Неофіційна спроба Урсули фон дер Ляєн зберегти за собою посаду глави Європейської комісії почалася зі спалаху антисубсидійного розслідування щодо китайських електромобілів і закликів повернути Україну, Молдову та країни Західних Балкан в лоно ЄС. Що вона оминула увагою, так це те, як знайти більше грошей і переконати країни-члени заплатити. Без надійних планів зі збору додаткових коштів Європейський Союз не зможе побудувати міцне майбутнє.
Війна Росії в Україні, на східному кордоні ЄС, підвищила ставки. За оцінками Світового банку, в середині другого року війни після російського вторгнення Україна потребує 411 мільярдів доларів на відновлення, тоді як Єврокомісія бачить дефіцит фінансування в 110 мільярдів євро в період до 2027 року. Незрозуміло, звідки візьмуться ці гроші. Семирічний бюджет ЄС у розмірі 1,8 трильйона євро, який формується в основному за рахунок національних внесків і митних податків, і так вже розтягнутий. Хто б не очолив Комісію після закінчення нинішнього терміну фон дер Ляєн в середині 2024 року, вона зіткнеться з бюджетними проблемами, які, якщо їх не вирішити, можуть поставити під загрозу весь проект ЄС. Однак бюджетні проблеми буде важко чесно обговорювати під час процесу обрання керівника потужної виконавчої влади ЄС, – пише Reuters.
Фон дер Ляєн або її наступникові доведеться з'ясувати, як платити за розширення. Україна стала офіційним кандидатом на вступ до ЄС разом з Молдовою та Боснією і Герцеговиною, приєднавшись до Чорногорії, Сербії, Албанії та Північної Македонії в чистилищі вступу до ЄС. Косово чекає в кулуарах. Туреччина і Грузія також стоять у черзі на вступ, хоча і з меншими перспективами. Вступ до ЄС вимагатиме від нових кандидатів зобов'язань щодо покращення таких ключових питань, як верховенство права, права людини та демократична підзвітність. Це також коштуватиме грошей.
І якщо союз стане більшим, країни, які звикли бути чистими одержувачами коштів ЄС, можуть постраждати. У доповіді Карло Бастасіна з Інституту Брукінгса передбачається, що деякі члени ЄС зіткнуться з величезними скороченнями, якщо до них приєднаються нові члени, а загальний бюджет не збільшиться. Іспанія, наприклад, побачить, що її частка фінансової допомоги ЄС знизиться з майже 10% до нуля. У Польщі, яка отримує майже третину цих коштів, ця частка впаде до 13%.
З існуючих пропозицій для збільшення коштів, найбільш практичною є реформа корпоративного оподаткування, яка може приносити 4 мільярди євро щорічно і приведе ЄС у більшу відповідність до глобальної податкової угоди Організації економічного співробітництва та розвитку. Але треба враховувати, що податкові питання вимагають одностайного схвалення з боку держав-членів.
Для більшого впливу ЄС міг би скасувати пільги на авіаційні та морські податки на паливо, які могли б зібрати 34,2 мільярда євро лише у 2022 році, згідно з даними лобістської групи «Транспорт і довкілля», що займається питаннями чистої енергії. Навіть якщо ЄС розділить надходження з країнами-членами, які збирають більшість податків на національному рівні, такі зміни все одно принесуть значні нові кошти.
Розширення – це найбільша морквина в коморі політики сусідства ЄС, навіть якщо часові рамки розмиті і можуть затягнутися на десятиліття. На додаток до розгляду фінансових наслідків, ЄС захоче зайняти жорстку позицію з потенційними новими членами щодо верховенства права, як на національному рівні, так і щодо правил, встановлених Брюсселем, щоб уникнути нових протистоянь, подібних до нинішніх баталій з правими урядами Угорщини та Польщі.
Для того, щоб будь-яка з цих заявок на вступ була успішною, існуючі члени ЄС потребуватимуть нових домовленостей щодо того, як приймаються рішення, як країни порівнюються зі своїми колегами і як Європа буде за все це платити. Незалежно від того, чи залишиться фон дер Ляєн, чи прийде новий лідер, вони не зможуть просто закликати до європейських цінностей і сподіватися на краще. Їм знадобиться план, який принесе гроші.
Нагадаємо, що у Євросоюзі збільшується опір щодо членства України. Під час нещодавньої зустрічі лідерів у Гранаді важковаговики організації не змогли домовитися про часові рамки реформ і розширення. Але виконавча влада Європейського Союзу готується до початку переговорів з Україною щодо її майбутнього приєднання до блоку. Офіційне оголошення про це очікується вже в грудні.