НАЗК має проблеми з розподілом ресурсів – Радіна

Нацагентство з питань запобігання корупції виконує свої КРІ, проводячи близько тисячі перевірок на рік. Однак важлива не кількість, а якість перевірок. Та сьогодні в НАЗК немає системи, яка б визначала найпріоритетніші перевірки, а натомість є проблеми з розподілом ресурсів, зазначила в інтерв’ю ZN.UA голова комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, з якою поговорила Інна Ведернікова.

«Я роками ставлю просте запитання: чому в підрозділах перевірки декларацій так мало людей? Де чіткий ризикоорієнтований підхід, якого вже зараз вимагає МВФ? Моніторинг способу життя не може відбуватися лише за запитами правоохоронців — це реакція постфактум. НАЗК має самостійно визначати ризики та фокусуватися на найпроблемніших кейсах. І це вже питання не до закону, а до пріоритетів керівництва», – каже Радіна.

За її словами, є й об’єктивні питання до виконання рекомендацій аудиту 2023 року. Очільниця антикорупційного комітету наголосила, що частину з них НАЗК досі не реалізувало. Зокрема, це стосується уніфікації процедур перевірки «закритих» декларацій. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Голова НАЗК заперечив страх втратити посаду через аудит і виступає за сталість критеріїв перевірки

«Як саме перевіряють закриті декларації, ми не знаємо — порядок під грифом. Якщо НАЗК не хоче робити сенситивні інструменти публічними — вони могли б залучити незалежних експертів під умовну підписку про нерозголошення, пропрацювати алгоритми, відкалібрувати систему перевірок. Здається, НАЗК цього не робить», – додає Радіна.

Вона зазначила, що 2024 року Нацагентство перевірило 41 декларацію податківців, 2025 – 58 декларацій і ще 43 декларації суддів. Також перевірили 21 одну декларацію співробітників ТЦК.

«Водночас у цих системах — десятки тисяч співробітників. Так, НАЗК виконує KPI — близько тисячі повних перевірок на рік. Але питання не в кількості. Декларацій сотні тисяч, перевірити всі неможливо й не потрібно. Потрібна система, що ставитиме «червоні прапорці» на найризикованіші. І наразі не виглядає, що її відкалібровано», – додає голова комітету ВРУ.

Водночас декларації ексміністра енергетики/юстиції Германа Галущенка, який є підозрюваним у справі «Мідас», не перевіряли. Окремою історією Радіна називає перевірка декларації ще одного фігуранта «плівок Міндіча» – ексочільника ОПУ Андрія Єрмака. 

«Журналісти звернули увагу на те, що інформації про її початок, яку зазвичай оприлюднюють щодо всіх суб’єктів, на сайті НАЗК не було. А документ із результатами з’явився вже після його звільнення, хоча перевірку проводили значно раніше. Чому? Щодо інших міністрів, депутатів, суддів, усіх суб’єктів цю інформацію публікують. Тут — ні. Це не сприяє довірі до інституції», – каже Радіна.

У випадку з ексголовою Департаменту кібербзпеки СБУ Іллею Вітюком, якого крім незаконного збагачення антикорупційні органи підозрюють ще й в недостовірному декларуванні, НАЗК не побачило порушень. І судячи з відповіді очільника Нацагентства Віктора Павлущика, як так вийшло, НАЗК зараз більше акцентується на моніторингу способу життя, бо в межах перевірки декларації не завжди вистачає інструментів, щоб довести порушення. Мовляв, у випадку того ж Вітюка вони не могли піти далі саме в процедурі перевірки декларації. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Голова НАЗК Віктор Павлущик: «НАЗК існує не для того, щоб просто «подавати патрони» НАБУ чи САП»

«Моніторинг способу життя справді може бути ефективнішим механізмом — я з цим не сперечаюся. Правильною є й орієнтація на виявлення підстав для цивільної конфіскації необґрунтованих статків — за матеріалами НАЗК 2025 року було подано 31 позов. Але якби моніторинг способу життя мав ризикоорієнтований підхід, їх могло б бути більше», – зазначає Радіна. 

За її словами, основне питання полягає у тому, як НАЗК визначає, кого моніторити, і якими є критерії відбору? Минулого року на засіданні антикорупційного комітету, додає його очільниця, представники НАЗК прямо сказали: орієнтуємося передусім на повідомлення правоохоронців. 

«Тобто включаються тоді, коли вже є гіпотеза про можливу невідповідність доходів і способу життя. На мою думку, це запізніла модель. Цей механізм має бути значно проактивнішим. Але й перевірку декларацій не можна списувати. У межах цієї процедури також є інструменти — без виявлення брехні в деклараціях у системі контролю над статками посадовців залишатимуться серйозні прогалини. Працювати потрібно в обох напрямах», – підсумувала Радіна.

НАЗК опрацьовує тисячі звітів і складає сотні протоколів, однак експерти не бачать великих схем – лише дрібні порушення, які не змінюють поведінки політичних партій. Павлущик розповів, чому так відбувається і чи не перетворилось НАЗК із watchdog-органу на технічний архів.