А ЦІНИ СКАЧУТЬ, А ЦІНИ ТАНЦЮЮТЬ УРЯД, ЯК І РАНІШЕ, МАЄ НАМІР ПРИБОРКАТИ ЇХ ЗА ДОПОМОГОЮ ЩЕ ОДНОГО БЮРОКРАТИЧНОГО ОРГАНУ

Кажуть, що інфляція, тобто зростання цін на товари та послуги, — це плата за швидке зростання економіки. Однак зростання цін теж буває різним. Так само по-різному воно впливає і на економіку. Досить згадати 1992—1993 роки, коли країна жила в умовах гіперінфляції, що обчислювалася тисячами відсотків (див. табл.).

З іншого боку, інфляцію легше не допустити, ніж зупинити. Торік віжки відпустили мимоволі — індекс споживчих цін (за ІСЦ судять про рівень інфляції в країні, хоча це і не повна оцінка) підскочив до 108,2%. І це після дефляції 2002 року, коли ІСЦ недотягнув і до сотні — 99,4%. Суттєву різницю між цими двома індексами більшість населення вже давно відчула. Адже не секрет, що 2003 року продукти харчування в цілому зросли майже на 11%, тоді як роком раніше статистика констатувала стійку дефляцію завдяки цій же товарній групі. Свій внесок у загальну інфляційну картину внесла і сфера послуг — у цілому тарифи зросли до 105,4% проти 103,4% 2002 року. Ціни на непродовольчі товари залишилися без помітних змін. Статистичних...

Зауважимо роздратованому читачу, котрий вимірює цей самий ІСЦ своїм власним гаманцем, що за скромністю узагальнюючих цифр офіційної статистики стоять і конкретніші дані. Наприклад, той же Держкомстат констатує: середні ціни продажу аграрної продукції сільгосппідприємствами 2003 року збільшилися на 20% порівняно з 2002 роком. Тепліше? Йдемо далі. При цьому продукція рослинництва подорожчала аж на 33%, а обсяги її реалізації скоротилися на 31%. Якщо опуститися до прилавків магазинів і сільськогосподарських ринків, то виявиться, що окремі товарні позиції подорожчали в кілька разів, і не тільки через торішній неврожай. Так, кон’юнктура експортних ринків підштовхувала до зростання цін на метал, нафтопродукти. Високими темпами дорожчала також продукція в машинобудівної, видобувної, харчової, хімічної галузей. А бум будівництва житла в столиці викликав подорожчання навіть щебеню та піску. Чимало цікавого журналісти виявили й у статистично «тихих» складових інфляції. Такій ціновій інформації присвячена вся сторінка.

Чого очікувати нинішнього року? Інтуїція підказує, а експерти впевнено підтверджують своїми прогнозами: дешевше життя не стане. Інакше кажучи, у дефляційний 2002 рік дороги немає, зате є вибір між 2001-м з інфляцією близько 6% (приблизно на таку цифру орієнтує Мінекономіки і НБУ за умови, що ніяких катаклізмів цього року не станеться) і 2000 роком з інфляцією в 25%, якщо негативну тенденцію не вдасться переломити. Не даремно ж Кабміну вже недостатньо Державної інспекції з контролю над цінами при Мінекономіки. Там надумали створити власну комісію з моніторингу, аналізу цін, яка, відповідно до задуму, дозволила б уряду оперативно реагувати на примхи цінової динаміки. Добре, якщо це дійсно так і мова не йде про адміністративне втручання в ринки. Хоча віриться мало…

P.S. Погіршивши власний прогноз (із близько 4 до 6%) інфляції на поточний рік, Нацбанк зі свого боку також готує пакет заходів монетарного характеру для обмеження зростання цін. Конкретно про них не говориться, але, за словами першого заступника голови НБУ Арсенія Яценюка, змінювати дисконтну ставку і ставку рефінансування там не збираються.