Великий пакет американської допомоги Україні та іншим союзникам, який президент Джо Байден підписав у середу, також дозволяє заарештувати російські державні активи, які розташовані в США, і використовувати їх на користь Києва.
Отож, це може означати ще 5 мільярдів доларів допомоги для України, які надійдуть з рахунків російського Центрального банку, що вже були заморожені у Сполучених Штатах, пише The Associated Press. Конфіскацію проведуть відповідно до положень закону REPO (скорочено від Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians Act), які були включені до законопроєкту про допомогу.
Водночас у видання вважають малоймовірним те, що США арештують активи без згоди інших членів «Великої сімки» та Європейського Союзу.
У чому різниця між заморожуванням і арештом?
США та їхні союзники заморозили 300 мільярдів доларів на російських закордонних рахунках після початку повномасштабного вторгнення Москви в Україну. Ці гроші залишаються невикористаними ‒ більшість з них в країнах Європейського Союзу ‒ поки триває війна. Але приблизно 5 мільярдів доларів із них знаходяться в США.
Заморожені активи знерухомлені, і Москва не може отримати до них доступ ‒ але вони все одно належать Росії. У той час як уряди можуть без проблем заморозити майно, перетворення його на конфісковані активи, які можуть бути передані на користь України, вимагає додаткових процедур, включаючи правову основу та рішення суду.
Понад рік чиновники з різних країн обговорювали законність конфіскації цих грошей та передачі їх в Україну.
Як швидко це може статися?
Новий американський закон вимагає від президента і Міністерства фінансів розпочати пошук російських активів у США протягом 90 днів і відзвітувати про це Конгресу протягом 180 днів. Через місяць після цього терміну президент матиме змогу «вилучати, конфісковувати, передавати або накладати арешт» на будь-які російські державні суверенні активи, включно з будь-якими відсотками, що знаходяться в межах американської юрисдикції.
Але США хочуть продовжувати консультуватися з союзниками і діяти разом, що, ймовірно, сповільнить процес.
Радник з національної безпеки Джейк Салліван заявив у середу, що це питання буде важливою темою на зустрічі лідерів країн G7 в Італії у червні, додавши, що «в ідеалі ми всі повинні рухатися разом».
Що США можуть зробити з грошима?
Байдену надана свобода дій у визначенні того, як ці гроші можуть бути витрачені на користь України, але перед тим, як діяти, він повинен порадитися з іншими членами G7.
У законі зазначено, що «будь-які зусилля Сполучених Штатів щодо конфіскації та перепрофілювання російських суверенних активів» повинні проводитися разом із міжнародними союзниками, включаючи G7, Європейський Союз, що складається з 27 країн-членів, та іншими державами в рамках скоординованих зусиль.
Зокрема міністерка фінансів Джанет Єллен заявив, що США навряд чи діятимуть без підтримки союзників із «Великої сімки».
«Конгрес зробив важливий крок у цих зусиллях, ухваливши закон про REPO, і я продовжу інтенсивні дискусії з нашими партнерами по G7 у найближчі тижні щодо колективного шляху вперед», - зазначила Єллен після ухвалення законопроєкту.
Чи буде Європа також заарештовувати російські активи?
Європейський Союз вже почав відкладати прибутки, отримані від заморожених активів російського центрального банку. За оцінками блоку, відсотки від цих грошей можуть приносити близько 3 мільярдів євро (3,3 мільярда доларів) щороку.
«Росіяни не будуть дуже задоволені. Три мільярди на рік ‒ це не надзвичайно великі гроші, але й не маленькі», - заявив журналістам у березні глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель.
Однак деякі лідери висловили сумніви щодо реалізації плану офіційного арешту російських активів в Європі.
Президент Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила на початку квітня, що конфіскація російських активів «потребує дуже ретельного розгляду» і може «почати порушувати міжнародний правовий порядок».
Які ризики?
Критики закону про REPO кажуть, що використання фінансових механізмів проти Росії може зашкодити позиціям долара США як домінуючої світової валюти.
Конфіскація російських активів може підштовхнути такі країни, як Китай ‒ найбільшого власника казначейських облігацій США ‒ до висновку, що зберігати свої резерви в доларах небезпечно.
Стратегічний дослідницький інститут США «Спадщина» розкритикував арешт російських активів за те, що це начебто підриває доларову світову фінансову систему, заявивши, що «таке рішення піддасть і без того крихку економіку непередбачуваним наслідкам і ризикам, до яких Сполучені Штати не готові». Російська влада також заявила, що новий закон «підірве світову фінансову систему».
Нагадаємо, G7 та Європейський Союз обговорюють план використання понад 250 мільярдів доларів США заморожених активів російського центрального банку як застави для фінансування відновлення України.
Однак чим більше країн розглядають можливість конфіскації російських активів, тим складнішою стає ситуація. В ЄС, зокрема, побоюються відплати та кібератак з боку РФ.
Із моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну і накладення санкцій на державу-агресорку у світі заморожено близько 400+ млрд доларів російських коштів. Більша частину цієї суми зосереджена в ЄС. Зокрема, в міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії заблоковано 180 млрд євро із загальної суми суверенних активів Росії, тобто тих, які належать РФ як державі.
Примітно, що прибуток, пов’язаний із підсанкційними активами, обліковується окремо. Це дає змогу зрозуміти, скільки є доходів саме від заморожених російських активів і на що може розраховувати Україна.
Детальніше розповіла Тетяна Хутор у статті «Доходи від російських активів зростають. Чи використає їх Україна?».