Офіційний Захід має свій інтерес в проведенні земельної реформи в Україні

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Офіційний Захід має свій інтерес в проведенні  земельної реформи в Україні © Колаж ZN.UA
Та ж сама ситуація, що і з вивезенням необробленої деревини з України.

Офіційний Захід має свій меркантильний інтерес в проведенні земельної реформи в Україні - останнього цінного ресурсу, який має держава. Про це в інтерв'ю ZN.UA розповів почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗУ) України Микола Стрижак.

"Експертний Захід не мовчить. Але офіційний — так. Чому? А наш крадений ліс куди везуть? У Європу. А що, європейці не знають, що це крадений ліс? Знають. Але вони його використовують, бо їм це економічно вигідно. Якщо раніше землю завойовували з багнетом, то тепер Європа й Америка кажуть: "Усе, кінець багнетам, кінець війні, кінець проливанню крові, Путіна задавимо, як останнього диктатора, який хоче завойовувати землю багнетом…" Але ж не треба Путіна, якщо її можна завоювати з допомогою долара або євро. Заходу зручно вдавати, що він вірить нашій владі, яка улесливо презентує йому "революційну земельну реформу". А по суті — бреше", - наголосив Стрижак.

Тому, зазначив експерт, цю помилку Україні буде виправляти набагато важче, ніж решту помилок.

"Ситуація дуже схожа на історію з ухваленням закону про гральний бізнес, який так лобіювала влада. Тоді той-таки пан Милованов зміг переконати парламент, що не треба нам будувати переробку сільгосппродукції, краще побудувати казино. В результаті — багатомільярдні втрати надходжень до бюджету, кримінальні справи та визнання помилки, про яку попереджали експерти й асоціації. Проте великий бізнес тоді взяв своє. З землею визнавати помилки буде ще важче. Тому що це останній ресурс, який залишився в державі після приватизації підприємств", - заявив глава Асоціації фермерів.

Водночас, на його думку, ситуацію можна змінити, переконавши Захід, що йому не вигідно віддавати українську землю транснаціональним корпораціям.

"Відновлення України — це не тільки мости, будинки та дороги. Насамперед — це регіональна політика, громади, більшість яких — сільські. І розпродаж землі, знищення середнього класу на селі — це обвал, хрест на децентралізації, яка, до речі, є умовою вступу до ЄС". - підкреслив експерт.

"У країнах демократії все це дається легше, тому що там є розподіл влад. У них прокурор не підпорядкований президентові, а суддя жодного "єрмака" не шанує. Тільки спробуй там натиснути на пресу. В нас — усе в одних руках. І ці процеси лише посилюються. У всіх сферах. І це драма. Хоча б тому, що саме зараз, коли Україні та її президентові аплодує весь світ, коли щохвилини за це гине наша людина, відчинене вікно неординарних можливостей. Але наш час закінчиться. Тому ми не тільки можемо, а й зобов’язані формувати свій порядок денний, відстоюючи незалежність на всіх фронтах", - додав він.

Тоді як держави ЄС не в захваті від апетитів транснаціональних компаній, і там триває боротьба з їхнім впливом, а уряд США взагалі почав скуповувати колись продані державні землі назад, в Україні 80% сільгоспземель вже віддали у власність агрохолдингів. Про проблеми, до яких призвело непідготовлене відкриття ринку землі в Україні, детальніше читайте в інтерв'ю Інни Ведерникової з почесним президентом Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗУ) України Миколою Стрижаком - ""Війна і крадіжка". Хто й чому захоплює сільськогосподарські землі України?".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі