Бізнес і влада: на шляху до діалогу

Державна податкова адміністрація перебуває в небаченій ейфорії й оптимізмі — як-не-як їй належить впровадити всі ті реформи зі спрощення оподаткування малого бізнесу, про які заявили Президент і прем’єр-міністр. Про це йдеться в указі Президента Віктора Ющенка від 12 травня «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва». Завдання непросте, адже потрібно не лише професіонально спростити систему оподаткування платників єдиного податку, а й виправдати довіру прем’єра, котра доручила розробку реформи народному депутату Ксенії Ляпіній, висловивши невдоволення з приводу бездіяльності Держкомпідприємництва й Анатолія Кінаха... Йти назустріч бізнесу для нової влади виявилося непросто.

Майже діалог

25 травня, виступаючи на форумі «Регуляторна політика — запорука відкритості та прозорості влади», Віктор Ющенко зазначив, що влада нещадно стоятиме на позиціях детінізації бізнесу. Для оптимізації припливу податків і виведення бізнесу з тіні, підкреслив Президент, необхідний активний діалог «влада — бізнес». На форумі було навіть представлено величезний плакат із словами «Бізнес і влада — партнери». Але чи партнери? Чи багато проблем розв’язується з допомогою нескінченних обіцянок і міркувань на тему «необхідності активного діалогу»?

Звісно, Президент правий у тому, що бізнес — один із тих ключових механізмів, через які формується середовище й оточення, в якому живе людина. Віктор Ющенко вважає: для того, аби в бізнесу була нормальна атмосфера для роботи, необхідно говорити про макроекономічну культуру. За його словами, однією з цілей 2005 року є побудова такої макроекономічної культури, яка не девальвувала б потенційні можливості бізнесу. Як уряд намагається цю культуру будувати, сьогодні можна побачити, проаналізувавши наслідки ручного керування цінами на ринку, прискореної ревальвації гривні, а також від запровадження обов’язкової реєстрації як платника ПДВ для суб’єктів підприємницької діяльності, обсяг оподатковуваних операцій яких за останні 12 календарних місяців перевищив 300 тис. грн... Звісно, в уряду є виправдання цих дій — гостра соціальна спрямованість держбюджету вимагає коштів. Проте ці самі дії провокують підприємців іти з ринку, підвищувати ціни й ховатися в тінь.

На форумі Віктор Ющенко заявив, що невдовзі буде розроблено законопроект, покликаний здійснити корекцію всіх нормативних актів, пов’язаних із реєстрацією бізнесу: «Якщо нам вдасться цей закон провести в парламенті, понад 1000 регуляторних документів помирає за один день». Підприємці наміри Президента підтримали бурхливими оплесками. Саме наміри. Оскільки дій зі спрощення системи реєстрації підприємств уряд наразі не розпочинав. Президент віддав розпорядження всім міністерствам і відомствам протягом 10 днів розробити й покласти йому на стіл рішення про скасування регуляторних норм, передбачених проектом закону «Про дозвільну систему». І знову бурхливі оплески — підприємці підтримують свого Президента, він говорить — вони аплодують. Майже діалог влади та бізнесу...

Обтяжена спрощенка

Сьогодні занепокоєння малого й середнього бізнесу пов’язане з реформуванням системи оподаткування. Приміром, проект змін закону про Держбюджет на 2005 рік містив список із понад десяти сфер діяльності, бізнес у яких не може здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування. Пізніше список підкоригували. Відповідно до Закону 2505-IV від 25.03.2005 р. спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не поширюється на фізичних осіб-підприємців, котрі здійснюють діяльність у сфері надання консультацій і роз’яснень з юридичних питань, аудиту, торгівлі лікарськими засобами й виробами медичного призначення, надання в оренду нерухомого майна та ріелтерської діяльності. Юридичним особам-«спрощенцям» було заборонено працювати у сфері грального бізнесу (облаштування казино, гральних автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей, розіграшів із видачею грошових виграшів у грошовій або майновій формі). Також юридична особа, котра працює за спрощеною системою оподаткування, не може займатися обміном іноземної валюти, виробляти підакцизні товари та вести господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом і оптовим продажем підакцизних товарів, а також оптовим і роздрібним продажем підакцизних паливно-мастильних матеріалів. Не поширюється єдиний податок і на сферу обороту дорогоцінних металів і коштовного каміння.

Після того, як проти цього закону виступили самі підприємці, прем’єр-міністр України в терміновому порядку доручила розробити нові законопроекти народному депутату Ксенії Ляпіній, природно, з метою й бізнес не скривдити, і казну не спорожнити.

До проблем малого бізнесу не міг залишитися байдужим і сам Президент, котрий 12 травня видав указ «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва», де, зокрема, сказано, що до 1 червня 2005 р. Кабінет міністрів України має підготувати закони про спрощену систему оподаткування, облік і звітність суб’єктів малого підприємництва, а також про основні положення здійснення контролю за їхньою діяльністю.

А 17 травня до комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності надійшов на розгляд проект закону 4186-3 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», підготовлений народним депутатом Василем Гаврилюком. Саме прийняттям цього законопроекту і планується задовольнити побажання та сподівання малих підприємців.

Знайомтеся, нові ставки оподаткування...

Нагадаємо, підприємці у відкритому листі до влади рекомендували розглянути питання про розширення видів діяльності, які надають право підприємцям на використання спрощеної системи, про встановлення диференційованих ставок єдиного податку залежно від розміру валового доходу. Так, для фізичних осіб при річному обороті до 100 тис. грн. вони пропонують передбачити ставку єдиного податку в розмірі 20—200 грн. на місяць; при обороті 100—500 тис. грн. — 201—500 грн.; при 0,5—1 млн. грн. — 501—1000 грн. З юридичних осіб з оборотом до 500 тис. грн. збираються брати до казни 6%; при 0,5—1 млн. грн. — 10%; при 1—1,5 млн. грн. — 15%; при 1,5—3 млн. — 18%.

Законопроект нардепа Василя Гаврилюка також передбачає диференціацію ставок. Для підприємців-фізичних осіб при річній виручці до 100 тис. грн. пропонується встановити ставку єдиного податку від 20 грн. до 200 грн. на місяць, при виручці від 100 001 грн. до 300 тис. грн. — від 201 грн. до 500 грн., при 300 001 грн.—500 тис. грн. — від 501 грн. до 700 грн. Для юридичних осіб законопроектом встановлюється ставка єдиного податку на рівні 10%, за умови, що річна виручка не перевищує 500 тис. грн., і 7% для платників ПДВ.

Для тих спрощенців, річна виручка котрих перевищує 500 тис. грн., депутат Гаврилюк пропонує встановити такі ставки: для фізичних осіб — 13%, для юридичних осіб — 25%.

Як і раніше, працювати за спрощеною системою не зможуть ті, хто займається торгівлею підакцизними товарами, операціями з нерухомістю й дорогоцінними металами, а також здійснює діяльність у сфері грального бізнесу й обмін валют. У заборонний перелік потрапили і страхова, банківська, ломбардна діяльність.

Можна сказати, законопроект 4186-3 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» певною мірою примиряє бізнес і владу, послідовно веде до діалогу. Непокоїть, правда, що в розкладі пленарних засідань парламенту найближчим часом розгляд цього законопроекту не передбачається. Його наразі розглядає фінансовий комітет.

Оптимізм податківців саме й пов’язаний із надією на те, що проект закону «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» буде розглянуто та прийнято до парламентських канікул.

Оптимізм підприємців пов’язаний із тим, що протягом 10 днів на стіл до Президента потраплять сотні рішень міністерств і відомств про скасування регуляторних норм, передбачених проектом закону «Про дозвільну систему». І влада піде назустріч підприємцям, а отже, назустріч людям...

Коментар експертів

Віктор КОСАРЧУК,
начальник Департаменту
обслуговування платників податків ДПАУ:

— Якщо ми декларуємо спрощення системи, одну форму звітності, «єдине вікно», якщо про це заявляє вище керівництво, то, я глибоко переконаний, єдиний податок, спрощена система об’єктивно має право на існування.

Ельвіра ЄРМОЛАЄВА,
генеральний директор
Асоціації платників податків України:

— Єдиний податок дозволяє зберігати той бізнес, який сьогодні дає можливість поповнення казни. Змінений закон про бюджет стривожив громадськість, викликав її занепокоєння, але, судячи з настрою Президента та дій уряду, в цьому кварталі питання буде відрегульовано. Вже у червні підприємства знатимуть, як їм відраховувати податок на прибуток.

Наталія НІКУЛЬШИНА,
генеральний директор ТОВ «Асистент Україна»:

— Звісно, дуже хотілося б, щоб слова Президента, які пролунали на форумі, втілилися в життя. Нині реєстрація бізнесу забюрократизована. Вона вимагає занадто багато часу й сил. І це попри те, що з 1 липня 2004 року в країні де-юре діє закон, відповідно до якого реєстрація бізнесу має здійснюватися за принципом «єдиного вікна». Де-факто ж «єдине вікно» для тих юридичних осіб, котрі, приміром, реєструвалися восени торік, полягало в збільшенні витрат на реєстрацію й виконанні нових процедур на додаток до тих, які так і не скасували.