Дещо дуже дивне сталося на зустрічі міністрів фінансів країн G20 у Анкарі. Вперше за багато років кількість разів, коли було вжите слово "Греція", можна порахувати.
Делегати жартували впродовж двох днів замість того, щоб весь час безперервно обговорювати грецьку економіку. Натомість серйозні розмови стосувалися Китаю, процентних ставок в США і недооціненого конфлікту в Україні.
Про це на сторінках The Times пише Філіп Олдрік. Як і у випадку Греції, проблеми України виходять за межі її кордонів. Якщо криза Афін лежить в центрі стабільності проекту єврозони, то Україна – це тест в галузі безпеки, в якому доводиться давати відсіч експансіоністським настроям Росії.
Але боротьба Києва триває не лише за Крим і східні регіони. Важливий фронт лежить у економічному полі, і тут українській стороні доводиться боротися за фінансову незалежність від Москви. Крім того, криза вибухнула тоді, коли Україна спробувала розвернутися в бік Європи. Для президента Порошенка це поки що незакінчена справа.
Щоб розірвати зв'язки з Росією, Києву доводиться проводити настільки болючі економічні реформи, що грецькі біди здаються легкою прогулянкою на яхті по Середземному морю. На порядку денному стоять 40 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги, 17,5 мільярдів з яких має забезпечити МВФ.
Роками Україна дотримувалася політики, яка поглиблювала злидні на її території. Контроль обмінного курсу і постійне підвищення зарплат політикам зробили українську економіку неконкурентоспроможною. Енергетична політика була ще одним лихом, оскільки лише 11% справжньої вартості енергоносіїв сплачувалися. Решта покривалася державними субсидіями, а це у свою чергу створювало дефіцит бюджету.
Автор також нагадує про великий розмах корупції і гучні справи, пов'язані з нею, зокрема проти екс-прем'єр-міністра Павла Лазаренка, який викрав 200 мільйонів доларів з державного бюджету України. В результаті Київ цього року демонструє найменше економічне зростання за 25 років.
Українському уряду тепер потрібно робити непопулярні кроки, які його попередники впродовж чверті століття відкладали. У лютому курс гривні відпустили і вона обвалилася на 70%. В цей же час, енергетичні субсидії були скасовані, рахунки за комунальні послуги стрімко зросли. Дефіцит бюджету почав скорочуватися, але інфляція і невдоволення населення поглибилися. В цей же час, МВФ вимагає від Києва більшого: для нового траншу потрібна реструктуризація боргу і зменшення його навантаження на ВВП до 2020 року.
"В перше за всю історію співпраці з МВФ, Україна виконує програму", - сказав президент Петро Порошенко минулого тижня.
Існує занепокоєння з приводу того, що команда президента може зустріти опір через біль від непопулярної політики, яку вона почала. Тут є відлуння проблем Греції. Афіни були на такому ж роздоріжжі в грудні минулого року перед тим, як партія "Сіріца" занурила грецьку економіку в рецесію. Як і тоді, найгірше для економіки України, здається, вже позаду. Інфляція сповільнилася до 13%, а прогнози свідчать про відновлення зростання на 2% наступного року. Іноземні кредитори погодилися скоротити суму боргу.
"Потенційно Україна може дати світу більше, ніж Греція. Росія випробовує НАТО в Балтії після успіху з анексією Криму. Якщо Україна зможе вибратися з-під тиску Росії і підняти стандарти життя для своїх громадян, це зруйнує пропагандистську машину Кремля і допоможе стримати небезпечний московський марш", - пише оглядач.
Тим часом, екс-міністр фінансів США Лоренс Саммерс писав на сторінках Washington Post, що реструктуризація боргів України важлива для Заходу. Якщо Україна доб'ється економічного успіху, інвестиції окупляться в кілька разів, оскільки кредити повертаються з процентними виплатами, а уряд Росії опиниться під тиском сильнішої української економіки і буде змушений слідувати її прикладу.
В цей же час, видання Bloomberg писало, що кредитори зажадали перегляду умов реструктуризації боргу України. Власники український цінних паперів, чиї інтереси представляє американська юридична компанія Shearman & Sterling, вважають раніше узгоджений варіант врегулювання боргового питання "нечесним".
Україна домовилася з кредиторами про списання 20% держборгу, а також про відстрочку виплат на 4 роки і зниження процентних ставок до 7,75% річних за всіма випусками 27 серпня. Вже через місяць, 23 вересня, Київ повинен був повернути $ 500 млн за євробондів, випущених урядом Азарова-Януковича у 2010 році. У Мінфіні серйозно готувалися ввести мораторій щодо держборгу і оголосити технічний дефолт, якщо б не вдалося досягти нинішньої домовленості з кредиторами.
У той же час, досягнення домовленості з приватними кредиторами щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань українського суверена, про яке хоча й не повідомили ще офіційно, однак уже широко висвітлюють у ЗМІ, не повинно стати приводом для самозаспокоєння, зазначав у статті для DT.UA Василь Башко.