Багатообіцяюча інвестиція

Австрійський концерн Voestalpine, один з найбільших виробників високоякісної сталі в Європі з річним оборотом у 10 млрд. євро, має намір побудувати в Чорноморському регіоні металургійний завод потужністю приблизно 5 млн. тонн сталі на рік. З цією метою концерн звернувся до чотирьох причорноморських країн — Румунії, Болгарії, Туреччини та України з пропозиціями розглянути можливість розміщення на їхній території потужного сталеливарного виробництва. Відповідь австрійська сторона хотіла б отримати до кінця травня.

Концерн має намір розпочати будівництво заводу вже 2009 року, щоб завершити до 2012-го. Тому влітку цього року концерн Voestalpine хоче визначитися з місцем розташування майбутнього підприємства й оголосити своє рішення щодо інвестиції.

Для будівництва заводу необхідний майданчик в 10 квадратних кілометрів. Акцент при його виборі інвестор робить на логістику, розвинену інфраструктуру, доступ до сировини та ринків збуту. Для Voestalpine надзвичайно важливо, щоб територія мала розвинуту мережу залізниць та автомобільних доріг, стабільне забезпечення енергією, водою та газом. І щоб поруч було розташоване велике місто з мережею навчальних закладів, із нормальними умовами для проживання і відпочинку, з аеропортом для зв’язку з головним підприємством у Лінці.

Проте головна умова — це наявність поблизу глибоководного порту. Що дасть змогу розв’язати проблему поставок дефіцитної сировини як сьогодні, так і в майбутньому, тобто диверсифікувати пов’язані з цим ризики. А також вирішити питання збуту продукції. Новий завод у Південно-Східній Європі, як і завод в Австрії, вироблятиме більшу частину продукції на експорт.

У свою чергу, багатомільярдна інвестиція обіцяє чудові перспективи. Це близько 4 тис. нових, надійних робочих місць, контракти для інших компаній. Voestalpine вироблятиме високоякісну сталь і тим самим стимулюватиме створення інших промислових підприємств. А це — додаткові відрахування до бюджету, солідні вливання в розвиток інфраструктури та сферу навчання.

Судячи з публікацій у зарубіжних ЗМІ, на сьогодні розглядається кілька можливих майданчиків для розміщення заводу. Основна боротьба розгорнулася між двома країнами — членами ЄС. Найбільші шанси в Румунії. У неї більш розвинута інфраструктура з потужним портом, каналом для виходу з Дунаю в Чорне море та автомобільна промисловість, яка розвивається. До того ж її ринкова економіка обіцяє менше ризиків.

Які при цьому шанси Укра­їни?

Компанія Voestalpine вважає, що проект може бути реалізований у нашій країні. З огляду на всю масштабність і складність завдання, інвестор від самого початку звернувся до українського уряду, щоб заручатися підтримкою на найвищому рівні. І зорієнтуватися щодо перспектив.

У лютому цього року відбулася зустріч керівництва австрійського концерну з прем’єр-міністром України Ю.Тимошенко. Виконуючи доручення голови уряду, Міністерство промислової політики створило робочу групу з питань співробітництва з концерном для розгляду проекту будівництва металургійного заводу в Одеській області. До її складу ввійшли спеціалісти Мінпромполітики та керівники провідних наукових організацій: «Укрдіпромез», «Енергосталь», галузевих об’єднань і асоціацій — «Металургпром», «Укркокс», «УкрМет».

Робоча група разом із концерном Voestalpine збиралася двічі. Попередні висновки такі. Міністерство промислової політики вважає, що запропонований Україні проект перед­бачає використання сучасних і новітніх технологій виробництва сталі, відповідає вимогам дер­жавної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2011 року, затвердженої Кабінетом міністрів 2004 року. Одеська облдержадміністрація загалом запевнила представників Voestalpine, що регіон зацікавлений у реалізації проекту. А провідні українські проектні та наукові інститути готові підключитися до проектування заводу у разі прийняття обома сторонами остаточного рішення.

Проект включає будівництво в районі порту Південний сталеливарного заводу з повним циклом виробництва потужністю 5,4 млн. тонн сирої сталі з виходом кінцевої продукції — високоякісного автомобільного листа, а також із кількістю працівників понад 4 тис. осіб. Для регіону — це насамперед нові робочі місця й можливості для місцевих забезпечувальних компаній. Плюс додаткові надходження до бюджету. А також інвестиційні вливання в транспортну інфраструктуру, створення власної навчальної бази. Достатньо сказати, що на головному заводі в Лінці у виробничих майстернях отримують високу кваліфікацію 700 учнів.

Під час презентації проекту представники Voestalpine особливо наголосили, що новий завод матиме такі ж стандарти якості та охорони навколишнього середовища, як і основне підприємство в Лінці. Це чисте виробництво: компанія визнана одним із лідерів у справі захисту навколишнього середовища. Сам Лінц як місто сталі має високий рівень життя. Тут працюють близько 10 тис. співробітників Voestalpine. Всього ж із діяльністю компанії пов’язано приблизно 100 тис. осіб.

І все ж проект Voestalpine через низку причин уже встигли охрестити фантастичним для українських реалій. У тому числі й через запропоноване місце розташування. Вдумайтеся, для реалізації проекту необхідно 1000 гектарів землі. Зрозуміло, без сільськогосподарських земель тут не обійтися. Відомо й те, що змінити їхнє цільове призначення заважає мораторій. Та й питання екології не такі прості, як здаються. Особливо коли йдеться про берег Чорного моря та регіон із рекреаційними територіями.

Тому коли під час обговорення проекту справа торкнулася земельних, екологічних і соціальних питань, стало зрозуміло: без участі інших органів виконавчої влади не обійтися. В результаті було запропоновано створити розширену міжвідомчу групу із залученням представників Мінекономіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства транспорту та зв’язку, Мінпраці і соціальної політики, Мін’юсту, Мінфіну, Міністерства регіонального розвитку та будівництва. А також центру Державного земельного кадастру, Державної податкової адміністрації й Одеської облдержадміністрації.

Ця міжвідомча робоча група й має дати висновок про доцільність будівництва металургійного заводу на території Одеської області. Почасти в її руках і доля інвестиції в 5 млрд. євро.