Аграрне дефіле. 1 жовтня у Чубинському під Києвом відкриється міжнародна сільськогосподарська виставка-ярмарок «Золота осінь-2010»

Власне, її первісну назву — «Київська осінь» — безцеремонно привласнило Міністерство аграрної політики і поспіхом виступило організатором альтернативної виставки. В іншому місці, але одночасно із «Золотою осінню».

Виставкове протистояння між МінАП та корпорацією «Украгропромбіржа» триває давно. Хоча саме аграрне відомство свого часу ініціювало облаштування виставкового комплексу «Чубинське» для міжнародних агропромислових оглядин. Більше того, чиновники планували перетворити комплекс на постійно діючий аграрний ярмарок. Утім, вузьковідомчі інтереси завадили реалізувати задумане старому керівництву міністерства. Та й нове від справи державницької ваги верне носа.

Збайдужіло МінАП і до спільного дітища — закладеного торік у «Чубинському» тригектарного елітного саду з крапельним зрошенням, у який вклали близько 2 млн. грн. із бюджету. Цій оазі також не судилося стати постійно діючим навчальним центром для студентів і науковців.

Наприкінці минулого року Мінагрополітики затвердило план виставкової діяльності на рік прийдешній, у якому серед шести заходів є і Національна агропромислова виставка «Київська осінь-2010» із місцем проведення — виставковий комплекс «Чубинське».

Зрозуміло, що такий захід — не звичні базарні посиденьки, і до нього слід готуватися завчасно. Але руки до «Київської осені» дійшли лише 11 серпня. Цього дня міністр видав наказ №484 «Про проведення Національної агропромислової виставки «Київська осінь-2010», у якому, як на наряді у колгоспі, розписав, кому і що треба зробити і хто за що відповідає. Передостанній пункт зафіксував невмотивовану рокіровку: у наказі Мінагрополітики від 28 грудня 2009 року №932 «Про затвердження плану виставкової діяльності Мінагрополітики на 2010 рік» слова «ВК «Чубинське» (Київська область)» замінити словами «НК «Експоцентр України», м. Київ».

Проте від зміни місць кінцевий результат може істотно деформуватися. Навіть попри те, що міністр Микола Присяжнюк заручився підтримкою Олександра Попова, першого заступника голови Київської міськдержадміністрації. Микола Володимирович у листі до Олександра Павловича просить «вжити заходів щодо залучення підприємств, організацій та установ агропромислового комплексу міста Києва до безпосередньої участі у Національній агропромисловій виставці... а також розповсюдження реклами виставки у київських ЗМІ з метою відвідування киянами цієї виставки».

У даному разі партійна солідарність може виявитися безсилою. Річ у тім, що Національний комплекс «Експоцентр України» живе не миттєвістю, а за календарним планом. А «Київська осінь», що несподівано вигулькнула на виставковому видноколі, ламає заздалегідь зверстаний графік. Саме в ці жовтневі дні там проходитиме виставка спецтехніки, організатори якої орендували всю територію і категорично відмовляються ділитися «житлоплощею» із чужими експонентами.

Єдиною втіхою для МінАП може стати «гальорка» — якийсь віддалений павільйон. Але і його дирекція «Експоцентру України» надасть не за «спасибі», а за обіцяні відомством 300 тис. бюджетних гривень, з якими й без того сутужно.

Отже, в Україні одночасно функціонуватимуть дві аграрні виставки. Голі, зате горді!

«Украгропромбіржа» не стала конфліктувати з міністерством, але від задуму провести виставку-ярмарок у Чубинському не відмовилася. Щоправда, уже під новим брендом — «Золота осінь». Що продемонструють і чим подивують відвідувачів організатори? Про це розповідає Віктор ПРИВАЛОВ, президент корпорації «Украгропромбіржа», за плечима якого — десять років досвіду виставкової діяльності.

— По-перше, від станції метро «Бориспільська» до нас курсуватимуть автобуси. Проїзд безплатний. По-друге, вантажівки із сільгосппродукцією заїжджатимуть на ярмаркову територію і перебуватимуть на ній за символічну таксу. І, по-третє, кожен зможе придбати сільгосппродукцію за цінами виробників. Гречку і цукор по 5 гривень за кілограм не обіцяю!

Ми не користуємося чиновницьким правом спускати рознарядки регіонам, чим і за якою ціною заповнювати ярмаркові ятки, але від цього експонентів на наших виставках не менше. Це підтвердили як попередні, так і свіжі міжнародні виставки «Зелений тиждень» у Берліні, наша «Агро-2010», на якій було на 20% більше учасників, ніж торік. До речі, «Агро» відзначилася ще й тим, що в її рамках відбувся представницький агрофорум, на якому десять країн були представлені міністрами сільського господарства.

Якщо раніше на «Агро» виділяли з бюджету близько 3 млн. грн., то дві останні виставки провели без державної фінансової підтримки. Більше того, «за погодженням» із МінАП нинішнього року заплатили «Експоцентру України» навіть на мільйон гривень більше. І це при тому, що маємо власний добротний виставковий комплекс із павільйонами, відкритими майданчиками, рестораном, готелем, комунікаціями, навченим персоналом.

— Вікторе Дмитровичу, а «Золоту осінь» теж гулятимемо за кошти корпорації?

— А за чиї ж?! І наперед знаю, що вона буде збитковою для нашої компанії. Десь у межах 200 тис. грн. Але... Відмовитися не можемо: це — наша репутація! Якщо виставку не провести рік, вона вмре. Такі премудрості виставкового життя.

Знаєте, мені часто нашіптують: та зроби ти зі свого «Чубинського» філіал «Сьомого кілометра», запусти китайців із крамом — купатимешся у розкоші. А я пручаюся: та ви що! У мене ж — демонстраційні поля, диво-сад, штучне озеро з кілограмовими коропами, водоспад... Та тут можна розгорнути оптовий ринок сільгосппродукції для киян! А то годуємо їх балачками...

Вважаю, Україна наростила певний аграрний потенціал і мусить бути гідно представлена на виставках різного рівня. Як в Україні, так і за кордоном. І доносити ці здобутки повинні менеджери виставкового бізнесу, якщо торкатися принципів і засад виставкової діяльності, а не Мінагрополітики. Воно не може бути організатором, бо це функції господарюючих суб’єктів. Правильніше, коли виставка за підтримки МінАП...

От МінАП «організувало» цьогорічну вилазку на «Зелений тиждень» у Берліні. Скажіть: для чого Україні хизуватися у кризовий період другим за розмірами павільйоном площею 1200 кв. метрів? Тоді як заможніші країни обмежилися 200—300 «квадратами». При цьому ми майже силоміць виштовхуємо на стенди наші компанії. Нехай їдуть ті підприємства, які обживають європейський ринок, кому це конче потрібно: повпредам птахівничого бізнесу, олійно-жирового, лікеро-горілчаного...

І тоді ми не вертатимемося з Берліна з мішками збитків, непроданими товарами. І я не бігатиму по судах, здираючи з державних підприємств борги перед «Украгропромбіржею» на суму майже 2 млн. грн. за участь у «Зеленому тижні» і «Київській осені». Вертатимемося з прибутками! І вони будуть, лишень не заважайте працювати...

Я вважаю, треба забути про бюджетне фінансування виставок. Ці кошти уряд нехай краще спрямує на дотації селянам. Ми самотужки торуватимемо виставковий шлях не лише у Москву, Берлін, а й у Ганновер, на інші престижні міжнародні агропромислові виставки.

— Окрім традиційних експонатів — сільськогосподарської техніки, худоби, птиці, продуктів харчування, яку культурологічну палітру запропонує «Золота осінь» відвідувачам?

— Цьогорічна виставка, як і попередні, виллється в аграрне свято. Із фестивалем народної творчості, в якому візьмуть участь понад півсотні аматорських колективів, шоу двійників... Однак головна родзинка «Золотої осені» — фестиваль українського борщу «Борщ-Фест». Мені приємно, що ініціатором цього дійства є ваш шеф, головний редактор «Дзеркала тижня» Володимир Мостовий.

Сподіваюся, ми потрапимо до Книги рекордів Гіннесса, зваривши майже 4 тонни наваристого українського борщу. За кулінарну частину відповідає президент Асоціації кулінарів України, професор Михайло Пересічний, котел ємкістю 5 тис. літрів з нержавіючої сталі виготовила корпорація «Еталон», очолювана Володимиром Бутком. Лише самої солі доведеться всипати у вариво 23 кілограми. 120 офіціантів готові почастувати відвідувачів 10 тис. порцій борщу.

— Якщо на це дійство випадково навідається аграрний міністр, вгостите і його?

— Аякже! Ще й чарку піднесемо...