Як перевірити успішність приватизації комунального майна у громадах

Отже, маємо: кількість учасників — 26, тривалість аукціону — чотири години. При стартовій ціні в 470 тис. грн переможець запропонував у 11 разів більше — 5,5 млн грн. Такі результати одного з понад тисячі приватизаційних аукціонів комунального майна, що відбулися в державній системі Прозорро.Продажі під час воєнного стану. Це перемога чи, може, зрада? Громади продали ці об’єкти, адже не мають у них потреби або ресурсів на їхнє належне утримання. Натомість завдяки приватизації таких активів місцеві бюджети залучають додаткові кошти, а комунальне майно отримує другий шанс на життя.

Як проаналізувати, чи громада ефективно управляє своїми активами? Чи успішна приватизація в місті, яке продало дев’ять об’єктів за понад два роки? Як придбати приміщення, яке не використовується і потрібне для вашого бізнесу? У цьому тексті про те, як перевіряти та впливати на приватизацію у вашій громаді.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Спроможні громади — надійний тил

Чотири маркери успішної приватизації

Під час воєнного стану Чернівецька міська рада заробила на малій приватизації кошти на виплати внутрішньо переміщеним особам, розвиток міста і підготовку наступних приватизаційних об’єктів. І що більше коштів громади залучають самостійно, то менше вони залежні від дотацій із держбюджету. Найбільше доходу від малої приватизації під час повномасштабної війни мають великі міста — Київ, Львів, Дніпро. Проте варто зважати на розмір громад. Так, Коростенська громада в Житомирській області отримала під час воєнного стану майже 33 млн грн від малої приватизації. Це вдесятеро менше, ніж Київ. Проте населення громади на Житомирщині приблизно в 40 разів менше, ніж у столиці.

У невеликій громаді може не бути майнового комплексу, за який бізнес готовий заплатити 40 млн грн. Проте вона може проводити приватизацію успішно, навіть якщо не заробила мільйони. Громади володіють різною кількістю активів, які різняться за станом, інвестиційною привабливістю. А на фінальну вартість майна впливає розмір громади, кількість населення, наявність інфраструктури, наближеність до лінії фронту тощо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Бюджети розвитку чи війни: як змінилася фінансова спроможність громад

Аналізуючи приватизацію в невеликому місті чи селі, краще зважати на частку завершених торгів відносно оголошених. Наприклад, успішною є Смолінська громада на Кіровоградщині з 15-тисячним населенням, яка під час воєнного стану оголосила 15 онлайн-аукціонів, 11 із них — успішні. Або більша громада на Волині на майже 60 тисяч населення — Нововолинська — має 12 завершених угод із 15 об’єктів, виставлених на приватизацію від початку повномасштабної війни.

Ще одним важливим критерієм для аналізу приватизації є конкуренція. Вона показує, наскільки актив цікавий бізнесу в момент аукціону. Кількість учасників також може свідчити, наскільки якісно організатор готує лоти: чи містить опис достатньо інформації про об’єкт, чи є актуальні фото, чи інформують організатор і майданчик, через який оголошено аукціон, потенційних учасників про торги. У Львівській області Миколаївська громада торік продавала котельню площею понад 400 кв. м, за неї змагалося 19 учасників. Тоді як на аукціони з приватизації комунального майна під час воєнного стану в середньому приходить майже три учасники. Вільний доступ кожного до участі у торгах і конкуренція сприяють зростанню ціни за актив і формують ринкову вартість об’єкта. Так, громада на Львівщині за підсумками аукціону отримала за актив у шість разів більше — понад 5 млн грн замість 850 тис. Попит на комунальне майно свідчить, що бізнес готовий інвестувати під час війни, і громади можуть заробляти на цьому, системно працюючи з ринком малої приватизації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ТОП-10 спроможних громад України: кому треба дякувати за дотації

Як впливати на приватизацію

Актуальні аукціони, що їх проводять громади, — це не все майно, яким вони володіють. Тож будь-хто, хто потребує приміщення під офіс, склад для підприємства або гараж для власного авто і знайшов підхожий об’єкт комунальної власності, може самостійно ініціювати його приватизацію. Для цього потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування із запитом включити будівлю або приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації. Влада вирішує, чи вносити його до переліку. І у разі позитивного рішення громада виставляє майно на онлайн-аукціон.

Наприклад, підприємець із Вінниці шукав нерухомість, аби здавати її в оренду. Відповідне приміщення було на балансі міської ради. Тож він звернувся до міськради, аби майно виставили на приватизацію на торги. Після перемоги на аукціоні новий власник зробив ремонт у приміщенні і нині здає його в оренду. Відтак, у колишній комунальній будівлі зараз функціонує одне з відділень «Нової пошти».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Відкрився доступ до безкоштовної аналітичної платформи про всю економіку громад в Україні

Коли майно, в якому громада не має потреби, знаходить нового власника, місцевий бюджет отримує дохід не лише з продажу, а й із податків, які сплачує новостворений бізнес, а люди отримують нові робочі місця. У Кіровоградській області лише з 27-ї спроби громада змогла продати нежитлову будівлю. За неї змагалася одна учасниця, і фінальна ціна майже не зросла. Чи можна вважати таку приватизацію неуспішною, якщо завтра замість занедбаної нерухомості в селі може з’явитися новий магазин або майстерня?

Органи місцевого самоврядування можуть підвищити успішність приватизації на місцях. Серед кроків, які допомагають громаді підвищити ефективність управління своїм майном, — проведення інвентаризації комунальних об’єктів, розробка і впровадження систем обліку, регулярний моніторинг використання майна, а також планування його обслуговування й ремонту.