Верховна Рада ухвалила в цілому закон №9587-д про відповідальність посадовців за несвоєчасне декларування майна та активів. Документ підтримали 305 народних депутатів, повідомив парламентарій з «Голосу» Ярослав Железняк.
За задумом, закон мав би спростити притягнення до відповідальності за несвоєчасне декларування майна посадовцями, а також підвищити ефективність впливу держави на забезпечення вимог фінансового контролю декларантів. Однак деякі правки нівелюють задумку авторів.
Так, 250 народних депутатів підтримали поправку №25. Згідно з правкою, якщо особа, на яку наклали адмінстягнення за порушення за частинами першою та/або четвертою статті 172-6 КУпАП, сплатила відповідний штраф, то вона вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Як пояснив Железняк, ця допоможе уникнути відповідальності, якщо посадовець «забув» задекларувати майно на 1,3 млн грн і добровільно сплатив за це штраф.
Ще три скандальні правки, підтримані напередодні профільним комітетом, не набрали необхідних 226 голосів.
Зокрема, одна з цих правок передбачала уникнення відповідальності за користування елітним майном за заниженою вартістю. Зокрема, згідно з правкою, якщо посадовець не задекларував орендоване майно, то при визначенні покарання враховували б лише ту суму, яку декларант платить за оренду майна. Також вона могла б дозволити уникнути відповідальності за недекларування активів, де декларант є не прямим власником, а бенефіціаром.
Ще однією скандальною, але відхиленою Радою, правкою стала та, що дозволяла не вносити до реєстру корупціонерів посадовців, якщо вони збрехали в декларації не більш як на 1,3 млн грн. Крім того, депутати не підтримали поправку, яка дозволяла виключати порушників з реєстру корупціонерів.
Напередодні глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що правку про оренду, яку Рада все ж відхилила, протягнули на комітеті депутати зі «Слуги народу» Максим Бужанський та Максим Павлюк. А правку про невключення до реєстру корупціонерів сформулював сам комітетом ВР з правоохоронної діяльності.
Своєю чергою НАЗК зранку, 5 вересня, закликало Верховну Раду не приймати поправки до антикорупційного законодавства, які приховають від суспільства дані про осіб, які вчинили корупційні злочини. Зокрема, у вказаних вище правках Нацагентство з питань запобігання корупції вбачає ризики. Насамперед це приховування від громадян, журналістів та доброчесних керівників даних Реєстру осіб, які вчинили корупційні та повʼязані з корупцією правопорушення. В Агентстві наголошують, що такі зміни фактично знищать Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.