Висимо на корінцях

У ніч із неділі на понеділок нарешті пішов дощик. Він хіба що трохи освіжив сон кіровоградців, у розчинені вікна і балкони яких трохи повіяло вологішим повітрям. Але вже через кілька годин від життєдайної вологи і сліду не лишилось — її миттю проковтнула спека. Слід віддати належне місцевому гідрометцентру, саме такий дощ — по три краплі на гектар — обіцяли напередодні. Такі опади навряд чи вже допоможуть зерновим, які цього року на Кіровоградщині перебувають у катастрофічному стані у зв’язку з безпрецедентною спекою. Ще в 20-х числах травня зафіксовано абсолютний максимум температури за весь період спостережень, а це 137 років, — плюс 34,2 градуса.

Степовий край, де хліборобство споконвіку було пріоритетною галуззю, гарантованих ідеальних погодних умов для господарювання не мав ніколи. Траплялося різне, але всі ті біди мали все ж таки локальніший характер і про надзвичайний стан не йшлося. Цього ж року ситуація саме така.

— Посівна кампанія, — розповідає начальник головного управління агропромислового розвитку Кіровоградської облдержадміністрації Юрій Литвин, — пройшла у нас успішно. Зернових посіяли 93% від того, що планувалося. Господарства були забезпечені мінеральними добривами. Ще навесні ми очікували гарного врожаю, але ж із початку березня — жодного міліметра продуктивних опадів. Стан вологості у грунті — 8—29%, ще наприкінці квітня він дійшов критичної межі.

Останні кілька тижнів, коли в регіоні запанувала суцільна спека, температура на поверхні грунту перевищує 60 градусів. Зрозуміло, за таких умов рослини розвиватися не можуть.

Як повідомив на нараді, присвяченій нинішній ситуації в АПК області, директор інституту агропромислового виробництва та центру наукового забезпечення агропромислового комплексу Володимир Савранчук, серед ярих у кращому стані ті, що посіяні до першого квітня, так само й соя — має шанс вижити та, що посіяна раніше. Ячмінь, овес — у стані загибелі, горох — пригнічений.

Щоб успішно обсіятися, хлібороби Кіровоградщини взяли кредитів більш як на 600 млн. гривень, ще майже 200 млн. пішло на пересівання. Як тепер їх віддавати? Якби ж ситуацію могли врятувати хоча б пізні зернові, але кукурудза зійшла в області на 60% засіяних площ, соняшник — на 70. Не очікують за таких умов і доброго врожаю цукрового буряку.

В області та в кожному районі створені комісії, які відслідковують стан посівів з метою хоч якось коригувати їх, аби зібрати максимальну кількість продукції. Юрій Литвин сподівається, що така концентрація зусиль дасть можливість отримати хоча б мінімальний обсяг посівного і продовольчого зерна. Хоча про досягнення тих показників, які передбачені програмою соціально-економічного розвитку Кіровоградщини на цей рік, уже нема й мови.

Як же допомогти хліборобам у цій скрутній ситуації? Звичайно, вони сподіваються на сприяння держави: вона має закупити те, що вдасться зібрати, за прийнятною ціною до Держрезерву. Є сподівання, що обласна рада виділить близько 30 млн. грн. для створення регіонального резерву зерна. Що держава розробить відповідні механізми, аби допомогти господарствам, які найбільше постраждали від посухи. Що буде знайдено можливість здешевити кредити та зняти заборону на надання відстрочок зі сплати сільгоспвиробниками податків.

Микола Макодзеба, голова ТОВ «Світанок», Новоукраїнський район: «Ми взяли в кредит імпортний бурякозбиральний комбайн. Мусимо платити по 200 тис. грн. щомісяця. Не знаю, як надалі за неврожаю витримуватимемо такий фінансовий прес. Якби держава хоча б повертала відсотки за кредит на імпортну техніку, як це було раніше. Необхідна також пролонгація короткострокових кредитів».

Олександр Шаповалов, керівник ЗАСТ «Надія», Кіровоградський район: «Треба змінити структуру дотацій, аби господарства могли отримати певну компенсацію за втрачене. Та й процес її нарахування надзвичайно забюрократизований, його слід спростити».

Заступник міністра аграрної політики України Василь Моцний, до речі, екс-голова Кіровоградської облдержадміністрації, який побував днями в області і взяв участь у згаданій нараді, пообіцяв хліборобам-землякам, що уряд максимально дослухається до їхніх побажань. Очевидно, цього року до Кіровоградщини доведеться застосувати методику нарахування дотацій, яка розроблена міністерством для тих областей, які опинилися в надзвичайних умовах.

І все-таки, якщо сподіватися не на уряд, а на рідну землю, то область може врятувати озима пшениця. Як оптимістично зазначив старший науковий співробітник інституту агропромислового виробництва Микола Мостіпан, вона сформувала сильну кореневу систему, яка здатна діставати вологу з глибини грунту більше метра. Отож, хоч і менший, але врожай дасть.

Коли ж говорити про стратегічні завдання, то сільгоспвиробникам області, в умовах таких серйозних кліматичних змін слід, очевидно, задуматися і над перспективою застосування крапельного поливу хоча б деяких культур, і над тим, аби вимогливіше ставитися до сортопідбору. Кіровоградська державна сортодослідна станція (Ульянівський район), за словами її директора Миколи Зубрейчука, готова запропонувати понад 20 сортів зернових, які краще пристосовані саме до таких посушливих умов, які склалися цього року.