Більше декларацій, хороших і різних!

Як ви думаєте, скільки різних видів декларацій про доходи в нашій чесній державі? Одна - та, яка подається за підсумками року до податкової інспекції? А ось і не вгадали. Після прийняття Закону "Про засади запобігання і протидії корупції" (квітень 2011 р.) в неї утворилося кілька клонів для "локального вживання". Прямо в додатку до зазначеного Закону. Саме цей зразок подавали кандидати в народні депутати під час виборів 2012 р.

Чим даний клон відрізняється від основної податкової декларації? Відмінностей, взагалі-то, небагато. Заповнення такого клону - "Декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру" - ґрунтується виключно на "особистому добровільному зізнанні" і не вимагає якихось підтверджувальних документів. Зізнаватися рекомендується не тільки про себе, а й про членів своєї сім'ї. Зате колонок, куди вписуються суми сплачених податків, немає.

Імовірно, у пориві боротьби з корупцією законодавець силами юристів, що не жалують здебільшого податкову службу, ліпив такий собі прийнятний документ, який можна було б виставити на суд спільноти, але не порушити "таємницю особистого життя". Тому в змістовій частині залишилися тільки нечіткі формулювання "джерел доходів" і суми, які стоять перед ними. Хоча стосовно нерухомого та рухомого майна чомусь збереглися адреси, марки та номерні знаки, які ретельно витирає ЦВК перед відкритою публікацією.

Цілком логічно припустити, що такі декларативні клони заповнюються "по свіжій пам'яті" (і це буде ще в міру літературний вислів), особливо коли поглянути на почерк кандидатів на примірниках декларацій на сайті ЦВК. Передбачається, що при виникненні сумнівів у достовірності під цю декларацію можуть витребувати додаткові документи. Але це тільки передбачається. Бо прямо в період виборчої кампанії член ЦВК зазначає в інтерв'ю, що "перевіркою відомостей, які вказуються в деклараціях кандидатів у народні депутати, Центрвиборчком займатися не уповноважений. Точність поданих до комісії декларацій - відповідальність самих кандидатів" (Михайло Охендовський, Лідія Денисенко. Тижневик-2000 №33(617), 2012 р. "Нехорошие традиции" после "идеальных выборов"). Хоча сама по собі теза сумнівна. Наводить на підозру, що це вальяжні члени ЦВК (з міністерським статусом!) не хочуть собі шукати проблем на голову. Якщо в законі немає конкретної вказівки "зобов'язані перевіряти", це аж ніяк не означає автоматичного дозволу "взяти до відома". Сама суть Закону "Про засади запобігання і протидії корупції", з якого й узято цей бланк декларації, передбачає, що за ним перевіряються кандидати на державну службу. І якщо Центральна виборча комісія, яка по суті своєї діяльності супроводжує відбір 450 кандидатів на вищу державну службу, не перетруджує себе цим обов'язком, то чому під час відбору в Кабмін (або ще нижче) хтось мусить напружуватися над такими проблемами?

Вважається, що напружуватися в такому разі повинна податкова служба. І який статус для неї має цей клон декларації? У неї є власний робочий бланк. Припустімо, цифри в таких "деклараціях" не збіглися, - і що? Процесуальні дії можна починати тільки щодо податкового бланку декларації, решта - "документи до відома", максимальна реакція - "введення в оману при вступі на державну службу". А після бійки, як відомо, кулаками не махають.

Але коли ви вважаєте, що в цій статті йдеться виключно про вибори, то дуже помиляєтеся. Це був лише "передвиборний вступ". А відбувалася юридична вакханалія таким чином: у період виборчої кампанії досить багато кандидатів відверто заявили: "Де я взяв гроші на виборчу кампанію? - Заробив за кордоном!" - і цілком упевнено підтвердили це записом у "показній декларації". Першим про це публічно (і з гордістю!) заявив Віталій Кличко ще напровесні. Мовляв, усі мої заробітки за кордоном, там я плачу податки, тому тут ви мене своїми дешевими податковими переслідуваннями не дістанете. Хочете переконатися в чесності сплати податків - робіть запит (мається на увазі - на міждержавному рівні). Він був першим, але не єдиним серед заможних людей, "котрі трудяться за кордоном не покладаючи рук". Включно з прямими родичами відомих політиків.

І ось тут необхідно розібратися з тезою "я заробив за кордоном - тому вам нічого не винен". Якщо взяти типову податкову декларацію, то там у статті "дохід, отриманий за межами України" потрібно додати відповідні довідки про суму сплачених податків за межами України. І навіть доплатити, якщо ці суми виявляться нижчими від вітчизняних аналогічних ставок.

У політичному плані тут постає ще одне неприємне запитання: різниця між фразами "Я заробив за кордоном" та "Мені виплатили гроші за діяльність, яку я проводжу в Україні". Бо тільки мала частина сильних світу цього справді і діяльність веде "там", і оплату отримує також "там". Для інших це лише місце легалізації доходів (офшорних, політичних і т.ін., і т.п.). Зрештою, дуже хотілося б побачити у публічному доступі їхні податкові декларації, де було б зазначено суми хоч якихось податків, сплачених, наприклад, шляхом "взаємозаліку" довідок. Аби просто переконатися, що вони ще є "резидентами" України (у податковому плані).

Бо інакше закрадаються ще радикальніші припущення - про лазівку "тимчасове нерезидентство". "Стосовно податку на дохід особа вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів у році" або "має в Україні центр життєвих і підприємницьких інтересів" (ще більш розмите формулювання). Решта вільні від вітчизняного нагляду. Досить завести невелику дачку на Кіпрі або в континентальній Європі й просидіти там більш як півроку керуючим власної офшорної компанії, щоб із чесними очима (за штампами прикордонного контролю) розповідати всім: "я цього року - нерезидент, доходів "походженням з України" не отримував". І пішли ви всі самі знаєте куди. Тим більше що зв'язок "нерезидентського статусу" з поняттям "постійне проживання в Україні" на сьогодні аж ніяк не простежується, а отже, жодного обмеження у правах не передбачає.

Питання залишається ось у чому: чи принесе якусь користь тотальна подача декларацій про доходи, коли вони є парканом із безліччю лазівок? І чи не надто багато нині збирається різноманітної інформації, яку просто ніхто не зацікавлений освоювати? З причини благосного існування та небажання псувати відносини. А коли вишикуються масові народні черги з бланками чергових декларацій, бажання сильних світу цього "закликати до відповідальності свого родича" таємним чином з'явиться?