Уявіть собі, що США не можуть або просто не хочуть надавати подальшу допомогу Україні. Це, можливо, не найвірогідніший результат, враховуючи, що у Вашингтоні зберігається двопартійна підтримка допомоги. Але це цілком вірогідний результат, враховуючи, що Конгрес зміг утримати уряд США відкритим лише завдяки тому, що на даний момент відмовився від спроб збільшити допомогу Києву.
Політика допомоги Україні, безсумнівно, стає складнішою, оскільки підтримка республіканців коливається, жорсткі неоізоляціоністи витісняють спікера Палати представників, а провідні претенденти на президентську номінацію від Республіканської партії займають скептичні або навіть гірші позиції щодо допомоги. Отже, якщо адміністрація президента Джо Байдена опиниться в глухому куті до виборів наступного року, що тоді станеться? – ставить питання у колонці для Bloomberg Гел Брендс, почесний професор Школи перспективних міжнародних досліджень імені Генрі Кіссінджера при Університеті Джонса Гопкінса.
По-перше, звичайно, баланс на полі бою значно зміниться. Україна просто так не здасться: На карту поставлено саме її існування, а її війська занадто добре воювали, щоб бути розгромленими ордами російського президента Владіміра Путіна. Але з огляду на те, наскільки Україна залежить від зброї та боєприпасів, що постачаються Пентагоном, її ситуація все одно буде погіршуватися. За такого сценарію не варто очікувати великого наступу в 2024 році: Україна буде змушена напружуватися до межі можливостей, щоб утримати те, що має. Оборонятися теж стане важче.
Україні не вистачатиме засобів протиповітряної та протиракетної оборони наступної зими, оскільки Росія активізує свої зусилля, щоб заморозити населення країни, руйнуючи її енергетичну інфраструктуру. А у війні, де артилерія має найбільше значення, нестача цієї спроможності може мати реальний вплив на лінії фронту – як це сталося, коли українські війська опинилися в меншості під час російського наступу на сході наприкінці весни і на початку літа 2022 року.
Інші західні країни намагатимуться компенсувати зменшення американської допомоги. Південна Корея, Велика Британія та багато європейських країн вже зробили важливі внески. Але навіть якщо ці країни зможуть надати Україні більше грошей, у них просто не вистачить військового спорядження, необхідного Києву для того, щоб пережити період до 2025 року.
У кращому випадку, відмова США від допомоги залишить Україну в жорстокій патовій ситуації на власній території. У гіршому – спричинить поступову ерозію, яка змусить Київ шукати миру на невигідних для себе умовах.
Психологічні та дипломатичні наслідки будуть не менш руйнівними.
Країни починають війну і укладають мир, виходячи зі своїх очікувань щодо майбутнього. Якщо Путін дійде висновку, що в майбутньому він зіткнеться з меншою підтримкою Києва з боку США, його теорія перемоги – що він, зрештою, може перемогти Україну, перечекавши своїх західних прихильників – здаватиметься виправданою. У нього буде ще менше стимулів для укладення миру.
Україна, зі свого боку, зіткнеться з недвозначними доказами того, що час грає не на її боці. Президент Володимир Зеленський постане перед гострим вибором: укласти угоду з Путіним чи продовжувати боротьбу, доки баланс ресурсів не зміниться на користь Росії.
Звичайно, війна в Україні ніколи не стосувалася лише України. З першого дня вона була випробуванням на міцність між тими, хто захищає, і тими, хто хоче зруйнувати існуючий міжнародний порядок. Тому зменшення підтримки з боку США матиме глобальні наслідки.
Країнам, які сподіваються, що США будуть боротися, щоб захистити їх від китайської агресії, доведеться враховувати той факт, що Вашингтон навіть не допоможе іншій країні захиститися від набагато слабшої Росії. Теза, яка мотивує Пекін і Москву – про те, що демократії є занепадаючими, дисфункціональними і легко відволікаються, – підтвердиться.
Очікується, що Путін і президент Китаю Сі Цзіньпін скористаються цим у своїй дипломатії по відношенню до країн, що сидять на узбіччі, і союзників США: Американці заохочуватимуть вас битися до останнього українця чи афганця, скажуть вони, і в кінці кінців залишать вас у підвішеному стані.
Самозвані «реалісти» на Заході можуть стверджувати, що крах підтримки України з боку США – це благословення, оскільки дозволяє Вашингтону зосередитися на загрозі Тайваню. Залишимо на мить осторонь стратегічний абсурд твердження, що найкращий спосіб стримати агресію великої держави в Тихому океані – це уможливити її в Європі. З політичної точки зору, дуже важко уявити сценарій, в якому США не можуть виконати зобов'язання допомогти Україні пережити реальну війну, а потім якимось чином переключаються на підготовку до гіпотетичної війни.
Байден і лідер сенатської меншості республіканців Мітч Макконнелл розуміють це, і саме тому найближчими тижнями вони зроблять ще один поштовх для отримання допомоги. Проукраїнські республіканці в Сенаті, усвідомлюючи, що наступного року легше з голосуванням не стане, навіть говорять про те, щоб домогтися мега-асигнувань, яких вистачить Києву до листопада 2024 року.
Нагадаємо, за даними CNN, американські чиновники запевняють, що допомога Збройним Силам України з боку США залишиться, але у них виникають питання щодо інших видів допомоги – через питання, пов’язані з боротьбою із корупцією. При цьому Адміністрація Байдена наголошує, що виключення з фінансування допомоги Україні матиме серйозні наслідки для війни «в цей критичний момент».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що американський президент Байден запевнив його, що Штати й надалі будуть підтримувати Україну.