UA / RU
Підтримати ZN.ua

Газ, обсяг і ГТС

Проблема "газової" знижки глибша, ніж можна її окреслити. Адже її суть не в ціні і навіть не в обсязі "газпромівського" газу. Проблема ще й у тому, що в такий спосіб Україну не просто посадять на газову голку РФ, її відкинуть на багато років назад!

Автор: Алла Єрьоменко

17 грудня 2013 р. глави "Нафтогазу України" і "Газпрому" Євген Бакулін і Олексій Міллер підписали додаткову угоду до контракту купівлі-продажу природного газу (від 19 січня 2009 р.). З відомих це вже 29-та додаткова угода.

Ціна

Особливо примітна ця додаткова угода розрекламованою ціною - 268,5 дол. за тисячу кубометрів. Нагадаємо, у четвертому кварталі 2013-го "Нафтогаз" платить "Газпрому" за газ по 406 дол.

Як і в базовому контракті 2009-го, ціна "газпромівського" газу для "Нафтогазу" коригуватиметься підписаною додатковою угодою щокварталу. З урахуванням коефіцієнтів, прописаних у початковому контракті. Але формула ціни газу в принципі не змінилася. Просто з 1 січня 2014-го діятиме додаткова угода від 17 грудня з ціною на третину нижчою за базову контрактну. Але як надовго встановлено цю ціну, мало хто ризикне припустити.

Інша річ, що тепер дуже багато чого залежатиме від біржових цін на нафту, зокрема російську. З доходів від її продажу якраз і формується стабілізаційний фонд РФ, з якого й планують виділити 15 млрд дол. "для Януковича".

Обов'язковий обсяг

Фішка згаданої додаткової угоди полягає в тому, що "Нафтогазу" доведеться купувати у "Газпрому" не менше ніж 32-33 млрд кубометрів газу на рік! Це вже з урахуванням 20-відсоткової нештрафованої частки. Причому аж до 2019 р., коли закінчується десятирічний контракт "Нафтогазу" з "Газпромом". Якщо, звісно, на той час не підпишуть чергової додаткової угоди, що скасовує підписану 17 грудня 2013-го. При оголошеній ціні 268,5 дол. за тисячу кубометрів 33 млрд кубометрів обійдуться "Нафтогазу" в 8,86 млрд дол.

Власне, такі самі умови - обов'язкової закупівлі 33 млрд кубометрів - прописано з січня 2009-го. Контракт на умовах "бери або плати". Тільки за базової ціни 450 дол. "Газпром" уже виставив рахунок "за недобір" контрактного газу в 2012-му - 7 млрд дол. І, мабуть, це стало ще одним спонукальним мотивом для Януковича і його прем'єрів та міністрів від газу, щоб віддати український ринок на відкуп "Газпрому", принаймні на найближчий рік…

Тільки за базової ціни "газпромівського" товару в 450 дол. за тисячу кубометрів в Україні вже мінімум три роки стали серйозно заощаджувати на енергоносіях, особливо на російському газі. Бо надто дорогий товар виходить для промислових енергоємних виробників. А комунальні платежі, у вартості яких значна частина енергоносіїв, змушують заощаджувати навіть найбільш марнотратних.

За останні три роки Україна вже скоротила споживання газу (всякого!) майже на 20%! Навіть при власному газовидобутку мінімум 18 млрд кубометрів на рік. У грудні, як правило, споживання газу зростає - зима. Але за минулі 11 місяців 2013-го вся Україна - і населення, і енергоємна промисловість - використовували всього 40,6 млрд кубометрів газу. Це з урахуванням запасів у підземних сховищах газу (ПСГ), який видобувається в Україні й імпортується, зокрема, з РФ, але не тільки.

Плюси й мінуси

Як уже було сказано, 33 млрд кубометрів газу навіть за стабільної річної ціни в 268,5 дол. обійдуться "Нафтогазу" в 2014 р. у суму близько 8,9 млрд дол.

Населення і підприємства теплоенергетики - основні клієнти "Нафтогазу" - за рік споживають усього 15-16 млрд кубометрів газу. Припустимо навіть поки що неможливе, що 15 млрд кубометрів для населення - "газпромівський" газ (що за визначенням і за законом неможливо до закінчення 2013 р.). Середня річна ціна газу - близько 400 дол. за тисячу кубометрів. Виходить близько
6 млрд дол. за рік.

Якщо врахувати, що населення і компобуд переважно використовують газ вітчизняного виробництва, який не те що в рази, на порядок дешевший для населення. І обходиться він за рік у 16-18 млрд грн. (!).

"Газпромівський" газ якщо й доводилося докуповувати, то для промислових об'єктів - наприклад, для державних енергогенеруючих компаній. Але останні не споживають і
500 млн кубометрів газу на рік.

Дмитро Фірташ закуповував "хімікам" газ у того ж таки "Газпрому" в середньому по 270 дол. за тисячу кубометрів. Співвласник "РосУкрЕнерго" (майже на пару з "Газпромом"), звичайно ж, хотів, щоб російський газ для його підприємств обходився дешевше, ніж продавав в Україні російський товар "Нафтогаз". І фірташівський Ostchem отримував "газпромівський" газ у 2012-
2013 рр. за значно нижчою ціною, ніж НАК. Навіть у грудневих (2013 р.) домовленостях Києва і Москви, а точніше, Януковича і Путіна, як мінімум на перший квартал 2014-го "Нафтогаз" і "Газпром" орієнтувалися на ціну російського газу, порівнянну з тією, за якою у росіян купував його Ostchem Д.Фірташа.

Виходить, що власники енергоємних заводів тепер отримають ціну, порівнянну з колишньою пропозицією Фірташа на українському газопромисловому ринку.

Втім, на його місце вже є кандидат, який доклав чимало зусиль, щоб усунути хімічного олігарха. І група компаній СЄПЕК створюється за образом і подобою холдингів Ахметова і Фірташа. Тільки реальні власники СЄПЕК публічності прагнуть ще менш охоче, ніж Ахметов і Фірташ.

До слова, про місце і, головне, роль "Газпрому" на ринку України. Кілька місяців, принаймні у першому кварталі 2014 р., "газпромівська", можна сказати демпінгова, ціна газу дозволить протриматися на плаву і далекоглядним промисловцям, і не дуже. Але за все доведеться платити. Ви думаєте, що не вам? А хто розплачуватиметься мінімум за 15 млрд дол. зі стабфонду РФ?

Проблема "газової" знижки глибша, ніж можна її окреслити. Адже її суть не в ціні і навіть не в обсязі "газпромівського" газу. Хоча й за це "демпінгове" задоволення нам доведеться заплатити. Не прямо - через комунальні послуги, то через товари й транспортні витрати.

Проблема ще й у тому, що в такий спосіб Україну не просто посадять на газову голку РФ, її відкинуть на багато років назад! Хто витрачатиметься на енергоощадні технології та модернізацію виробництва; кому потрібні будуть енергоефективні будинки, навіщо дорогі технології видобування "сланцевого" газу й відновлювані джерела енергії, якщо газ нібито коштуватиме на третину дешевше, ніж сьогоднішній "газпромівський" для "Нафтогазу"?..

Як довго триватиме така "благодать", скільки і чим ми за неї заплатимо?

Україна стільки років саме виборювала право бути рівною на ринку як покупців, так і транзитерів природного газу. 2013-й став випробуванням і для українських газотранспортників та покупців реверсного газу, і для європейських. 2,5 млрд кубометрів Україна вже отримала в реверсному режимі через Польщу й Угорщину. Стільки часу вели переговори зі словаками і в останній момент не поїхали на зустріч з ними…

Ну звісно - усе ж таки готувалися до поїздки в Москву і до майбутніх знижок "Газпрому".

"Золота" опція української газотранспортної системи

Безперечно, це підземні сховища газу. DT.UA розповідало про те, що українські ПСГ, особливо розташовані поблизу кордонів країн ЄС, - це не тільки вагомий аргумент України в переговорах щодо ГТС на найвищому рівні. Українські ПСГ - це 20% стабілізуючих потужностей усієї Європейської газотранспортної системи. Більше тільки в РФ. Але їхні "підземки" розташовані далеко від Європи (якщо не рахувати акцій, куплених підприємствами, афілійованими з "Газпромом". І саме ПСГ України в найближчій і навіть віддаленій перспективі цікавлять "Газпром" насамперед, тому що з їхньою допомогою можна регулювати сезонні й особливо добові "пікові" газопоставки, якщо в Європу раптом прийдуть небачені морози).

Після досягнення домовленості з Росією про зниження ціни на газ Янукович заявив, що "відкрилися нові можливості" для переговорів щодо газотранспортного консорціуму. Але не каже, з ким конкретно і про що конкретно. Втім, неважко здогадатися - з "Газпромом". Адже про третього потенційного учасника - Євросоюз навіть не згадують.

Хоча саме завдяки вимогам Єврокомісії та Європейського Енергетичного співтовариства Україна ухвалила закон про лібералізацію ринку газу, який зобов'язав владу розділити функції "Нафтогазу" на видобувну, транспортну і торговельну. Тепер газотранспортне підприємство НАК - "Укртрансгаз" є публічним акціонерним товариством. Правда, поки що лише формально. Але начебто ніщо не заважає створити на його базі "консорціум" з російським "Газпромом". Крім європейського законодавства, зокрема положень Другого і Третього енергопакетів, які так заважають "Газпрому". Не хочуть європейці в одній особі бачити і оператора ГТС, і продавця газу. Ну навіщо їм повновладна газова монополія?!

"Укртрансгазу" збільшення транзиту з нинішніх 75 млрд кубометрів газу на рік буде дуже навіть до речі. Але навіщо для цього "консорціум" із "Газпромом"? Працюють же оператори ГТС у європейських країнах без "консорціуму". І теж транспортують "газпромівський" газ. Але "Газпром", навіть володіючи частиною їхніх акцій, не може впливати на транзитерів. Принаймні так, як йому хотілося б.

На технічному й технологічному рівні "Укртрансгаз" як оператор української ГТС регулярно спілкується з європейськими колегами Європейської мережі операторів (ENTSOC).

Чому ж не обрати такий цивілізований шлях для української ГТС? І надійніше, і вигідніше, і безпечніше. Для всіх, хто не хоче перетворити Україну на окраїну імперії.