Банки охолонули до кредитування економіки. Нацбанку вдалося охолодити їх кредитний запал

Ще нещодавно середні ставки за доларовими кредитами становили 13—15%. Сьогодні ж американську валюту можна взяти в борг лише під 16—18%, а то й під 20% річних. З іншого боку, стали зменшуватися ставки за вкладами — для доларових вони на сьогодні становлять 5—7%. Виходить, що робоча маржа між кредитом і депозитом знаходиться в більшості банків на рівні 10—13% замість традиційних для України 4%. Проте нинішні ціни на гроші пояснюються аж ніяк не жадністю банкірів. Ситуацію на грошовому ринку визначає цілий комплекс причин, головна з яких полягає в адміністративному тиску на вітчизняні банки з боку Національного банку. НБУ, у свою чергу, серйозно стурбований загрозою інфляції та ризиками банківської системи.

До 1 вересня, за даними Нацбанку, приріст кредитного портфеля банківської системи становив 24,8% (18,2 млрд. грн.), тоді як за аналогічний період минулого року зафіксоване зростання у 31,2%. Наведені цифри до кінця не відбивають реального стану справ. Останнім часом банки помітно охолонули до кредитування економіки. Приміром, у липні кредитні вкладення зменшилися на 0,1%. Особливо відчутно скоротилися кредити в гривні — на 1,4%. За оцінками самих банкірів, вони задовольняють лише 50—60% кредитних заявок.

Сталося те, чого ще від початку року домагався Нацбанк. Нагадаємо, що він бачив серйозну загрозу в інтенсивному нарощуванні підопічними кредитних портфелів, і в.о. голови НБУ Арсеній Яценюк (на той момент він був першим заступником голови) обіцяв докласти максимум зусиль, щоб збити кредитний запал з комбанків.

Сюрпризи від Нацбанку

НБУ діє досить жорстко та послідовно, використовуючи як адміністративний тиск у вигляді телеграм із рекомендаціями, так і різноманітні нормативні важелі впливу. Головне, що спонукало банкірів до зниження темпів кредитування, — це весняне збільшення нормативу адекватності капіталу з 8 до 10% і осіння жорсткість резервних вимог з одночасним переведенням банків на щоденне резервування.

Якщо раніше банки повинні були лише раз на місяць виконувати норматив обов’язкового резервування, перераховуючи необхідні суми на кореспондентські рахунки, то тепер введено норматив щоденного незнижуваного залишку. З кінця серпня його підвищили з 60 до 70% від суми обов’язкових резервів за попередній звітний період резервування. Таким чином банки мають постійно тримати на рахунках НБУ чималу суму, не отримуючи від цих грошей прибутку.

З 1 жовтня Нацбанк установив для підопічних нові єдині нормативи обов’язкового резервування при залученні коштів. НБУ пояснює зміну правил резервування тим, що банки нерідко вдаються до всіляких хитрощів, маніпулюючи термінами розміщення грошей на своїх рахунках, щоб «заморожувати» якнайменше коштів. «Ми не посилювали, а навпаки, провели лібералізацію в цій частині: більше немає норми в 12% резервування, її змінили 7 і 8%. Інша річ, що банки не зможуть нас обманювати, занижуючи обсяги резервування. За нашими підрахунками, у цілому по системі резервуватиметься на 500—800 млн. грн. більше, ніж раніше, тобто більше приблизно на 8%. Це те, що раніше ховалося банками», — прокоментував нововведення в.о. голови Нацбанку А.Яценюк. За даними НБУ, у вересні залишки на рахунках банків становили 8—9 млрд. грн. За оцінками самих банкірів, у цьому місяці з банківської системи фактично вилучать від 1 млрд. до 1,5 млрд. грн. Це неминуче призведе до подорожчання міжбанківських ресурсів, зростання ставок за кредитами. Все це може погіршити фінансове становище більшості великих і дрібних банків.

Головне, що змушує НБУ йти на настільки непопулярні кроки, це рівень інфляції нинішнього року. Те, що він значно перевищить показники, прогнозовані урядом, уже ні в кого не викликає сумніву. Проте й реальний рівень інфляції не береться спрогнозувати навіть Нацбанк. Вочевидь, він буде в діапазоні 8—10% і серйозно залежить від того, скільки грошей ввіллється до грошової системи країни до кінця року. А контролювати гроші для НБУ простіше, якщо вони знаходяться в банках, а не на руках у людей.

З іншого боку, Нацбанк не перестає підкреслювати, що нині у банківській системі спостерігається надлишок ліквідності. Гроші не працюють, не вкладаються в економіку, отже, замість прибутку можуть принести банківській системі чимало прикрощів. Вирішувати цю проблему НБУ збирається шляхом продажі своїх депозитних сертифікатів. Арсеній Яценюк прогнозує ліквідність системи за підсумками грудня в межах 10—12 млрд. грн., із яких близько 3 млрд. НБУ збирається «стерилізувати» шляхом продажі депсертифікатів. Проте надліквідність збережеться до кінця року, оскільки на коррахунках банків усе одно залишаться 7—9 млрд. гривень.

Підвищення вимог НБУ проходить гладко лише на тлі надлишку грошей у банків, проте за найменшого дефіциту воно загрожує проблемами з ліквідністю багатьох окремо взятих банків.

Стабільність гривні зіпсувала банкірам бізнес

За словами банкірів, за останні три роки бізнес зіпсували. НБУ вимагав від банків зниження ставок за кредитами, крім того, вони конкурували між собою. У результаті за три роки ставки за кредитами знизилися вдвічі, а за депозитами — у півтора. Банківська система перетворилася на пилосос, де велика частина доходів викачується на депозити клієнтів.

Стабільність національної валюти, хоч як дивно, теж не сприяє розвитку банківського бізнесу. Три роки тому населення 90% грошей несло в доларах, а споживче кредитування здійснювалося в гривнях. Сьогодні навпаки — 80% воно дає в гривнях, а бере в доларах.

Нині ставки залучення коштів у гривні відрізняються від ставок доларових кредитів на якихось 4—5%. Саме з цим спредом і доводиться працювати більшості банків. До настільки низької дохідності наші банкіри не звикли. Необхідно серйозно знизити ставки за депозитами в гривні для того, щоб можна було все перевести в гривню. Однак просто так взяти й різко понизити ставки не можна. Це призведе до різкого скорочення припливу грошей. Та банки рухаються саме в цьому напрямі.

Полякавши банкірів забороною на видачу валютних іпотечних кредитів, Нацбанк вирішив замість обмеження кредитування у валюті стимулювати банківське кредитування в гривнях. В.о. голови НБУ Арсеній Яценюк повідомив, що центробанк «відправив у Міністерство юстиції узгоджену з банками постанову. Це вже не трьохсота, а чотириста одинадцята постанова щодо упорядкування формування банками резервів під активні операції. Ми пішли від протилежного. Не шляхом погіршення умов кредитування в іноземній валюті, а шляхом поліпшення кредитування в національній». Документ передбачає деяку лібералізацію резервування під кредити в гривнях за незмінності умов резервування під кредити у валюті. Якщо нині при розрахунку резерву враховується 50% суми іпотечної застави як у національній, так і в іноземній валюті, то після вступу в силу цієї постанови в національній валюті враховуватиметься 70% суми застави, а в іноземній — на колишньому рівні (50%). Введення в дію даної постанови має, за задумом НБУ, привести і до дедоларизації, і до поліпшення іпотечного кредитування. «Валютні кредити можуть піднятися в ціні до гривневих», — погоджується радник кредитного департаменту розвитку кредитного бізнесу банку «Надра» Тетяна Ястремська.

І справді — за даними НБУ, від початку року ставка за валютними кредитами банків зросла на 1,8 п.п. (до 13%), у той час як за гривневими знизилася на 0,7 п.п. (до 17%). Різниця — лише 4%!

Гальма політики

У вересні спостерігалося деяке зростання кредитної активності банків порівняно з літнім затишшям. За словами банкірів, приріст кредитного портфеля банків у вересні був пов’язаний з активністю зернотрейдерів і суб’єктів, пов’язаних із сільським господарством.

Проте загальна тенденція зберігається. У банків, як і раніше, багато грошей, із якими вони розстаються дедалі менш охоче й дедалі більш вибірково. І ставки за кредитами продовжують своє неприборкане зростання. Зрештою, банкіри — насамперед бізнесмени, вони не хочуть позичати гроші за ціною меншою, ніж за них готові заплатити.

Голова правління НБУ, а за сумісництвом глава виборчого штабу Віктора Януковича, стурбований насамперед стабільністю гривні та утриманням дедалі зростаючої інфляції. Стабільність цін напередодні виборів має бути досягнута будь-якою ціною, нехай навіть і ціною сповільнення зростання банківської системи країни.