За останні два роки, через повномасштабну війну, суттєво змінився перелік громад із найбільшим обсягом реверсних дотацій. Зокрема, з першої десятки спроможних громад зникли такі промислові центри, як Харківська, Запорізька, Енергодарська та Маріупольська громади. Про це пише Катерина Березюк, аналітикиня Руху ЧЕСНО, в статті «Бюджети розвитку чи війни: як змінилася фінансова спроможність громад».
За її словами, 2023 року на десять громад припало понад 45% усього обсягу реверсних дотацій. Серед них шість громад — обласних центрів: Дніпровська, Львівська, Черкаська, Вінницька, Полтавська, Житомирська міські громади, а також Криворізька, Яворівська, Мукачівська міські громади та Черкаська селищна громада.
Дніпровська громада до повномасштабного вторгнення також була лідером за сплаченими реверсними дотаціями. Хоча мер Дніпра Борис Філатов не вважає систему еффективною: «Дніпро вже багато років поспіль посідає так звану першість у перерахуванні реверсної дотації. Її сума із 440 мільйонів 2016 року зросла до 1,8 мільярда 2023-го. Фактично це пряме й безакцептне вилучення коштів із кишень дніпрян. Система реверсної дотації не була достатньо справедливою й до великої війни. Вона не мотивувала спроможні громади до роботи з бізнесом у частині підвищення ПДФО та легалізації зарплат…».
2023 року до переліку громад із найбільшими реверсними дотаціями потрапили Житомирська, Яворівська, Мукачівська міські громади та Черкаська селищна.
З іншими матеріалами авторки можна ознайомитися за посиланням.