АГРОМАЙНО: ЛЕГКО ПІДНЯТИ, ТА ВАЖКО ВІДДАТИ

Щоб підняти агромайно, яке підлягає паюванню, не потрібні надпотужні японські крани «Като» чи вітчизняні «Январці», не обов’язково знадобляться і заняття пауерліфтингом-бодібілдингом. Якщо зібрати докупи рештки КСПівського реманенту, то й кантара вистачить, аби його зважити. Автор публікації «Кому — корова, а кому — налигач» (17 лютого ц.р.) сподівався, що йому також перепаде якихось 100 гривень — одновідсоткова винагорода за майновий пай із загальної вартості колишніх колгоспних основних фондів — 70 млрд. грн. Однак його апетит трохи «вгамували» в аграрному міністерстві. Цифра правильна, — сказали, — але розпаюють майна лише на… 15 млрд. грн.

З очей видно: чиновникам Мінагрополітики так і кортить заспівати хорал «Мы успели — в гости к Богу не бывает опозданий…» Таки встигли! Розробити нормативно-правову базу. А ось обіцянки уряду укласти угоди оренди з власниками майнових паїв до 1 травня інакше як першотравневим жартом не назвеш, оскільки в багатьох регіонах до «дєльожки» ще далеко. А в тих, де писарі взялися оформляти майновий сертифікат, виникли суперечності. І, треба сказати, цілком вмотивовані, бо зі зразка свідоцтва про право власності на пай, засвідченого МінАП, кудись зникло продеклароване у президентському указі «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»: «забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину» (виділено мною. — Авт.)

Власне, це було записано і в земельному сертифікаті, а потім з легкістю скасовано. Тож юридично закріпити право власності на майно і створити умови для вільного самовизначення аграріїв у користуванні ним владі на місцях вдається з великими труднощами. Цим самим уповільнюватиметься рух майнових паїв як в індивідуальній, так і гуртовій оренді. Негативно позначається на цьому процесі і відсутність Закону «Про державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна».

Довідавшись про розпаювання майна, деякі комерційні структури поспіхом почали згортати власний бізнес в агросекторі, побоюючись, що і їхньому майну загрожує революційна «трепанація». «Боягузів» заспокоїв міністр АП Іван Кириленко: ваше майно не підлягає паюванню! І взагалі, чому багатьох лякає ота одновідсоткова стеля орендної плати? А й справді. Якщо агромайно класифікувати за власністю, призначенням, то матимемо п’ять частин: 1) майно власників майнових паїв (підлягає розпаюванню); 2) майно засновників нових підприємств (не розпайовується); 3) майно, що виділяється для покриття боргів — по заробітній платі, агробізнесу тощо (не розпайовується); 4) майно соціальної сфери (не розпайовується) і 5) майно загального призначення — шляхи, водогони, газифікаційні споруди (не розпайовується).

Отож, за розпайовану п’яту частину майна селяни одержать нинішнього року 500 млн. гривень (70—80 грн. на брата). Тим часом урядовці стверджують, що це в кінцевому підсумку спричинить зростання сукупних доходів домогосподарств сільської місцевості, підвищить рівень соціального захисту селян, особливо пенсіонерів. Якщо згадані 500 млн. грн. сплюсувати з 1,5 млрд. (плата за земельні паї), матимемо 2 млрд. Отакі передбачаються сукупні цьогорічні «дивіденди»! І саме на стільки тягне борг у «селянської» заробітної плати. Метушнею і квапливістю спершу із земельними, а нині й майновими паями держава намагається пом’якшити-пролонгувати час розплати чи то час оплати не умовних, а власноруч зароблених селянами грошей. І це при тому, що середній заробіток в агросекторі чи не найнижчий в Україні: працюють, як папа Карло, а платять, як Буратіно.

Не знаю, наскільки стане селянського терпіння, але найближчим часом держава з інкасаторською сумкою в село не прийде-не приїде, адже борги колишніх КСП ще більші — майже 15 млрд. грн. Із них 6 млрд. — держбюджетові, 6,8 — трейдерам і комерційним структурам. Борги ж по зарплаті поки що жодним нормативним актом не врегульовано. Відтак проблематичним видається збереження цілісності майнового фонду, за що так ратують агрочиновники. Безгрішні і без грошей сільські трударі, довідавшись, що середній розмір майнового паю в Україні становить 2,7 тис. грн., волітимуть отримати його… одномоментно — готівкою. Отут і руйнується схема кабінетної цілісності, з чим зіштовхнулося вже чимало керівників новостворених агроформувань.

В одній сільгосподиниці на Полтавщині 35% її членів — пенсіонери і покійні колгоспники, права яких перебрали діти й онуки. Половина з них прийшла до голови і зажадала одержати частку майнового паю натурою або ж грішми. Знекровлений кооператив доживає віку. А скільки ще тешуть собі домовини?! Правду кажуть: легко підняти, та важко віддати.