"Газові" переговори у форматі ЄС-Україна-Росія вже традиційно переносяться - з 16 червня, коли "Газпром" припинив поставки газу на адресу НАК "Нафтогаз України". І заодно попередив Європу, що її очікують перебої та недопоставки російського газу через Україну. Мовляв, без "газпромівського" газу Україні зими не пережити, і вона "крастиме" з транзитного потоку в ЄС. А тому не виключений варіант, що й транзит через українську ГТС "Газпрому" доведеться відключити.
Єврокомісія, пам'ятаючи холодний січень 2009-го, ще попереднім своїм складом взялася організовувати тристоронні переговори для врегулювання "газової" проблеми. Але дати переговорів усе ніяк не могли узгодити. Остання з названих Єврокомісією - 27 вересня. Попередня, 20 вересня, не влаштувала РФ (у них черговий саміт у Сочі). Втім, не факт, що росіян влаштує і 27-ме число. Вони можуть, наприклад, запропонувати 22–23 вересня - саме в ці дні відбудеться нарада Ради міністрів країн Європейського Енергетичного співтовариства, в якому Україна головує 2014 р. А на весь світ розтрубити, що це українська сторона затягує переговори.
Для більшої переконливості "Газпром" минулого тижня став скорочувати поставки газу до Польщі, Словаччини, а щоб "запломбувати" реверс в Україну з Угорщини, перекинув на цей напрямок газ із Австрії. Уже ці дії наполохали Європу, і ціни на газ почали зростати.
Заодно росіяни подбали про те, щоб усьому світу повідомити, що в українських підземних сховищах газу (ПСГ) запасів - кіт наплакав. Запасів справді могло бути більше, якби все літо європейські компанії, налякані "Газпромом", не скуповували на хабах (торгових газових майданчиках) увесь вільний газ для своїх ПСГ.
Створивши таку гнітючу обстановку на газовому ринку ЄС, Росія намагається вирішити головне завдання: виключити український газотранспортний маршрут узагалі, втім, як і польський, щоб домогтися максимальних преференцій для "Північного потоку" і згоди на будівництво "Південного потоку" - без будь-яких обмежень Другого і Третього енергопакетів.
Тиск - величина не тільки фізична
Минулого тижня "Газпром" вдавав, що не помічав дещо збільшених заявок Польщі через оператора її газотранспортної системи Gaz System SA для PGNiG і Словаччини. Польща взагалі була змушена до 12 вересня відмовитися від реверсних поставок в Україну. А словацькій SPP було недопоставлено якраз майже 4 млн кубометрів російського газу, який через Словаччину поставляється в Україну. Через Словаччину в Україну транспортується і газ німецької RWE. Потім про недоотримання газу заявили німецький концерн E.ON і навіть австрійці.
На цю та інші теми DT.UA поспілкувалося з радником голови правління "Нафтогазу" Юрієм ВІТРЕНКОМ.
- Юрію Юрійовичу, як Україна розглядає цю ситуацію? І як довго будуть, на ваш погляд, з'ясовувати причини недопостачання російського газу в ЄС - поки не вдарять морози?
- Нині спостерігається відвертий політичний і економічний тиск "Газпрому" на Євросоюз з метою не допустити поставок газу в Україну з європейського напрямку. З одного боку, ведуться переговори з урядами, з іншого - чиниться комерційний тиск на ринок з метою підняти ціну для України до неприйнятного рівня. Для цього "Газпром" просто обмежує пропозицію на відповідному ринку, бронює непотрібні йому транспортні потужності, перешкоджає вільному проходженню потоків газу.
Євросоюз з'ясував причини недопостачання російського газу і переконався, що причина - дії "Газпрому". Ці недопоставки перебувають на максимальному рівні, допустимому контрактами. Ми перебуваємо в постійному контакті з європейськими структурами і спільно відстежуємо ситуацію.
- Як ви розцінюєте подібні дії "Газпрому"? Це відверте "використання Росією газу як зброї" чи тиск на ЄС перед майбутніми газовими переговорами у форматі ЄС-Україна-РФ? Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк закликав Євросоюз і Єврокомісію розглянути цю ситуацію на предмет, скажімо так, примусу Європи відмовитися від реверсу газу в Україну. ЄК поки скромно мовчить, мовляв, вивчає ситуацію. Відповів лише співголова консультативної ради по газу РФ-ЄС-Україна Джонатан Стерн. Він зазначив, що поки неясно, чим викликані недопоставки.
- Європейська комісія зараз проводить постійний моніторинг ситуації, що склалася, і вивчає її юридичні аспекти.
- Пропозиція Держдуми РФ узагалі відмовитися від транзиту газу територією України - це емоції чи все ж таки відверте і продумане послання не стільки Україні, скільки ЄС? Якою може бути реакція української сторони та ЄС?
- Якоюсь мірою ця інформаційна кампанія розрахована на внутрішнього російського виборця. Разом із тим Росія продовжує активно лобіювати добудову "Південного потоку". Якщо він буде завершений і якщо ЄК вважатиме можливим не застосовувати до нього правила Третього енергопакета, транзит через Україну, безумовно, значно скоротиться. Можливо, росіяни тестують європейську реакцію на такий варіант розвитку подій. Поки реакція негативна, і Єврокомісія неодноразово заявляла, що не підтримуватиме будівництво "Південного потоку". Хоча ми розуміємо, що коли Росія взимку шантажуватиме Євросоюз скороченням або припиненням поставок, європейцям буде значно складніше утримувати нинішні позиції.
У DT.UA №45 від 25 листопада 2013 р., зокрема, йшлося про те, що, крім вимоги про поділ бізнесу, у Третьому енергопакеті також містяться зобов'язання надавати третім сторонам доступ до газотранспортних потужностей, що серйозно перешкоджає планам Росії щодо будівництва газопроводів в обхід України. Наприклад, Єврокомісія обмежила "Газпром" у використанні "Північного потоку" на половину його потужності. Схоже, що подібна доля очікує і російський "Південний потік". Тому для РФ тим більш важливо зберегти українську ГТС у своїй орбіті і бажано без "обмежувальних" енергопакетів ЄС.
Наші найближчі європейські сусіди - Польща та Угорщина - готові включити Україну в маршрути європейського газового коридору Північ-Південь (див. рис. 1 на сайті DT.UA). І як потужного оператора ГТС, і як перспективного партнера та учасника Європейського Енергетичного співтовариства.
Нагадаю, що проект Північ-Південь - це один із стратегічних пріоритетів ЄС, регіональні та національні складові якого значною мірою фінансуються ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими інституціями.
Компанія-оператор угорської ГТС - FGSZ через інтерконектор із Хорватією може надати Україні доступ до газу, який надходитиме на LNG-термінал "Адріа" на хорватському острові Крк. Через газотранспортну систему угорської FGSZ Україна може також отримати додаткові маршрути доступу на ринки Австрії, Чехії та Німеччини - як транзитні, так і ресурсні. Україна й Угорщина спільно мають доступ до газовимірювальної станції Берегове, що забезпечує максимальну точність вимірювань газопоставок в обох напрямках і допоможе уникнути суперечок через неточності вимірювальних даних. Операторам ГТС обох країн - компаніям "Укртрансгаз" і FGSZ - доступний прямий зв'язок із диспетчерськими центрами компаній, що сприяє їхній оперативності та гнучкості і в результаті приносить додатковий дохід. І, як мінімум, дозволяє уникнути додаткових витрат. Окрім того, саме FGSZ у 2013 р. забезпечувала реверсні поставки газу в Україну. За даними джерел DT.UA у "Нафтогазі України", за період із січня по 29 листопада 2013 р. угорською FGSZ поставлено в Україну понад 1 млрд кубометрів газу.
Польський оператор газотранспортної системи - компанія Gaz System із 2012 р. транспортує в Україну газ із Німеччини. За даними джерел DT.UA в "Нафтогазі України", за період з 1 січня по грудень 2013 р. польська Gaz System транспортувала в Україну близько 1 млрд кубометрів газу. А в найближчому майбутньому (щоправда, це може статися не раніше, як через два роки) через свій балтійський LNG-термінал у Свіноуйсьце може надати Україні і трейдерам доступ до газу, що надходить через цей термінал. За підтримки ЄС Польща активно розвиває свою газотранспортну інфраструктуру, яка може бути ще дужче інтегрована з українською ГТС. Якщо Україна не відвернеться від ЄС. Або якщо ЄС не залишить Україну наодинці з РФ.
До речі, практично в усіх європейських інтерконекторах присутні фінанси ЄС. Вони були б доступні й Україні. Але...
Не хоче "Газпром" втратити і порівняно дешевий доступ до української ГТС, включаючи ПСГ. 12 українських "підземок" (не рахуючи ПСГ "Чорноморнафтогазу" в Криму) загальною продуктивною потужністю близько 31 млрд кубометрів - це практично третина європейських потужностей для сезонного зберігання газу (див. рис. 2 на сайті DT.UA). Найпотужніших і найближчих до європокупців російського газу. Тому "Газпром" дуже непокоїться про те, щоб ніхто не зберігав газ у ПСГ "Укртрансгазу", розповідаючи про несанкціонований відбір і "випаровування" газу з наших "підземок".
Хоч би як "Газпром" чорнив Україну перед європейськими покупцями і транзитерами свого газу, хоч би як провокував сезонні газові конфлікти, переносячи всю вагу відповідальності на "Нафтогаз", але втратити такий місткий ринок збуту, як український, він зовсім не бажає.
"Підземки" і перспективи скрапленого газу
- Юрію Юрійовичу, країни ЄС із весни і все літо накопичували газ у своїх ПГС, не поставляючи його в Україну в необхідному нам обсязі. Проте їхніх запасів надовго не вистачить, а в українські ПСГ вони газ не закачували. Чи вистачить на євроринку газу для його реверсних поставок в Україну?
- Газ закачували в основному не країни, а комерційні компанії. Проблема була в тому, що "Газпром" стимулював закачування газу угорськими компаніями, щоб перешкоджати поставкам в Україну. Їм потрібно було зайняти пропускні потужності з Австрії до Угорщини, і вони цього домоглися. Що стосується ресурсу газу, то якщо "Газпром" не перекриє взагалі всіх поставок в Європу - через Ямал, через "Північний потік", то газу на європейському ринку для нас буде достатньо. Проблема не у відсутності ресурсу, а у вузьких місцях газотранспортної системи Європи, так званих пляшкових горлечках.
Якщо ж "Газпром" повністю припинить поставки на європейський ринок, європейцям доведеться заміщати російський газ скрапленим.
Для інформації:
Україна накопичила у підземних сховищах другі за обсягом запаси газу в Європі. Станом на 15 вересня в українських ПСГ перебувало 16,3 млрд кубометрів природного газу, що на 14%, або на 2,2 млрд кубометрів, вище від показника на цю ж дату торік. Цей ресурс газу буде використано для потреб українських споживачів під час опалювального сезону 2014–2015 рр.
На сьогодні більші запаси газу в ПСГ Європи має лише Німеччина, де зберігається близько 20,1 млрд кубометрів. На третьому місці - Італія, в сховищах якої накопичено близько 15,6 млрд кубометрів.
"Україна має найбільші ПСГ в Європі і зараз перебуває серед лідерів за запасами газу в підземних сховищах. При цьому українські ПСГ заповнені лише на 51%. У Німеччині та Італії вільних потужностей для закачування газу майже не залишилося: їхні сховища заповнені більш як на 90%", - зазначив голова правління ПАТ "Укртрансгаз" Ігор Прокопів.
"Українські ПСГ - стратегічний ресурс для зміцнення енергетичної безпеки Європи. Для України і наших європейських партнерів це можливість накопичувати газ у літній період, коли ціни на нього найнижчі. Українські ПСГ також можуть стати потужним інструментом для створення європейського резерву газу", - зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.
За оперативними даними Центрального диспетчерського департаменту ПАТ "Укртрансгаз", станом на 15 вересня закачування газу здійснюється в шість ПСГ у режимі 34,9 млн кубометрів на добу.
Із 28 серпня інформацію про наявні обсяги природного газу в українських ПСГ публікують на інформаційній платформі Асоціації європейських операторів підземних газових сховищ (GSE) щодня.
- Хтось із європейських чи американських компаній уже зголосився стати учасником СП з управління українською ГТС або ПСГ?
- Ми хочемо провести відкритий і чесний конкурс. Це означає, що ми повинні надати всім зацікавленим сторонам однакову інформацію приблизно в один і той же час. Ні з ким поза конкурсом домовлятися не будемо. Зараз ведуться підготовчі роботи для проведення конкурсу.
- Чи може "Нафтогаз" розраховувати на скраплений газ, звідки? Адже Європа може заборонити його продаж ("самим не вистачає"), і до того ж він набагато дорожчий?
- Європа не може заборонити продаж скрапленого газу. У разі відсутності поставок російського газу європейські країни можуть приймати рішення про пріоритетність поставок. Але загалом у разі відсутності екстремальних холодів жодних форс-мажорів бути не повинно. Ми розраховуємо, що на європейському ринку будуть необхідні для нас обсяги.
- 12 вересня Словаччина повідомила, що технічно не може збільшити реверс в Україну, хоча й має надлишок газу. Мінімальний гарантований обсяг прокачування газу в Україну по реверсу зі Словаччини з 1 жовтня становитиме 6,4 млрд кубометрів на рік (17,6 млн кубометрів на добу).
- Із 1 жовтня у нас заброньовано потужності на безперервну подачу газу приблизно на цей обсяг. Технічно немає жодних перешкод на поставки 27 млн кубометрів на добу, тобто експлуатації словацького напрямку на повну потужність. Також слід враховувати, що ми купуємо газ не у словацьких, а у західноєвропейських компаній.
- Міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак заявив, що Словаччина не має достатньо технічних можливостей, щоб поставляти більше реверсного газу в Україну. Про це він заявив на форумі YES у Києві. "У нас є надлишок газу, але у нас нема надлишку маршрутів. Ми повинні довести цей газ до споживачів. Ми повинні закінчити напрямок Північ-Південь, і це буде кінцем шантажу, який відбувається стосовно нас", - сказав Лайчак. Які технічні можливості потрібні словакам, щоб розпочати "великий реверс"?
- "Великий реверс" - це процес не фізичний, а контрактний і логістичний. При цьому газ іде по існуючих трубах, не змінюючи напрямків, а оператори мереж домовляються між собою, хто і коли його отримує. Ні відправник, ні споживач газу у цьому процесі участі не бере. Відповідно, коли "Газпром" направляє газ до Європи, а ми отримуємо його звідти, то ні ми, ні "Газпром" не знаємо, який газ і звідки надходить в Україну. Ми знаємо тільки, що в точці передачі обумовлені обсяги з'являються в строк.
- Чи означає це, що Кремль і "Газпром" просто "придушили" намір словаків поставляти газ в Україну?
- Словаки не поставляють газ в Україну, вони лише надають послуги з його транспортування.
- 2 вересня розпочалися поставки реверсного газу з території Словаччини в Україну. У меморандумі, укладеному Eustream із "Укртрансгазом" 28 квітня 2014 р., так званий великий реверс газу через Словаччину передбачає можливість фізичних поставок до 30 млрд кубометрів на рік. Тобто про "великий реверс" можна забути? Надовго чи назавжди?
- Ні про що забувати не треба, ми працюємо над цим питанням. Найближчим часом ми розпочнемо переговори із східноєвропейськими операторами з приводу "великого реверсу". Враховуючи, яким ненадійним і агресивним партнером останнім часом є "Газпром", ми ставимо питання, щоб одна з чотирьох труб на словацькому напрямку постійно працювала на прокачування в Україну.
- То чого Україні чекати від Словаччини?
- Очікуємо 27 млн кубометрів на добу. Дотепер словацький оператор виконував усі свої зобов'язання.
- Із 2010 р. Україна безуспішно намагалася реалізувати проект будівництва LNG-терміналу, задум держави виявився не тільки провальним, його було повністю дискредитовано участю в проекті "лижного інструктора". Проте в серпні приватна компанія ТІС заявила про плани будівництва власного LNG-терміналу. Яка роль приватних компаній у розв'язанні проблем імпорту газу? Чи готова НАК співпрацювати з ними?
- Ми підписали з ТІС меморандум про те, що будемо сприяти будівництву терміналу. І ми йому сприяємо. У меморандумі зазначено, що ми спільними зусиллями знайдемо компанії, які постачатимуть газ на термінал. Поки "Нафтогаз" нічого не знає про компанію, яка гарантувала б поставки газу на термінал. Ми шукаємо таку компанію. Ми поки не можемо бронювати потужності в терміналі, який ще не має гарантій поставок.
Для інформації.
Генеральний директор терміналу ТІС у порту "Південний" Андрій Ставніцер:
- Суть у тому, що ми можемо досить швидко і досить дешево забезпечити для України 5 млрд кубометрів газу на рік за рахунок регазифікації скрапленого природного газу (СПГ). Наш проект кардинально різниться від проекту, який раніше планувала реалізувати держава (в особі Держагентства з інвестицій та управління нацпроектами. - Ред.). Він не передбачає будівництва наземної інфраструктури, тобто не потрібно буде будувати сховища й інші наземні дорогі об'єкти, як у випадку з проектом Держагентства. У нас усе простіше, швидше і дешевше. ТІС уже підписала меморандум з постачальником плавучого газифікатора, який готовий у найближчі строки поставити нам термінал в Україну.
Вартість близько 60–65 млн дол. Ми плануємо, що цей проект буде повністю реалізований за рахунок приватних інвестицій.
Це буде плавучий СПГ-термінал, який ставиться до причалу, і до нього вже підводиться газопровід.
У нас є два варіанти. Перший передбачає строк реалізації чотири місяці, другий - 16 місяців. З приводу початку реалізації: на сьогодні поки що немає договору з "Нафтогазом" і Міністерством енергетики та вугільної промисловості. З "Нафтогазом" підписано поки тільки меморандум про те, що ми хочемо будувати СПГ-термінал, і НАК цьому сприяє. Але нам потрібен договір на резервування потужностей, який забезпечить завантаження терміналу.
Джерелами газу будуть Алжир, Туніс і Катар. У нинішній ситуації не можна виключати, що в перспективі до них приєднаються США. Ціна, яку на сьогодні ми бачимо з урахуванням доставки, регазифікації і подачі в систему, - це 290–360 дол. за тисячу кубометрів.