Уряди країн усього світу відчайдушно намагаються розпочати масову вакцинацію населення проти коронавірусу. Деякі держави ведуть «публічну боротьбу» за те, щоб отримати якнайбільшу кількість вакцини, звинувачуючи один одного у надмірному накопиченні доз препарату. Але навіть попри поспіх розпочати кампанію вакцинації, існують країни, які не тільки відмовляються від вакцин, вироблених державами-опонентами, але й офіційно забороняють їх, пише The Washington Post.
Нещодавно Україна заборонила російську вакцину проти COVID-19, навіть попри нові дані, які свідчать про високу ефективність Sputnik V. Тоді як уряд Ірану заборонив усі вакцини американського та британського виробництва, а Sputnik V схвалив для використання. На Тайвані ще з минулого року місцеві чиновники активно виступали проти вакцин китайського виробництва. Нещодавно тамтешня влада повторила, що ввезення китайських вакцин заборонено.
Таку політику можна назвати «оберненим аспектом» логіки вакцинного націоналізму, який змусив багатші держави отримати якомога більше доз вакцини, щоб спочатку вакцинувати власне населення, тоді як бідніші країни опинилися поза межами вакцинних перегонів.
Понад 80 мільйонів доз вакцин вже було використано у більш ніж 50 країнах. Але Україна, Іран та Тайвань формально ще не розпочали програми вакцинації. Тоді як Тайвань досить успішно контролював пандемію, Україна та Іран зазнали серйозних втрат. Такий «обернений вакцинний націоналізм» може бути тривожною, але не обов'язково несподіваною тенденцією.
"Це поєднання політичних міркувань щодо того, чи мають країни взагалі можливість придбати вакцину, а також занепокоєння щодо ефективності та безпеки конкретних препаратів", - сказав старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Янчжун Хуанг.
Україна
Заступник міністра охорони здоров’я України з 2016 по 2019 рік Павло Ковтонюк сказав, що стурбованість Києва стосовно російської вакцини – це не просто політична проблема, а питання національної безпеки.
"За останні кілька десятиліть, і особливо протягом кількох попередніх років протистояння з Росією, Україна чудово розуміє, що таке гібридна війна", - сказав Ковтонюк.
Попри зростання політичного гніву через відсутність вакцини в країні, українські законодавці минулого тижня схвалили законопроект, який офіційно забороняє вакцину російського виробництва. З населенням у понад 40 мільйонів, Україна є однією з найбільших європейських країн, яка ще не розпочала офіційну програму вакцинації. Президент Володимир Зеленський наразі зіштовхнувся з падінням довіри населення, і все це відбувається на тлі пандемії, яка вже забрала життя багатьох українців. Недовіра до російської вакцини стосується аспектів безпеки та ефективності: дані клінічних випробувань фази 3 для Sputnik V були опубліковані лише після того, як у Росії розпочали робити щеплення.
Попри те, що нові дані про ефективність Sputnik V можуть дещо заспокоїти стурбованість науковців, напруга між Росією та Україною нікуди не зникне. З 2014 року Україна має «напружені відносини» з Кремлем, оскільки Москва підтримує повстанців-сепаратистів на сході країни та анексувала Крим.
Російський уряд вже розпочав поширювати Sputnik V в Криму, попри те, що більшість держав світу вважає Крим частиною України. Цього тижня контрольовані Росією райони на сході України також почали використовувати Sputnik V.
"Легко сказати, що доступ до вакцин повинен виходити за межі геополітики, і кожна країна повинна отримувати ефективні вакцини з різних джерел. Але не можна ігнорувати геополітичну ситуацію ", - сказала професор Університету Вірджинії Джудіт Твігг.
Україна навряд чи скасує своє рішення щодо російської вакцини, але на даному етапі у неї мало альтернатив. Завдяки глобальній ініціативі Covax Київ повинен отримати 8 мільйонів доз вакцини, розробленої американським фармацевтичним гігантом Pfizer та німецьким BioNTech. Очікується, що на першому етапі Україна отримає близько 200 тисяч доз. Київ також звернувся до Пекіна, підписавши угоду на 1,8 млн доз китайської вакцини Sinovac у грудні.
Іран
Іран постраждав від коронавірусу, повідомивши про понад 1,42 млн випадків і майже 60 тисяч смертей. Але в січні верховний лідер країни оголосив, що Іран заборонив імпорт вакцин, виготовлених у США чи Великій Британії. Іранський лідер Алі Хаменеї повідомив про заборону на вакцину Pfizer-BioNTech навіть попри те, що багато країн збираються використовувати її, а дослідження неодноразово підтверджували високу ефективність вакцини.
"Ця вакцина ненадійна", - сказав він.
Наприкінці січня Іран затвердив Sputnik V і вже очікує отримати перші дози російської вакцини. Також країна розраховує на один мільйон доз вакцини з Китаю. Експерт з питань системи охорони здоров'я в Університеті Джорджа Вашингтона Амір Афкхамі зазначив, що верховний лідер Ірану має "довгу історію схильності до конспірологічних теорій та недовіру до біомедичних питань".
Афхамі заявив, що є кілька практичних причин, чому Іран надає перевагу російській вакцині, а не вакцині, яку підтримує США. Важливою причиною може бути те, що Sputnik V, ймовірно, є однією з дешевших вакцин. Ще однією причиною може бути намагання режиму "зобразити компетентність з огляду на численні помилки, які він допустив під час пандемії".
Рішення іранського лідера щодо заборони деяких іноземних вакцин прийшло на тлі заяв Ірану про те, що фінансові санкції США блокують доступ країни до ініціативи Covax. Іранська медична рада - головна асоціація лікарів країни, виступила проти рішення Хаменеї.
"Усі рішення повинні базуватися на даних науки", - зазначила група лікарів у публічному листі.
Тайвань
Минулого місяця чиновники Тайваню повторили, що вакцини, вироблені в Китаї, заборонені до ввезення, при цьому заявивши, що не слід використовувати вакцинацію як політичну пропаганду, адже це питання медицини. Заява прийшла на тлі напружених відносин Тайваню і Китаю, адже Пекін претендує на тайванський суверенітет. Китай пропонував безкоштовну вакцину власного виробництва приблизно для 400 тисяч громадян Тайваню, які проживають у Китаї.
Уряд Тайваню поставив під сумнів вакцини, виготовлені такими китайськими компаніями, як Sinopharm та Sinovac, встановивши правила, згідно з якими кожен, хто зробив щеплення цими препаратами, повинен пройти карантин після прибуття на Тайвань.
Тайвань аргументує свої рішення тим, що вакцини китайського виробництва можуть спровокувати негативні наслідки для здоров'я. Як і розробники Sputnik V, китайські компанії не публікували повних даних клінічних випробувань Фази 3, перед тим, як робити вакцини широко доступними.
Тайвань закупив близько 15 мільйонів доз вакцини для свого населення, яке складає приблизно 25 мільйонів. Десять мільйонів доз надходять безпосередньо від компанії AstraZeneca, а 5 мільйонів Тайвань отримає через програму Covax.
Однак Тайвань має розкіш, якої немає в Україні та Ірані, адже демократичний острів відносно контролює поширення хвороби. Маючи лише 912 підтверджених випадків, вісім смертей та суворий контроль на кордоні, острів частково повертається до нормального життя, але деякі обмежувальні заходи Тайвань все-таки залишив.
Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».
Раніше голова МОЗ Максим Степанов повідомив, що перший етап вакцинації українців від коронавірусу стартує в середині лютого, а другий етап вакцинації запланований на березень. Степанов запевнив, що Україна отримає 910 тисяч доз вакцин, в тому числі 210 тисяч доз від Pfizer в рамках глобальної ініціативи COVAX. За його словами, українці отримають паспорти про проведення протівоковідной вакцинації, за прикладом європейців, які проживають в Євросоюзі.
Починаючи з весни 2020 року, Максим Степанов декларував, що веде переговори з виробниками вакцин. За цей час до грудня минулого року забезпечити населення вакцинами змогли не тільки багаті Канада, США і країни ЄС. Договори на передзамовлення зробили висновок, наприклад, Еквадор, Коста-Ріка, Панама, Ліван, Перу, Філіппіни, Марокко.
Детальніше про те, чи варто Україні сподіватися на те, що затверджений в кінці грудня минулого року план вакцинації буде виконаний, читайте в статті редактора розділу “Соціум”Алли Котляр “Антиділа”.