ВАКС не обрав запобіжний захід Олександру Лієву у справі про розкрадання майже 1,5 млрд гривень

Вищий антикорупційний суд у понеділок, 29 січня, відхилив клопотання прокурора призначити затриманому у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву запобіжний захід. Про це повідомляє Суспільне.

Прокурори просили суд призначити Лієву тримання під вартою або заставу у розмірі 268 мільйонів гривень.

Як зазначив прокурор, обвинувачення підозрює, що представник наглядової ради компанії Sevotech Олександр Хорошаєв вирішив заволодіти коштами призначеними для закупівлі боєприпасів. І для цього Хорошаєв, перебуваючи за кордоном, створив злочинну організовану групу, до якої залучив Лієва.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Міноборони замовило у хорватів міни, але компанія замість поставки купила завод на Балканах

Прокурори вважають, що Хорошаєв та Лієв виконували ролі керівників організованої групи, давали вказівки щодо заволодіння коштами та планували подальше розподілення коштів.

У червні 2022 року на засіданні Ставки верховного головнокомандувача було схвалене рішення про придбання мінометних снарядів 82 та 120 калібрів.

За даними прокуратури, один із фігурантів схеми надіслав до Міноборони комерційні пропозиції, які були доповнені листами від 04.10.2022 та 06.10.22 і затверджені Лієвим та начальником Департаменту Міноборони.

«1 жовтня 2022 року між Лієвим та директором "Львівського арсеналу" було укладено контракт, переслідуючи мотив та мету збагачення, розуміючи, що товар поставлено не буде та залишивши поза увагою, що сертифікати виробника й експортні ліцензії держави-виробника відсутні», — йдеться у матеріалах прокуратури.

Як заявив прокурор, Лієв проігнорував, що контракту було присвоєно середній рівень ризику та що у «Львівського арсеналу» на момент укладання контракту були відсутні дозвільні документи на поставку мінометних пострілів та комерційні пропозиції на постачання товару. Контракт вартістю понад 1 мільярд 380 мільйонів гривень без ПДВ уклали на постачання 100 тисяч снарядів.

Надалі «Львівський арсенал» перерахував кошти у валюті на рахунок словацької компанії Sevotech, а потім від Sevotech гроші були перераховані до хорватської компанії WDG.

Прокурор  також нагадав, що у травні 2022 року Міноборони та компанія Sevotech укладали контракт на постачання 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів. По факту будо поставлено по 4,5 тисячі шоломів та 2 тисячі бронежилетів.

«Вказані обставини мали бути відомі Лієву, оскільки його департамент робив перевірку ризиків контракту» — наголосив він.

Адвокати Лієва заявили, що за рішенням суду зі «Львівського арсеналу» було стягнено суму, яку Міноборони заплатило за боєприпаси й додатково 200 млн гривень штрафу. Як пояснив сам Лієв, контракт передбачав штрафні санкції — за кожен день вище терміну 1% штрафу, а це 13 млн гривень.

Захист Лієва також зазначив, що він мав право заключати контракти напряму самостійно. Проте рішення було ухвалене скликаною ним робочою групою після спільного обговорення.

Прокурори просили суд призначити Лієву тримання під вартою або заставу у розмірі 268 млн гривень, оскільки, на їхню думку, існують ризики того, що Лієв може переховуватися та перешкоджати слідству, або виїхати за кордон, а також вчиняти інші правопорушення або дії, спрямовані на приховування інших злочинів.

Своєю чергою сторона захисту відкинула всі ризики. Сам Лієв підтвердив, що його затримали після спроби перетнути кордон. Прикордонники його не пропустили під приводом підробного закордонного паспорта і викликали поліцію, після чого паспорт вилучили.

Під час розгляду взяти Лієва на поруки виявили бажання шоумен Олександр Педан та заступник секретаря апарату РНБО Андрій Демартіно.

Суд відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжного заходу для Олександра Лієва.

Прокурор Михайло Юревич заявив, що спочатку отримають матеріали справи, а вже потім вирішать, чи подаватимуть апеляцію.