Cім кіл митного пекла

Працювати собі на збитки чи закривати підприємство? Така дилема постала перед вітчизняними підприємцями та іноземними інвесторами, котрі змушені імпортувати сировину з-за кордону.

Українська митниця вирішила навести порядки у своєму господарстві. З цього, досі вкрай засекреченого, сегменту української економіки держава взялася викорінювати так званих посередників та «решал», про що DT.UA вже писало у матеріалі «Митниця здає «добро» у №10 від 17.03.2012 р. Одна з тез статті - митна кухня позбавляється привілейованих брокерських контор, які працювали в тісному контакті з Держмитницею, СБУ та кримінальними угрупованнями і накручували до позахмарних висот ціни за розмитнення. Проте зникнення посередників з митниці мало змінило становище українського бізнесу.

Про це свідчить лист Асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу України до президента країни, прем’єр-міністра та голови Держмитслужби щодо ситуації на українській митниці.

«Влада нашої країни вкотре демонструє, яким способом задовольнятиме власні популістські, не підкріплені реальним економічним розвитком обіцянки: закривання шлагбаумів і підняття тарифів - єдиний метод, який опанували новоявлені реформатори, - ідеться в листі. -Якщо до цього додати апетити адміністраторів шлагбауму, які ніколи не зникали, - тиск на бізнес переростає будь-які мислимі межі».

У своєму листі бізнес вимагає в керівництва держави негайно втрутитись і змінити ситуацію, яка склалася на митних постах, відкликавши усні розпорядження про негайне збільшення «в рази» митних платежів та розблокувавши таким чином штучні перешкоди для роботи підприємців всієї України.

Як зазначають учасники малого і середнього бізнесу, тепер повністю ігноруються правила СОТ і Кіотської конвенції. Розмитнення вантажів, як і встановлення суми митних платежів, щоразу відбуваються у ручному режимі. Чого варта лише ідея визначати митну вартість, виходячи із загальної маси товару. В результаті вся система міжнародних ділових контактів із постачальниками необхідної для України сировини та готової продукції принесена в жертву нагальній політичній вигоді «реформаторів», для яких передвиборні гасла про поліпшення інвестиційного клімату та спрощення державного регулювання економіки забуті, як поганий сон.

Представники українського бізнесу, а особливо - іноземні інвестори називають дві причини, які найбільше перешкоджають їхній роботі: митна вартість та невідшкодування ПДВ. Вони сподівалися, що питання залагодяться з прийняттям нового Митного кодексу. Проте його поки що не підписав президент.

Найболючішим для імпортерів став березень, коли було серйозно переглянуто митну вартість більшості товарів, які імпортуються до України. «Порівняно з попередніми місяцями, вона зросла на 30-70%», - повідомив голова митного комітету західноукраїнської філії Європейської Бізнес Асоціації Антон Подільчак.

«Ми погоджуємось із митниками, що вартість товарів на ринку не може бути сталою, вона змінюється, відповідно, й митники мають реагувати на ці зміни, - додає координатор ЄБА Мар’яна Луцишин. - З нашого боку було тільки прохання робити це швидко й не затримувати товар на митниці. Втім, щодо цін також є питання. Адже кожен факт імпортування товарів чи сировини - індивідуальний. Наприклад, одна із західноєвропейських телевізійних компаній має в Україні свою філію, для якої постачає сировину. Оскільки закуповує її у виробника за оптовою ціною, то й імпортована сировина буде значно дешевшою. Тоді як іншому підприємству, можливо, доведеться купувати цю ж продукцію за ринковою, тобто вищою ціною. Відповідно, на митниці виникнуть запитання, чому на один і той самий товар різні ціни».

Нині багато іноземних компаній, які інвестували у виробничі потужності в Україні, переживають не найкращі часи. Світова криза, перевиробництво товарів, орієнтація інвесторів на великих світових оптових покупців, різке падіння курсу євро на тлі незмінних витрат у гривні. Зазвичай такі компанії імпортують сировину з різних країн світу, сплачують мито і ПДВ на митниці. Переробивши сировину на готовий продукт, експортують його з України. Як позначиться підвищення митної вартості на їхньому бізнесі?

«Більшості виробників, які зазнали серйозних коригувань на імпортовану в Україну сировину, доводиться вирішувати шкільну задачку: працювати собі на збитки і чекати кращих часів чи закривати підприємство», - вважає голова комітету підприємців Львівщини Ярослав Кохалевич.

За його словами, якщо компанія імпортує в місяць сировини на 1 млн. грн., то досі вона в середньому сплачувала 15% мита, тобто 150 тис. грн. Але з підвищенням вартості сировини, скажімо на 30% (це мінімум на тепер), компанії доведеться заплатити 195 тис. грн. Різниця становить 45 тис. грн., або майже 5% від вартості сировини.

Звісно, у кожній галузі - ситуація своя, але в середньому вартість сировини становить приблизно 50% у собівартості виготовленої продукції. Решта - зарплата працівників, енергоресурси тощо. А це означає, що підвищення митної вартості на 30% (при середній рентабельності підприємств інвесторів 2-3%) примусить працювати собі на збитки. Мало хто з виробників зможе підвищити ціну на товари. Адже в них укладено довгострокові контракти з оптовиками.

Сумнівною, на думку Ярослава Кохалевича, є теза, буцімто в результаті зростання митної вартості імпорту державний бюджет отримає більше надходжень, які можна буде витратити на «соціальні ініціативи» президента України. Насправді це лише призведе до зростання цін на продукцію. Тому пересічним українцям доведеться за все платити з власної кишені.

Про це йдеться і в листі підприємців до перших осіб України. На думку авторів звернення, тимчасове ілюзорне зростання платежів до бюджету на задоволення політичних амбіцій та зрослих апетитів чиновників досить швидко обернеться різким падінням товарообороту і, відповідно, фінансових потоків. Бізнес буде змушений підвищити ціни на товари, які пройдуть «сім кіл митного пекла». Крім того, нам слід очікувати різкого поменшання якісної продукції на ринку, оскільки ціна на якісний товар знову зросте.