Аванси для влади. Чому рано радіти балам України в Індексі сприйняття корупції-2025

36 балів із 100 можливих і 104-те місце з-поміж 182 країн — такий цьогорічний результат України в Індексі сприйняття корупції. За рік наш показник у дослідженні Transparency International виріс на один бал. Що вплинуло на цей результат і чи проглядаються тенденції для подальшого зростання України в Індексі? Розберемося детальніше.

На що вказує результат України в Індексі сприйняття корупції

Цьогорічні бали країн в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) показують, що проблема з корупцією у світі лише загострюється. Ситуація в Україні цілком відповідає цим тенденціям. І хоча наш цьогорічний бал ще далекий від середніх по світу 42 балів, Україна таки показала мінімальне зростання — із торішніх 35 до 36 балів на тепер.

Transparency International Ukraine

Це мінімальний крок, навіть можна сказати, у межах похибки, на жаль. Звичайно, своєрідним позитивним сигналом для світової спільноти є те, що ми не втрачаємо хоча б наявних позицій. Але й грандіозних проривів наша країна теж не продемонструвала.

Індекс сприйняття корупції — це не просто одне з найбільших досліджень корупції у світі, а й маркер, за яким можна аналізувати країну та порівнювати її з іншими в динаміці. Важливо розуміти, що Індекс показує реальну ситуацію, якщо його аналізувати в прогресії, беручи до уваги коливання за кілька років. Саме в такому разі, орієнтуючись на бали в СРІ, можна загалом визначити, яка ситуація із сприйняттям корупції в тій чи іншій країні та як її сприймають у світі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Антикорупційна стратегія 2026-2030: громадськість у листі до уряду попереджає про корупційні ризики у сфері будівництва

Якщо розглядати сухі цифри останніх років, то можна побачити стриманий прогрес України в СРІ. Отримавши +3 за результатами 2023 року та сумарно 36 балів, на сьогодні наша країна зупинилася на цьому ж рівні, почергово то втрачаючи, то повертаючи відтоді один бал. Наш прогрес більш очевидний, якщо дивитися на останні десять років, коли хоч і дуже повільно, але ми набирали бали в Індексі.

Наявні 36 балів цьогоріч — це не подарунок, а здобуток, який став можливим завдяки антикорупційній реформі, запущеній після Революції Гідності. Проте детальний аналіз результатів показує, що загалом джерела Індексу сприйняття корупції вельми обережно оцінили антикорупційний поступ України. Основна ж зміна нашого показника зумовлена тим, що в одному з джерел — Індексі трансформації Фонду Бертельсманна — нам додали аж п’ять балів. Це дослідження відстежує, наскільки посадовці, викриті у корупції, притягувалися до відповідальності або зазнавали покарання. Тобто прямо фіксує результати того, як в Україні та світі сприймають ефективність роботи Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Цікаво, що липневі події, коли суспільство відстояло незалежність цих інституцій, теж були враховані у дослідженні. Попри те, що сам факт тиску на антикорупційні органи з боку влади був, безперечно, негативним прикладом, успішне протистояння такому тиску міжнародні аналітичні агенції оцінили позитивно.

Мільйонні застави за «слуг народу»: хто викупив підозрюваних у корупції депутатів

Джерела CPI наголошують, що саме наполегливість українських неурядових організацій, громадськості та журналістів при відстоюванні антикорупційних органів стала ключовою для подальшого просування реформ в Україні. А самі ці події у глобальній комунікації результатів CPI-2025 подаються як яскравий позитивний приклад на тлі загальної стагнації в боротьбі з корупцією у світі.

Проте визнання досягнень українського громадянського суспільства та посилення спроможності НАБУ і САП — це не приклад системних реформ, а покращення показника на один бал — це все ще зміна в межах похибки. Тому заявлений прогрес українській владі необхідно терміново посилити реальними системними кроками, і якраз із цим 2025 року складалося не дуже.

Здобутий бал у СРІ — це аванс, який ще можна використати

Чого ми не побачили 2025 року, так це обіцяних владою комплексних реформ. Попри те, що деякі процеси таки були запущені, чимало рекомендацій і зобов’язань із попереднього року довелося перенести на 2026-й.

Так, торік Кабмін затвердив дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а парламент нарешті проголосував за реформу АРМА. Проте досі заблокований аудит Нацагентства з питань запобігання корупції, за рік Верховна Рада так і не створила комісії для відбору кандидатів у члени Рахункової палати, і низка законодавчих ініціатив, покликаних підвищити ефективність розслідування та розгляду корупційних справ, так і не знайшли політичної волі.

І як вишенька на цьому негативному торті — припинення участі міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Цей прецедент може вкрай згубно позначитися на подальших конкурсах у державні інституції, про що вже свідчать деякі тези зі звіту сумнозвісної тимчасової слідчої комісії Власенка—Бужанського. А історія з призначенням адвоката Олексія Шевчука вказує на додаткову небезпеку і демонструє, яких саме членів конкурсних комісій готові призначати суто національні суб’єкти — генпрокурор Руслан Кравченко якраз такий суб’єкт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як подолати корупцію, або Чому НАЗК перетворилося на димову завісу

Наявний прогрес у боротьбі з корупцією передусім став можливий завдяки зобов’язанням, які наша країна взяла на себе перед міжнародними партнерами. Вони залишаються тим головним стимулом, який усе ще може привести нас до покращення у сфері боротьби з корупцією, і, на щастя, суспільство загалом підтримує впровадження таких змін.

За останні роки Україна підписала низку угод і документів, які формують її вектор розвитку, серед них — Ukraine Facility Plan, Звіт про розширення ЄС щодо України, програма МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), Дорожня карта з верховенства права, План з 10 пріоритетних реформ у сфері антикорупції та верховенства права. Ці документи так чи інакше враховують потребу впроваджувати реформи, які надалі так само суттєво вплинуть на бали нашої країни в Індексі сприйняття корупції.

Загалом же, на думку TI Ukraine, для реальних змін у боротьбі з корупцією 2026 року необхідно зробити таких шість кроків:

• забезпечити незалежність антикорупційних інституцій;
• посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів;
• посилити інституційну спроможність і фокус Національного агентства з питань запобігання корупції;
• оновити законодавство для забезпечення швидкого та якісного правосуддя;
• розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС;
• ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Найбільшою проблемою в Україні громадяни вважають війну, а потім корупцію у владі – опитування

На жаль, про більшість із цих кроків ми вже неодноразово говорили раніше. Тепер маємо виконати прострочене домашнє завдання.

А що у світі?

СРІ-2025 показує, що загалом ситуація з корупцією погіршується, навіть у сформованих демократіях бачимо зростання корупції на тлі послаблення лідерства. А кількість країн, які отримали понад 80 балів, скоротилася з 12 десять років тому до п'яти цьогоріч.

Серед західних сусідів України не змінився лише показник Польщі — 53 бали і 52-ге місце в Індексі сприйняття корупції-2025. Натомість по одному балу втратили Словаччина (48 балів, 61-ше місце), Румунія (45 балів, 70-те місце), Молдова (42 бали, 80-те місце) та Угорщина (40 балів, 84-те місце). Тобто, попри всі наявні у нас проблеми, Україна стала єдиною країною регіону, якій вдалося хай мінімально, але підвищити свої позиції в дослідженні.

Transparency International Ukraine

Негативні тенденції простежуються і в показниках Євросоюзу і Західної Європи. Якщо за результатами 2022 року середній бал цих країн становив 66, то цьогоріч знизився до 64.

Загалом же бали країн в Індексі свідчать про тривожне зниження показників у демократичних країнах. Ще однією поганою закономірністю стало зростання в багатьох країнах кількості випадків обмеження свободи слова, об'єднань і зібрань, — і це відбувалося не лише на територіях із активними збройними конфліктами.

Українці вважають Зеленського відповідальним за корупцію Міндіча та решти – соцопитування

Відсутність показового антикорупційного прогресу спостерігається і серед найбільших партнерів нашої країни. Так, у грудні 2025 року ЄС узгодив свою першу Антикорупційну директиву для гармонізації кримінального законодавства щодо корупції. Але фінальна версія цього документа виявилася далекою від очікуваної — чимало прийнятих норм, які мали б забезпечити нульову толерантність до корупції в країнах Євросоюзу, розмиті. На додачу окремі країни теж відзначилися сумнівними позиціями. Наприклад, Італія заблокувала криміналізацію зловживання службовим становищем державними службовцями.

Ще сумніша ситуація у Сполучених Штатах Америки, які в СРІ-2025 отримали найменшу кількість балів у своїй історії — 65. І це при тому, що більшість подій 2025 року не були повністю відображені в дослідженні. Тож уже можна передбачити, що всі заходи нинішньої адміністрації президента Трампа, спрямовані проти свободи слова та орієнтовані на підрив незалежності судової влади, ще більш негативно проявляться в подальших Індексах.

І, на жаль, ці процеси всередині Сполучених Штатів відчутно впливатимуть на антикорупційний прогрес в інших країнах, адже скорочення фінансової підтримки США громадянських суспільств і гуманітарних ініціатив послабило глобальні зусилля у боротьбі з корупцією.

***

Наші бали в СРІ-2025 свідчать, що навіть усупереч загальносвітовому негативному контексту Україна може і повинна й надалі впроваджувати системні реформи. Отримані нами позиції — це результат уже запущених змін, які дають свої плоди. А гальмування негативно позначається не лише на житті українців, а й на підставах сильніших країн підтримувати нас у цей найважчий для України час.