Профі для МВС. Приречений експеримент

У МВС України вкотре проголошено реформування відомчої системи освіти. Удосконаленням освітянської діяльності пропонується вважати зміни Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів МВС України на 2011 рік. Для їх запровадження було ініційовано спеціальне розпорядження Кабінету міністрів України «Про проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ» (від 29.12.2010 р. №2355-р). Суть його полягає у кардинальній зміні принципів та стратегії підготовки курсантів у відомчому виші і фактично впливає на структуру системи вищих навчальних закладів МВС України. Такі заходи неоднозначно сприйняли як освітяни, так і практичні працівники, оскільки вони не пройшли громадських слухань і мають істотні вади.

Сьогодні в Україні функціонують 13 міліцейських вишів, у яких приблизно дві тисячі одиниць науково-педагогічного складу навчають понад 15 тисяч курсантів, сім тисяч слухачів та близько тисячі магістрантів. Більшість викладачів і науковців мають наукові ступені та вчені звання. І саме це є незаперечною перевагою відомчих ВНЗ. А те, що практично весь набір курсантів становлять випускники середніх шкіл, які, як стверджується, не бачили міліцейської служби, не здатні робити свідомий вибір і дуже часто виявляються не готовими до служби в міліції, - свідчення прорахунків системи МВС України у проведенні профорієнтаційної роботи серед абітурієнтів та кадрової політики взагалі.

2006 року МВС України вже проводило експеримент, який полягав у створенні навчально-практичних комплексів при ВНЗ з метою підвищення ефективності зв’язків відомчих вищих навчальних закладів МВС України з практичними підрозділами органів внутрішніх справ, оптимізації навчання курсантів шляхом тісного поєднання теоретичних знань і практичних навичок. Його результати не набули поширення. Наприкінці 2010 року було запроваджено новий експеримент із підготовки фахівців для МВС, мета якого досі не озвучена, не розроблений порядок і неузгоджені терміни проведення.

Експеримент проголошено на 2011 рік, але основна його частина має розпочатися тільки у 2012/2013, а завершальна - у 2013/2014 навчальних роках.

Гіпотезою експерименту можна вважати припущення, що випускник міліцейського ВНЗ, який пройде підготовку за експериментальною навчальною програмою (з набуттям практичних умінь з охорони громадського порядку під час проходження військової служби у спеціальних моторизованих частинах міліції та інших структурних підрозділах (з’єднаннях, частинах тощо) внутрішніх військ МВС), буде бездоганно професійно підготовленим і належним чином умотивованим до проходження служби в системі МВС України.

Тим часом викликає подив недовіра керівництва МВС України до власної освітянської системи і, всупереч її інтересам та традиціям, що складалися роками, передача державного замовлення на підготовку слідчих для органів внутрішніх справ цивільним вищим навчальним закладам. Так, наприклад, договір між МВС і Національним університетом «Одеська юридична академія» з підготовки слідчих для органів внутрішніх справ, у якому замість 10, як було раніше, тепер числиться 100 осіб, вважається «державним підходом», у зв’язку з чим міністру внутрішніх справ та його заступникові висловлюють вдячність за їхню «громадянську позицію»…

Але ж це свідчить тільки про свідоме повне нівелювання одного з основних завдань системи відомчої міліцейської освіти - готувати слідчі кадри для ОВС України. Не кажучи вже про підготовку дізнавачів, працівників патрульної служби, дільничних, соціально-психологічних підрозділів тощо.

Завідомо не може бути професійною й дешевшою для держави, з огляду на відсутність у цивільних ВНЗ належної методичної та спеціальної бази, «піврічна підготовка в якості працівників міліції», після якої студенти «стають справжніми слідчими». Якось забувається і про спеціальну перевірку, медичну комісію та психофізіологічне обстеження, що їх апріорі неможливо здійснити стосовно абітурієнтів цивільного ВНЗ.

На жаль, і повідомлення на брифінгу керівника кадрового апарату МВС Ю.Казанського про те, що «відомчі навчальні заклади є частиною цієї системи і реформуються в рамках загальної концепції реформування органів внутрішніх справ», не відповідає дійсності. Оскільки самої «загальної концепції реформування органів внутрішніх справ» досі немає. Хоча цей брифінг, що відбувся 22 лютого нинішнього року, називався «Реформа системи навчальних закладів МВС та підготовка кадрів за експериментальною системою».

Щодо експерименту з організації набору осіб та їх подальшого навчання за програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за схемою «курсант-військовослужбовець-курсант» у системі ВНЗ МВС, то отримання курсантами на першому курсі «максимуму прикладних знань із правоохоронної діяльності» порушить структурно-логічну схему підготовки, викличе втручання у навчальні плани та нормативні навчальні дисципліни, які визначені державним стандартом освіти, і зменшення їх обсягу, що заборонено.

А «паралельне вивчення спеціальних теоретичних дисциплін юриспруденції» на другому курсі, під час проходження практики патрульної служби у складі спеціальних моторизованих частин міліції Внутрішніх військ МВС, може виявитися надмірним навантаженням. Воно суперечитиме характеру проходження тепер уже службово-бойової підготовки військовослужбовця внутрішніх військ та несенню служби, оскільки фактично ця «практика» перетворюється на звичайну строкову службу у внутрішніх військах. Більше того, навіть самого терміна «практика патрульної служби» немає у навчальних планах відомчих ВНЗ.

Цілком зрозуміло, що така практика покликана за рахунок курсантів посилити чисельність спеціальних моторизованих частин міліції ВВ, а не «оцінити, наскільки вмотивованим є його вибір міліцейської роботи з усіма її труднощами». На другому курсі курсанти, перебуваючи у лавах Внутрішніх військ, втратять спеціальне звання курсанта міліції через призов на строкову військову службу. А маневрування з першим курсом курсантів є тільки простим камуфляжним заходом, який дозволяє привернути увагу школярів-абітурієнтів до відомчих ВНЗ. Фактично, підготовка бакалаврів за скороченою програмою у ВНЗ III-IV рівнів акредитації(!) зведеться до двох років, що є нонсенсом, оскільки третій рік припадатиме виключно на військову службу.

Як з’ясувалося, у зв’язку з проведенням експерименту сьогодні можуть бути впроваджені обмеження прав абітурієнтів на навчання у відомчих ВНЗ не тільки за віковими та ґендерними ознаками, а й за їх антропометричними даними. Так, п.2.1.10 порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів (наказ МВС України від 01.12.2010 р. №590) у частині проходження військової служби в спеціальних моторизованих частинах міліції Внутрішніх військ МВС заходить у суперечність із нормою частини 3 п.6 положення про спеціальні моторизовані військові частини міліції військ внутрішньої та конвойної охорони (за постановою Кабінету міністрів України від 05.05.1995 р. №319) стосовно обов’язкових вимог до освітніх, фізичних, медичних та антропометричних показників військовослужбовців. Ідеться про таке: «громадяни, що повинні проходити службу за призовом, відбираються із числа призовників, придатних до стройової служби, які мають закінчену середню освіту, першу групу здоров’я, розвинені фізично, не мають виражених дефектів мови, обличчя, кистей рук, шиї і татуювання на відкритих ділянках тіла, зростом не менш як 175 сантиметрів».

Щодо сьогоднішньої «надлишкової - 3,5 тисячі» - кількості випускників відомчих ВНЗ, то новим набором у кількості 1,225 тис. абітурієнтів тільки для прямого відтворення тих 200 тис. працівників, які залишаться після скорочення ОВС, знадобиться понад 160 років, що явно неприйнятно. На жаль, поки що є всі підстави вважати, що метою запропонованих Міністерством та підтриманих Кабінетом міністрів України новацій є банальне скорочення держзамовлення у відомчих ВНЗ. І річ навіть не в перевантаженому державному бюджеті: виходячи з даних, недавно озвучених міністром внутрішніх справ А.Могильовим, «середньорічна вартість підготовки одного курсанта становить 19,5 тисячі гривень», отож щорічна економія становитимете всього 44,36 млн. грн.

Потрібно не скорочувати, а збільшувати держзамовлення на підготовку фахівців. Це повною мірою кореспондує зі словами начальника Департаменту кадрового забезпечення МВС України О.Гіди: «Щороку потреба міліції в офіцерських кадрах становить близько 10 тисяч осіб… Усі наші навчальні заклади для органів внутрішніх справ випускають майже чотири тисячі фахівців. Звісно, цього замало, й говорити про скорочення обсягів держзамовлення зарано».

Побічно пов’язаним із розглянутим «експериментом з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ» можна вважати законопроект В.Малишева «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію» щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ» (від 11.01.2011 р.)

Неприйнятними, на думку освітян, є вміщені в ньому пропозиції направляти науково-педагогічний склад ВНЗ МВС України раз на п’ять років на два роки у практичні підрозділи системи МВС України «з наступним поверненням на посаду науково-педагогічного складу ВНЗ», а також негайно призначати «на посаду начальницького складу в практичному підрозділі органів внутрішніх справ, строком не менш як на один рік» працівників міліції по закінченні ад’юнктури або докторантури ВНЗ МВС України.

Більше того, деякі його положення виходять за межі предмета регулювання Закону України «Про міліцію» і не сприяють його покращенню. Це стосується абсолютно зайвої в цьому законі деталізації опису запропонованої до створення Академії управління МВС України (яка, до речі, колись уже існувала), а також визначення її як ВНЗ із підготовки працівників ОВС, що «претендують на призначення на керівні посади». Чому б тоді не запропонувати включити до Закону України «Про міліцію» і перелік усіх інших відомчих ВНЗ?

Що ж до можливості створення в системі відомчих ВНЗ «елітного» навчального закладу з підготовки працівників ОВС, які «претендують на призначення на керівні посади», то, вважаємо, тут доречне заперечення того ж таки О.Гіди: «критерії і порядок відбору на навчання визначаються замовником, а не абітурієнтом».

Підсумовуючи, зазначу, що громадські організації також виступили проти експерименту, вважаючи його не тільки незаконним, а й позбавленим будь-якого глузду. До речі, Рахункова палата України (територіальне управління по Харківській, Сумській та Полтавській областях) 03.02.2011 року вже визнала набір вступників виключно за експериментальною програмою таким, що «пов’язаний із порушенням положень низки нормативно-правових актів». Зокрема постанови Кабінету міністрів України від 05.09.1996 року №1074 щодо заборони відрахування студентів вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації у зв’язку з призовом на військову службу.

Ми вже не кажемо і про відсутність у МВС України найменших підстав на закриття у відомчих ВНЗ ад’юнктур та докторантур, - повноваження на це є тільки у Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Чомусь не віриться, що МВС України не розуміє: наявність у ВНЗ ад’юнктур і докторантур свідчить про визнаний державою високий навчальний та науковий потенціал відомчих ВНЗ, і не гоже його губити власними руками.

Отже, на даному етапі запровадження експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ не вирішує відомчих освітянських проблем і потребує детального корегування та доопрацювання. Тому наше спільне завдання ми вбачаємо у сприянні своєчасному виробленню цих коректив заради підвищення якості підготовки працівника ОВС.