Авіаренесанс. Не чекали?

Після восьмирічної перерви регулярних авіарейсів повітряні ворота Тернопільщини знову відчули рух. Із 31 травня двічі на тиждень піднімається в небо літак АН-24, що курсує з Тернополя до Києва (Жуляни) і назад. Поза сумнівом, появу 35-річного бувальця з оновленим салоном на 48 місць можна вітати. Бо в аеропортах деяких сусідніх областей панує майже або взагалі могильна тиша. Наприклад, з Рівного регулярні рейси до Києва і Москви скасували понад п’ять років тому. А міжнародний аеропорт Крупа поблизу Луцька було виключено з державного реєстру цивільних аеродромів України ще в 1990-х роках! Їхній же тернопільський побратим, зазнавши невдалої спроби перейти у приватні австрійські руки, про що «ДТ» 2006 року розповідало двічі, залишився в комунальній власності територіальних громад області. І, хоч як дивно, помалу оживає.

Ще рік тому аеропорт Тернопіль лежав у глибокій борговій ямі. Бюджетні вливання в межах 500 тисяч гривень, зроблені 2008 року, пішли, як вода у пісок. Певним порятунком для аеропорту стала спільна воля депутатів облради, які торік у травні проголосували за виділення з обласного бюджету рекордної, як для потреб комунального підприємства «Тернопільавіаавтотранс», суми — 1 млн. 400 тис. грн. Левову частку цих коштів було спрямовано на погашення різного роду боргів — із зарплати, податків, відрахувань у соціальні фонди. Але залишилася дещиця грошей і для підтримання аеропорту в робочому стані.

— Ми придбали матеріали й виконали частину робіт з ремонту злітно-посадкової смуги, — переконує директор КП «Тернопільавіаавтотранс» Юрій Малецький. — А до кінця літа постараємося завершити ремонт пасажирського термінала на приліт.

Проте поновлення регулярного повітряного сполучення «Тернопіль—Київ», як і чимало господарських явищ на Тернопіллі, має виразний політичний підтекст. Рейси здійснюватиме авіакомпанія «Мотор Січ» — структурний підрозділ однойменного акціонерного товариства в Запоріжжі. А заступником голови правління ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва тривалий час працював Ярослав Сухий. Той самий, котрий на початку квітня ц.р. повернувся в Тернопіль — на посаду голови облдержадміністрації. Саме він і запросив не чужу авіакомпанію до Тернополя, зробивши спробу реабілітувати себе конкретною справою в очах патріотичної громадськості, яка плакатами і пікетом нагадала про його колоритне минуле в кріслі останнього першого секретаря тернопільського міськкому компартії. Компенсаційний подарунок землякам у вигляді авіарейсів «від регіонала Сухого» принаймні вартий уваги. Обласний «парламент», де переважає ВО «Свобода», на контрудари не спроможний. «Щодо розвитку тернопільського аеропорту, то позиції облради і облдержадміністрації збіглися», — коротко сказав журналістам на «передпольотній» прес-конференції голова облради Олексій Кайда. У відповідь на таку «аерогармонію» представники ЗМІ виголосили вельми оригінальний тост: «ЗА СВОБОДУ РЕГІОНІВ!».

Аби привабити пасажирів, компанія «Мотор Січ» змушена істотно знижувати вартість авіаподорожі з Тернополя до Києва, прирівнявши її до вартості поїздки у вагоні «СВ» швидкісного потяга — 600 гривень. Що аж ніяк не покриває витрат (собівартість — понад 800 грн.). І навпаки, час перельоту — 50 хвилин — не йде ні в яке порівняння з тривалістю насолоди залізницею, що дорівнює восьми годинам. Плани авіакомпанії «Мотор Січ» явно набувають велетенських масштабів — із середини червня має розпочатися третій щотижневий рейс до Києва, а з липня, у розпал курортного сезону, маршрут передбачено подовжити до Сімферополя і назад. З урахуванням масового заробітчанства жителів області в Італії не зайво взяти повітряний курс на Неаполь.

І все було б гаразд, якби не банальна проблема, що висушує мізки організаторам першого авіарейсу, — чи буде кому літати. Не дай боже, ініціатива захлинеться через її непотрібність. Адже Тернопіль — це не індустріально розвинене і багате Запоріжжя. З цього приводу директор авіакомпанії «Мотор Січ» Геннадій Маслов дипломатично висловив сподівання, що «тернопільські держслужбовці — керівники різних гілок влади, начальники управлінь і відділів будуть літати. Бізнесмени — також». Чиновники і журналісти експромтом вигадали жарт: «Ну який сенс відмовлятися від польоту підприємцям, які вранці мають невідкладні справи у столиці, а ввечері... хильнули. У небі ж інспектори ДАІ не чергують». А всім пасажирам автор цих рядків зичить м’якого приземлення.