«Автогромадянка» і майстри машинного доїння

Торік українські страхові компанії (СК) із кожних 100 грн., одержаних від клієнтів, виплатили їм у середньому близько 6 грн., тобто мізерно мало. Приблизно в 10—15 разів менше, ніж у розвинених країнах.

Беручи це до уваги, громадяни при здоровому глузді до страхових компаній не йдуть. Як же примусити їх це зробити? Дуже просто — з допомогою держави, ухваливши відповідні закони. При цьому розподіл ролей такий: держава вводить у дію закони, а громадяни за них усе життя платять. Гаразд, якби державі. Але ж ні — комерсантам в особі страхових компаній.

При цьому можна не турбуватися про якість страхових послуг, про цивілізовані способи залучення клієнтів, про розвиток організаційної, технічної й інформаційної бази. Все це стає зайвим. Можна просто сидіти й чекати. Клієнти самі прийдуть.

Ось чому в Законі України «Про страхування» з’явилося понад 40 обов’язкових видів страхування (у розвинених країнах їх разів у 10 менше). Нас намагаються примусити страхувати все, до чого ми доторкаємося. Навіть відповідальність за собак.

Але є види страхування особливо привабливі, що стосуються мільйонів громадян, і то не найбідніших, із яких можна взяти за максимумом. Один із таких видів — обов’язкове страхування громадянської відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСГВ, або «автогромадянка»), тобто дорогих нашому серцю й гаманцю автомобілів, яких в Україні 8,8 мільйона.

Жертву визначено. Тепер треба підготувати громадську думку й оплатити підтримку лобістів (за такою схемою протягуються практично всі страхові новації).

При цьому здоровий глузд суспільства до уваги не береться. Вважається, що гроші вирішують усе. Тому головні зусилля витрачаються на їх збір і розсовування по кишенях лобістів. А громадська думка опрацьовується на рівні, примітивному, як мукання корови.

Ріжок для череди

Президент СК «АСКА» Олександр Сосіс стверджує, що ОСГВ — не вигадка страховиків, а цивілізована форма захисту потерпілих на дорогах. І Україна в цьому плані робить крок до Європи.

Президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Олександр Філонюк наголошує на соціальній важливості ОСГВ і запевняє своїх колег, що це масовий класичний вид страхування, який дає шанс відродити довіру до страхування у країні.

Президент Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) Володимир Романишин висловив сподівання, що запровадження ОСГВ сприятиме перетворенню ДТП з приводу для бійки на привід для приємного знайомства учасників ДТП.

Керівник СК «Вексель» Василь Фурман пропонує взяти до уваги те, що для багатьох автомобіль — сімейний транспорт, а це дозволяє зарахувати до армії автовласників і їхніх родичів, заклавши непогану базу для початкової страхової освіти всього населення країни.

Схожим чином позначили свою територію і багато інших представників страхового ринку.

Себто страховики сплять і бачать, як би швидше наблизити нас до Європи, усунути страхову необізнаність населення, підвищити його довіру, краще соціально захистити наших громадян, та ще й зробити їм приємність.

Утім, розповідаючи про принади ОСГВ, благодійники замовчують, що за кордоном страхові компанії виплачують клієнтам близько 90% одержаних від них грошей, живучи на відсотки від їх розміщення, а в нас страхові компанії виплачують клієнтам у середньому близько 6%, тобто живуть за чужий кошт, залізаючи в кишеню клієнта (дані за 2003 р.).

Намагаючись підтягнути тарифи з ОСГВ до рівня закордонних, наші страхові компанії хитренько не помічають тамтешньої якості страхових послуг, безлічі пільг і знижок у комплексі з автосервісом та ефективним технічним контролем автотранспорту, на які в Україні й натяку немає.

Чого варте чекання приїзду представника ДАІ на місце ДТП, яке може затягнутися на кілька годин! І це в містах, а на периферії справи ще гірші. Причому після запровадження ОСГВ навантаження ДАІ збільшиться у сотні разів. За кордоном, між іншим, поліція з’являється за кілька хвилин (звісно, йдеться про тенденцію, а не про окремі випадки).

То що ж заважало страховим компаніям займатися суспільно корисною діяльністю до запровадження ОСГВ, не доводячи 80% населення до стійкої недовіри до страхування?

Для довідки: чеські страховики на обробку суспільної думки щодо ОСГВ витратили 22 млн. дол. Скільки в нас — страховики скромно замовчують. Щоправда, є цифра витрат на обробку парламенту — 1,2 млн. дол. Тож ми вже на шляху до Європи.

Корм за рахунок закладу

Президент МТСБУ Володимир Романишин лякає, що навіть при найоптимістичнішому сценарії, коли свою відповідальність застрахують 72% автовласників, дефіцит фонду на кінець 2005 року може сягнути загрозливої суми — 480 млн. грн.

Президент ЛСОУ Олександр Філонюк прогнозує збитковість для страхових компаній від ОСГВ на рівні 125%. Інші страховики майже вторять йому, мовляв, на першому етапі ОСГВ великого прибутку компаніям не принесе. І апелюють до цифр: за рік в Україні трапляється близько 150 тис. ДТП (хоча офіційна цифра — 40 тисяч). При середній вартості страховки 250 грн. — куплять її три чверті автолюбителів — страховий ринок збере до 2 млрд. грн. А виплатити доведеться майже на 500 млн. грн. більше. Причому це лише попередні розрахунки. Однак, як стверджують страховики, займатися ОСГВ для них — справа честі.

Голова правління Української транспортної страхової компанії Галина Пішакова підтверджує: ті, хто каже, буцімто страховики від ОСГВ матимуть великий прибуток, перебільшують. У багатьох по КАСКО (аналогічний вид страхування) 80—90% збитковості, а в декого — і 100—105%. Тільки найсміливіший страховик зможе дозволити собі займатися ОСГВ.

Постає запитання: чому, попри такі песимістичні прогнози, десятки компаній кинулися по ліцензії ОСГВ? (Станом на 10.02.05 р. таких компаній 52 і очікується збільшення до 70—80). Причому конкуренція виявилася досить жорсткою — під різноманітними приводами великі СК відтіснили від «збиткового» виду страхування багато середніх і малих компаній.

Безумству хоробрих (а також чесних, сміливих і безкорисливих) співаємо ми пісню!

Підвищення жирності

МТСБУ розраховувало базовий тариф. Обговорювалися різні ставки. Останній варіант — 323,88 грн. — був прийнятий МТСБУ і поданий у Держфінпослуг на затвердження. Проте Держфінпослуг не погодилася, вважаючи такий тариф надміру високим. У результаті МТСБУ довелося його знизити.

Це викликало критику з боку президента ЛСОУ Олександра Філонюка: «Законом щодо ОСГВ встановлено високі ліміти відповідальності страховиків. Відповідної величини має бути і базовий платіж, що дасть можливість страховим компаніям гарантувати виконання своїх зобов’язань перед клієнтами».

Самі учасники ринку по-різному оцінюють величину базового тарифу.

Представник СК «Просто-страхування» Володимир Зембицький вважає, що базовий тариф у розмірі 291,49 грн. — це недостатній платіж. «Судячи з досвіду російських страховиків, збитковість із «автогромадянки» досить висока. Страхувальник хоче бути впевненим у платоспроможності страховика, а страховик не хоче працювати збитково». З такою точкою зору згодні й інші страховики.

Досить оригінальний підхід продемонстрував президент СК «Гарант-Авто» Юрій Лахно: «Сьогодні ми з допомогою наявної статистики вивели якусь цифру апріорі (тобто «до досвіду» або «без досвіду». — Авт.). На думку декого, вона висока, на думку страховиків — низька. Ми переконаємося, що на кінець другого року цей тариф буде збитковим. Але я прихильник такого підходу — краще ухвалити не ідеальний документ і згодом його переглянути й виправити...»

Через три тижні, після тривалих суперечок зі страховиками й затвердження базового тарифу в розмірі 291,49 грн., голова Держфінпослуг Віктор Суслов раптом заговорив про назрівання необхідності підвищити базовий платіж у зв’язку з очікуванням високої інфляції в наступному році.

Для підвищення надійності ОСГВ Держфінпослуг планував зобов’язати страхові компанії створювати додатковий резервний фонд у 1 млн. євро. Проте під тиском страховиків відмовився від свого наміру. «Ми не пішли на конфлікт, який міг виникнути через запровадження вищих вимог», — зазначив Віктор Суслов.

З наведених думок випливають цікаві висновки:

а) прийнятий тариф із ОСГВ не базується на об’єктивній статистиці, оскільки така статистика виключала б підстави для торгу між МТСБУ і Держфінпослуг;

б) суб’єктивізм при встановленні тарифу з цього виду страхування підтверджується також істотною (у 3—5 разів) різницею між тарифом до і тарифом після введення закону з ОСГВ. Раніше поліс коштував 71 грн., тепер у середньому за нього доведеться заплатити 350 грн., максимум — майже 3,5 тис. грн.;

в) ухвалений тариф тимчасовий і зростатиме, беручи до уваги «благодійні» цілі страховиків та їхні методи вмовляння держчиновників. Причому Віктор Суслов уже знайшов придатний привід — очікувану інфляцію;

г) Держфінпослуг, щоб зберегти добрі стосунки зі страховими компаніями, готовий на багато кроків — головне, аби добре попросили. Мабуть, саме тому спочатку там хотіли ввести резервний фонд у 1 млн. євро., а потім раптом різко передумали. Напевно, хтось добре попросив.

Невтаємничених може розчулити те, що тариф визначається з аптекарською точністю — 0,003%. Це начебто свідчить про врахування спецами МТСБУ і Держфінпослуг мікроскопічних деталей. Проте все набагато простіше. Торг ведеться за рівень прибутків страхових компаній. При вартості «пирога» приблизно 2 млрд. грн. кожен його шматочок у 0,003% коштує близько 70 тис. грн. Звісно, страхові компанії не хочуть його втрачати (а ми, наївні, думали, що вони піклуються про нас).

До речі, ніде не опубліковано узаконений Держфінпослуг очікуваний рівень прибутків страхових компаній від ОСГВ, а методика розрахунку базового тарифу просто приховується. Думка про необхідність залучення організацій, які захищають права страхувальників та водіїв, крамольна і взагалі не розглядається.

Вкрай цікавий аргумент страховиків про те, що у збільшенні тарифу зацікавлені страхувальники. Після такого висновку про розумові здібності клієнтів із ними можна робити все що завгодно. І роблять. Причому, як бачимо, з допомогою органу державного нагляду.

Любов пастушки

Представник СК «ТАС» Валентина Зуєва жалкує, що в законі про ОСГВ не передбачено ніякої відповідальності водія за відсутність поліса, крім штрафу. При цьому вона посилається на привабливий приклад США, де прописане покарання аж до тюремного ув’язнення на шість місяців. Знемагаючи від любові до водіїв, вона ремствує: «Спочатку нам буде фізично важко, оскільки можливий великий наплив охочих застрахуватися». (Рекомендуємо водіям гарненько запам’ятати назву цієї компанії — вас там дуже чекають. Поки що — без наручників.)

«Ми намагатимемося зробити так, щоб водії боялися виїжджати без страховки так само, як і без технічних документів на машину», — заявив автор закону про ОСГВ народний депутат Михайло Добкін. Мабуть, саме такий наказ віддали виборці.

Свою лепту в демонстрацію любові до народу вніс і президент МТСБУ Володимир Романишин, наполягаючи на тому, щоб Держфінпослуг терміново вніс до Верховної Ради проект змін до закону про «автогромадянку» з метою відтягнути термін здійснення виплат при участі в ДТП незастрахованих осіб. «Набрання чинності такими виплатами необхідно терміново відкласти, як мінімум, до кінця 2005 року», — наполягає президент МТСБУ.

Пояснимо. Володимир Романишин пропонує, щоб у разі участі в ДТП незастрахованих осіб виплату відшкодування застрахованим особам відклали до «невідомо коли». При цьому гроші за страховку «позбавленці» повинні сплачувати вчасно.

Ну і нарешті улюблениця водіїв, непідкупна ДАІ в особі заступника начальника обласної ДАІ Юрія Мельника ділиться потаємним: «Тепер у нас є юридичні підстави вимагати у водіїв пред’явити страховий поліс. У разі його відсутності складатиметься протокол, як за відсутність необхідних для водіння документів, і стягуватиметься штраф на суму 18—34 грн. Гроші невеликі, але за відсутність страхового поліса можна буде штрафувати хоч щодня».

Свята відвертість!