Коли у вівторок, 11 липня, лідери країн НАТО зберуться у столиці Литви Вільнюсі, над вирішальним для Альянсу самітом нависають дві хмари. По-перше, цього тижня НАТО сподівався прийняти Швецію як 32-го члена після того, як ця країна подала спільну заявку з Фінляндією невдовзі після вторгнення Росії в Україну. Фінляндія була прийнята раніше цього року.
По-друге, Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив минулого тижня, що ключовою метою саміту є зміцнення безпекових і політичних зв'язків Альянсу з Україною, а також зобов'язання щодо забезпечення плавного вступу цієї країни до НАТО. Але увагу від обох цих ключових питань напередодні саміту відвернули коментарі президентів двох ключових країн-членів Альянсу, пише редактор з питань політики у Великобританії та Європі Люк МакГі.
10 липня вранці президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив журналістам, що членство Швеції в НАТО має бути пов'язане з членством Туреччини в Європейському Союзі.
«Спочатку давайте розчистимо шлях Туреччини до Європейського Союзу, а потім давайте розчистимо шлях для Швеції, так само, як ми розчистили шлях для Фінляндії», – сказав Ердоган, підкресливши, що «Туреччина чекає біля воріт Європейського Союзу вже більше 50 років».
Туреччина тривалий час чинила опір прагненню Швеції вступити до НАТО. Анкара наводила безліч причин, включаючи звинувачення в тому, що шведські чиновники були причетні до ісламофобських демонстрацій, в тому числі до спалення Корану.
Турецький президент вже кілька років перебуває на «хибній стежці». Його стосунки з Путіним були проблемою для багатьох західних союзників, чи то через його співпрацю з Росією в Сирії, чи то через те, що він позиціонує себе як ключового переговірника між Заходом і Кремлем щодо України.
Швеція надає Ердогану рідкісні важелі впливу. А турецький президент, як відомо офіційним особам, дуже добре вміє використовувати будь-які важелі впливу, щоб домогтися бажаного від своїх західних союзників. Те, що Ердоган використовує ключовий міжнародний саміт для того, щоб розіграти свої найкращі козирі, є головним болем, але не великим шоком. І чого б це не коштувало, шведські офіційні особи все ще впевнені в тому, що угода буде укладена.
Другим головним болем для НАТО стали коментарі президента США Джо Байдена в інтерв'ю CNN на цих вихідних про те, що Україна не вступати до Альянсу, поки не закінчиться війна.
10 липня кілька посадовців НАТО заявили CNN, що ці коментарі викликають жаль, оскільки вони дозволили перевести розмову з усього того доброго, що Альянс зробив і ще зробить для України, на майже неактуальну розмову про негайне членство в НАТО.
«Ніхто зараз серйозно не говорить про вступ України до нас. Ми говоримо про те, щоб прокласти чіткий шлях, а також про те, як найкраще ми можемо практично допомогти їм зараз. Це не зміна позиції США чи НАТО», – сказав один чиновник.
Обидва ці питання можуть відволікати увагу від основних частин саміту, але західні чиновники знають, що відволікаючі моменти, які можуть бути використані для того, щоб Захід виглядав роз'єднаним, будуть вітатися в Росії в даний момент. І це справжня причина того, що чиновники, які прямують до Вільнюса, такі роздратовані.
Обидві драми, створені Ердоганом і Байденом, можуть створити заголовки про саміт, які зададуть хибні передумови і, зрештою, можуть зробити зустріч в деяких аспектах схожою на провал. І це тільки на руку тому, хто спостерігає за цим здалеку в Кремлі.
Нагадаємо, що генсек НАТО Столтенберг озвучив у Вільнюсі, з чого складатиметься пакет рішень, які запропонують Україні на саміті 11-12 липня – для підтримки у війні з Росією та подальшого наближення до членства в Альянсі.