбачає спрощений доступ банків до ресурсів Нацбанку, як при стабілізаційному кредитуванні. У забезпечення таких кредитів можуть прийматися майнові права на нерухомість банку і права за договорами раніше наданих банками кредитів. Також НБУ вирішив приймати в забезпечення кредитів рефінансування ПДВ-ОВДП до 100% суми позики. А банкам, які мають оцінку «1» чи «2» за системою CAMELS, надаватимуть бланковий кредит (без забезпечення) у розмірі до 50% від сформованих обов’язкових резервів (раніше — до 30%).

Не менш важливим для банкірів стало й те, що зниження норм резервування за депозитними вкладами, котре мало набути чинності з 25 грудня, почало діяти з 1 грудня. Норматив резервування за строковими депозитами знижено з 7 до 6%, а за депозитами до запитання і поточними рахунками — із 8 до 7%. Це дозволить залишити в банківській системі приблизно 1,8 млрд. грн. Крім того, дозвіл зараховувати в резерви банків 40% щоденних касових залишків додасть ще приблизно 0,6 млрд. грн.

Однак найбільш сенсаційними стали обмеження, запроваджені 576-ю постановою. Нацбанк фактично заборонив дострокове зняття депозитів клієнтами банків. Цей пункт найрадикальніший, оскільки вступає в протиріччя з Цивільним кодексом України, котрий дозволяє вкладникам забирати вклад у будь-який час. Втім, банкіри сподіваються на розуміння з боку населення і прогнозують, що їм вдасться уникнути масових судових розглядів.

Крім того, НБУ вирішив запровадити «кредитну стелю». За станом на 30 листопада зафіксовано заборгованість усіх клієнтів перед кожним банком, вище від якої банк не має права кредитувати. Тобто банки кредитуватимуть клієнтів лише за рахунок грошей попередніх кредитів, які надійшли до них від погашення. Таким чином, практично заморожується зростання кредитних портфелів банків.

Усі ці заходи, без сумніву, здатні запобігти кризі банківської системи в країні. Однак після зробленої спільно з НБУ заяви банкіри розходилися зі змішаним почуттям заспокоєності й тривоги. Політична криза, щонайменше, уже забрала у них частину прогнозованого прибутку і зупинила зростання активів. Проблематичним є і залучення нових вкладників. Мабуть, банкірам доведеться підвищувати ставки, а вони й так зростають уже другий місяць.

Особливо негативну роль у процесі відіграє Держказначейство, де зібралося більш як 10 млрд. грн. За словами представників банків, гроші з бюджету не надходять. Тому пояснення самим Тігіпком його відставки з поста керівника НБУ можна трактувати інакше. Вона виглядає розсудливою, адже проблеми банків практично неминучі. А якби їх довелося вирішувати колишньому главі передвиборного штабу Януковича, весь процес набув би небажаного політичного забарвлення і, можливо, збільшив би відтік депозитів. Тепер же ім’я Тігіпка не асоціюватимуть із фінансовими проблемами осені-2004.