Експерт: Кредити для агропромисловців стали обтяжливими й недоступними

Кредити для агропромисловців стали обтяжливими й недоступними, вважає голова комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України Олег Юхновський.

«Мінлива загальноекономічна ситуація не дає змоги поставити знак рівності між нашим сільгоспвиробником і, скажімо, німецьким бюргером чи американським ковбоєм саме у частині користування кредитами. Навіть за ставки рефінансування НБУ 12% український аграрій мусить платити за кредити 8%, тоді як німецький — 2%», — відзначив він у коментарі для «Дзеркала тижня».

За його словами, з огляду на це позики обтяжливі навіть для середньострокового терміну і придатні хіба що для короткострокового, щоб закінчити весняно-польові роботи. Проте переважна більшість хліборобів не зможе скористатися й ними, оскільки у бюджеті–2009 на здешевлення передбачено лише 300 млн. гривень.

«Якщо ж урахувати, що через недофінансування 2008 року за рахунок загального фонду держбюджету програм підтримки розвитку підприємств АПК виникла кредиторська заборгованість, у тому числі і 192 млн. гривень на здешевлення кредитів, то після її погашення до розподілу залишиться дріб’язок — 108 млн.», — наголосив він.

На його думку, уряд мав би зважити на проблему пролонгації та відкриття нових кредитних ліній для агропромисловців ще при формуванні бюджету на 2009 рік.

«Треба було домовитися з МВФ і третину першого траншу спрямувати саме на кредити аграріям: користі було би набагато більше, аніж від рефінансування банків», — зауважив він.

При формуванні бюджету також можна було зарахувати раніше видані позики до внутрішнього боргу, вважає експерт. При цьому не самі кредити, а компенсації за відсотковими ставками. Зокрема, боргові кредити розподілити порівну між трьома суб’єктами: сільгоспвиробниками, банками та урядом. Останній, аби зацікавити фінансові установи, міг би випустити облігації, з урахуванням інфляційних процесів, впевнений Олег Юхновський.

«Сподівання на дивовижне поповнення стабілізаційного та Аграрного фондів затягуються у часі, а весна не чекає. Зависли між небом і землею десь 3 млрд. грн. не пролонгованих кредитів. А треба ж іще десь вишукати на комплекс весняно-польових робіт близько 10 млрд. Наразі майже третина агроформувань до кредитів, на жаль, не доступиться», — відзначив він.

Докладніше читайте у статті Володимира Чопенка «Ірраціональне зерно. Погляд із селянської призьби» у свіжому номері «ДТ».