Виходом з ядерної угоди з Іраном, президент США Дональд Трамп розраховує на перегляд або зміну угоди, однак, швидше за все, такі дії призведуть до війни, повідомляє The Economist.
8 травня Трамп не зміг розірвати зв'язки Америки з іранською ядерною угодою настільки, наскільки збирався. Спільний комплексний план дій, як відомо, протягом ряду років скорочує ядерну програму Ірану і постійно піддає її інспекціям в обмін на скасування санкцій. Вихід Трампа з "гниючої і гнилої" угоди був удостоєний передвиборчої обіцянки. Тим не менш, президент був несподівано суворий, заявляючи про те, що потрібно продовжити санкції, а не просто відновити їх, і покарати будь-яку фірму, що веде справу з Іраном, де б вона не знаходилася.
Оскільки ООН заявляє, що Іран дотримується угоди, як повідомляють навіть його критики, Трамп зміцнив аргументи ворогів, яким Америка не може довіряти, і що глобальні правила, які були затверджені, повинні бути порушені. Питання для інших учасників угоди (Росія, Китай, Німеччина, Великобританія, Франція та Європейський союз: що далі? Питання для всього світу, особливо для Близького Сходу, полягає в наступному: що це означає для здатності Ірану отримати бомбу?
Спочатку трагедія, потім фарсі
В оголошенні у вівторок Трамп запропонував свої власні відповіді. Він сказав, що він "готовий, бажає і здатний" домовитися про нову угоду, яка обмежує регіональну агресію Ірану, а також його ядерну зброю, хоча він не пропонував ніяких планів для цього. Він також опублікував прихований заклик до іранського народу, який, за його словами, утримується "в заручниках" у свого уряду, і повинен повстати проти своїх гнобителів.
По суті, план Трампа заснований на передчутті санкцій. По-перше, він передбачає, що з більш жорсткими санкціями економіка Ірану буде менш здатна фінансувати війни в Іраку, Сирії, Лівані та Ємені. Однак войовничість Ірану не є результатом навчань з бухгалтерського обліку. Незважаючи на торішні вуличні протести, в яких закликалося більше витрачати вдома, Іран фінансує війська, ополченців і терористів, тому що він жадає впливу і відчуває загрози. На цьому тижні Трамп мав намір залякати Іран: але він, можливо, зробив його більш рішучим.
По-друге, Трамп припускає, що економічна біль від нових санкцій може змусити Іран сісти за стіл переговорів, як це зробила Північна Корея. Важкі санкції дійсно можуть призвести до переговорів, що Іран і показав в угоді, яку Трамп тепер відкинув. Але Трамп мало розуміє, як саме лідери, яких він тільки що збентежив, можуть відмовитися від оптових замовлень і вижити.
Можливо, в цьому і сенс, і його реальна ставка полягає в тому, що санкції призведуть до економічної агонії, яка скидає режими. Мулли не будуть правити Іраном завжди. Але Кастро на Кубі витримав санкції протягом десятиліть. Іранські теократы відмінно готові зберегти порядок силою.
Ця газета (The Economist - ред.) привітала б припинення іранської войовничості і самого режиму, але бажання, засноване на припущеннях, не є політикою. Замість цього, зіткнувшись з вірогідним провалом схеми Трампа, сторони угоди повинні прагнути зберегти її до тих пір, поки вони можуть. Одна з цілей - продемонструвати Трампу і його прихильникам, що глобальні правила мають значення. ЄС повинен, наприклад, продовжувати зустрічі з офіційними особами Ірану і протестувати перед Всесвітньою торговельною організацією з приводу американських санкцій відносно своїх компаній, як це було 20 років тому, коли Америка застосовувала вторинні санкції проти Куби. Інша мета - повернути Іран з відновлення своєї програми з ядерної зброї.
Однак, цілком реалістично, що Китай і Росія не захочуть витягнути Трампа з тієї діри, яку він зробив для себе, а ЄС не зможе врятувати ситуацію самостійно. Долар залишається домінуючою валютою (хоча Трамп, безсумнівно, наближає день, коли Китай буде проводити глобальні платежі в юанях). Компанії з вибором між операціями в Америці чи Ірані неминуче виберуть більш великий ринок.
Таким чином, вигоди від часткової угоди будуть незначними, і Іран може рано чи пізно відновити свою ядерну програму. Іранська сторона захищалася, надаючи раннє попередження про можливість накладення санкцій. Без цього Іран може спробувати повернутися до старого режиму обмежених інспекцій, побудувати нові центрифуги з допомогою яких збагатить уран до збройового рівня якості і створить невеликі боєголовки. Якщо іранська програма йде під землею - буквально і образно - може бути недостатньо розвідки для оцінки загрози. Більш того, з санкціями, які вже введені, Трамп і його наступники будуть мати обмежений дипломатичний потенціал, щоб зупинити Іран. Замість цього їм доведеться вдаватися до військових дій.
Ви б збиралися вступати у війну з Іраном, якщо б містер Трамп бився, скажімо, з деякими додатковими центрифугами для збагачення урану? Іран зможе повзти до ядерного порогу. І, на відміну від іракських і сирійських ядерних програм, які були знищені в одній місії ізраїльськими військово-повітряними силами, ноу-хау Ірану і промисловий потенціал не можуть бути розбомблені. Якщо Іран має намір отримати зброю, Америці чи Ізраїлю доведеться бомбити його кожні кілька років. Як би вони це виправдали? Важко думати про те, що який-небудь попередній президент США відмовився від міжнародної угоди за такі погані шанси і з такою високою вартістю.
Як повідомлялося, 8 травня президент США Дональд Трамп заявив про розірвання ядерної угоди з Іраном і пообіцяв запровадити жорсткі санкції проти Тегерана. Трамп звинуватив іранський режим в порушенні умов угоди та продовженні розробки ядерної зброї. У Мінфіні США уточнили, що секторальні санкції будуть відновлені протягом 90-180 днів.
У той же час, Вашингтон готовий скасувати санкції, якщо Тегеран відмовиться від розробки ядерної зброї та балістичних ракет, а також від ідеї знищення Ізраїлю, припинить підтримку терористичних угруповань на Близькому Сході, не створюватиме небезпеку судноплавству в Перській затоці та поважатиме права людини.
Приводом для виходу США з ядерної угоди стало оприлюднення Ізраїлем даних розвідки про те, що Іран таємно продовжує роботу над створенням ядерної зброї.
Євросоюз не підтримав рішення Трампа. У Брюсселі заявили, що ЄС, Франція, Британія та Німеччина підтримують ядерну угоду і не збираються її розривати.
Президент Ірану Хасан Рухані заявив про готовність співпрацювати з країнами ЄС в рамках ядерної угоди, проте скептично оцінив возожность її збереження.
Договір між Іраном і США, Росією, Німеччиною, Британією, Францією і Китаєм був підписаний у 2015 році. Угода передбачає згортання іранської ядерної програми і контроль над нею в обмін на поступове зняття санкцій.
Докладніше читайте в матеріалі Віктора Каспрука "Чи вийде президент Трамп з ядерної угоди з Іраном?", а також у статті Олександра Хари "Арес, Гермес і Афіна на "вашингтонському Олімпі" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна". у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".