Антиділа

14 сiчня, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як влада провалила кампанію вакцинації

Антиділа

На 13 січня 2021 року в усьому світі було введено 30,05 млн доз вакцин проти COVID-19. Принаймні одну дозу вакцини на той час уже отримали 22,01% громадян Ізраїлю, 11,57 — ОАЕ, 5,75 — Бахрейну, 3,89 — Великої Британії, 3,11% — США. У Китаї на 13 січня було вакциновано 10 млн жителів (0,69%). 

Із середини грудня найактивніше процес щоденної вакцинації нарощували США, де на 13 січня щодня вводили вже 710,238 тис. доз вакцини від ковіду. Китай на цей час, навпаки, темпи трохи знизив, провівши за добу 357,143 тис. вакцинацій. На третьому місці — Велика Британія (194,25 тис.). Навіть у Румунії, країні зовсім не багатій, процес вакцинації громадян, розпочавшись 6 січня, на 13 січня сягнув позначки 13,673 тис. доз щодня.

«1. Коли я отримаю вакцину, якщо живу у США? 2. Як скоро я зможу повернутися до нормального життя після вакцинації? 3. Якщо я вакцинувався, то чи повинен продовжувати носити маску? 4. Чи небезпечно це? Які можуть бути побічні ефекти від вакцинації? 5. Чи змінить вакцина мій генетичний код?» — відповіді на всі ці запитання, якими найчастіше засипають редакцію читачі, розміщено на сайті «Нью-Йорк таймс».

В Україні навіть на офіційних сайтах Мінздоров’я і ЦОЗ такої інформації не знайти. Та й навіщо? Ставити такі запитання в нашій країні — те саме що запитувати: «Коли я зможу полетіти на Місяць? І якими можуть бути побічні наслідки від його відвідин?»

План вакцинації населення затвердили в Україні тільки 22 грудня 2020 року, але вже тоді її перший етап, призначений на січень—квітень 2021-го, що передбачає вакцинацію тих, хто найбільше піддається ризику інфікування COVID-19, оскільки виконує критичні функції в боротьбі з пандемією, видавався нереальним. А заяви, що вакцинація буде доступна й для українців із непідконтрольної території, — просто смішними. Ну хоча б тому, що на цей момент в Україні все ще немає головного — вакцини. Єдиний контракт на закупівлю 1 913 316 доз інактивованої вакцини CoronaVac від компанії Sinovac Biotech підписано тільки 30 грудня 2020 року, і перша партія (700 тис. доз) мала надійти на березень. Тепер поставка навіть цієї вакцини опинилася під питанням.

instagram/nowarminerals

Результати клінічних досліджень, які Sinovac Biotech обіцяла опублікувати ще наприкінці минулого місяця, так і не з'явилися. Туреччина, де проводиться одне з досліджень третьої фази вакцини, даних у письмовій формі не виклала. Дослідники з Бразилії оголосили, що ефективність вакцини — 78%. Але, як з'ясувалося, йшлося тільки про частину пацієнтів. Після тиску з боку вчених бразильський інститут Бутантан опублікував дані по всій когорті, з яких випливає, що ефективність вакцини CoronaVac становить 50,38%. У принципі, FDA встановлений поріг ефективності для вакцини 50%. Але проблема в тому, що в укладеному Україною контракті прописано вимогу: ефективність вакцини має становити не менше 70%. І, хоча міністр охорони здоров'я Максим Степанов стверджує, що на той випадок, коли вакцина CoronaVac не відповідатиме необхідним стандартам, компанія відшкодує державі кошти в повному обсязі, а також обіцяє, що найближчим часом Україна підпише договори з іншими компаніями-виробниками, для українців це означає лише одне — ні в січні, ні в лютому вакцинація точно не почнеться. Та й у березні — під великим сумнівом. Хоча ДП «Медзакупівлі України» проводили переговори з кількома виробниками, на цей момент договір із Sinovac Biotech про поставку вакцини CoronaVac через українську компанію «Лекхім», яку ЗМІ називають «скандальною компанією часів Раїси Богатирьової», — перший і єдиний, схвалений Мінздоров’я. І той під загрозою зриву.

Принаймні, виходячи з логіки контракту, — за державні кошти. Хоча з логікою в нашій країні, як відомо, не все гладко. 13 січня голова наглядової ради групи «Лекхім» Валерій Печаєв заявив на прес-конференції, що планує зареєструвати вакцину CoronaVac в Україні до 5 лютого. За його словами, компанія «Лекхім» отримала підтвердження від Мінздоров’я: Україна зареєструє вакцину, якщо це зроблять у Бразилії.

Відомо, що «Лекхім» уклала договір із Sinovac Biotech на поставку в першому півріччі 2021-го 5 млн доз вакцини CoronaVac. Із них за державні кошти — 1,9 млн. Решту в компанії хочуть продавати через Мінздоров’я та місцеві підприємства, зацікавлені у вакцинуванні своїх працівників. Ціна за дозу — 504 грн. Заявки приймаються з 15 січня по 15 лютого. А 2022-го «Лекхім» планує розгорнутися максимально, розпочавши виробництво вакцини в Україні. За ваші гроші — будь-яка забаганка...

Facebook/Максим Степанов

Ще з весни міністр охорони здоров'я Степанов декларував, що веде перемовини з виробниками вакцин. За цей час на грудень минулого року забезпечити вдосталь вакцини для свого населення змогли не тільки багаті Канада, США і країни ЄС. Договори на попереднє замовлення вакцин-кандидатів уклали, наприклад, Мексика, Чилі, Єгипет, Аргентина, Таїланд, Еквадор, Коста-Ріка, Панама, Ліван, Перу, Філіппіни, Марокко й Малайзія. Причому зазвичай кожна з країн має портфоліо з вакцин, виготовлених за різними технологіями (РНК/ДНК, інактивований вірус, ослаблений вірус, векторна, білкова). Це важливо, оскільки наразі достовірно не відомо, яка з вакцин покаже найвищу ефективність у створенні стійкого колективного імунітету.

Україна ж за весь цей час змогла укласти лише один контракт на поставку 1,9 млн доз, що могло б забезпечити вакцинацією 957 тисяч українців із 38 мільйонів, тобто всього близько 2,5% населення. (Значною мірою це сталося й через перманентну війну міністра охорони здоров'я Максима Степанова з директором ДП «Медзакупівлі України» Арсеном Жумаділовим. Згідно з постановою Кабміну №478 від 12 червня 2020 року, ДП змушене погоджувати всі технічні, якісні та інші характеристики товарів до закупівлі, а також проєкти договорів із Мінздоров’я, фактично, в ручному режимі й під тиском.)

Ще 8 млн доз вакцини від ініціативи COVAX, куди Україна подала першу частину заявки тільки 7 грудня 2020-го, забезпечать потребу в ній 4 мільйонів українців, тобто ще 10% населення. Але й ці вакцини навряд чи надійдуть в Україну раніше березня.

Задля справедливості скажемо, що в усьому цьому винен далеко не тільки міністр охорони здоров'я Степанов. Нагадаємо читачам, які щедрі обіцянки роздавав українцям президент Зеленський. Ще на початку квітня він пообіцяв мільйон доларів винахідникові вакцини або ліків від COVID-19, наприкінці липня — що Україна буде серед перших країн, які зможуть закупити вакцину, а 1 жовтня — що контракти на поставку в Україну будуть, щойно в тій або іншій країні з'явиться вакцина.

Час минав, дива не сталося, у грудні в інтерв'ю «Нью-Йорк Таймс» Володимир Зеленський визнав, що країна перебуває у складному становищі, бо поки що не змогла домовитися про початок поставок вакцини проти коронавірусу зі своїми західними партнерами; висловив розчарування у зв'язку з розпорядженням Трампа заборонити експорт вакцини й не відповів прямо на запитання журналіста, чи планує Україна брати її в Росії. Зізнатися у своїй вині Банкова дуже боїться, намагаючись перекласти провал кампанії з вакцинації в Україні на США і Європу, а всередині країни — акумулювавши весь негатив на міністрові охорони здоров'я Степанові.

Тим часом, як стверджують фахівці БО «100% Життя», крім організаційно-політичних, є й інші проблемні моменти, які можуть стати бар'єром на шляху вакцинації українців від COVID-19.

По-перше, держбюджет на цей момент передбачає додаткову окрему статтю «Проведення вакцинації населення від COVID-19», на яку виділено 2,6 млрд грн понад бюджетні витрати Мінздоров’я. Але, як і 2020 року з ковідним фондом, у держбюджеті-2021 не уточнено, на що саме мають бути витрачені ці кошти.

Програмою медичних гарантій не передбачені окремі пакети на вакцинацію від коронавірусу, однак, беручи до уваги дорожню карту з впровадження вакцини, такий пакет технічно повинен бути, адже це щеплення не входить у Календар вакцинації й не покривається жодним пакетом медпослуг. Держбюджет сформований без урахування фінансування пакета медпослуг із вакцинації від коронавірусу. Немає й нормативного регулювання розподілу та використання вакцин, отриманих за рахунок інших, не державних, коштів.

По-друге, багато запитань викликає запропонована пріоритезація груп ризику, які насамперед отримають доступ до вакцин. Український сценарій істотно відрізняється від підходу європейських держав. Особливістю є те, що в дорожню карту вакцинації взято не виключно фізіологічні чинники для визначення груп першочергової вакцинації (вік, наявність супутніх захворювань), а суб'єктивні й політичні. Наприклад, порівняно з людьми віком від 60 до 64 років та дорослими у віці від 18 до 59 років із супутніми захворюваннями, що перебувають у групі ризику розвитку ускладнень і смерті від ковіду, пріоритет мають працівники критично важливих структур держбезпеки: ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії, СБУ, військовослужбовці ЗСУ, МВС.

По-третє, на сьогодні в Україні не подано жодної заявки на реєстрацію імунобіологічних препаратів, а наявні процедури передбачають гіпотетичну можливість зареєструвати у прискореному режимі тільки два з них — Moderna та Phizer. При цьому в національному законодавстві не прописано ефективного механізму видачі дозволу на використання вакцин, які перебувають на фінальній стадії досліджень (аналогічного Emergency Use Authorization у США або Emergency Use Listing у ВООЗ). Зважаючи на глобальний дефіцит вакцин і незацікавленість виробників наразі поставляти вакцину в Україну, реєстрація цих препаратів та, відповідно, доступ до них українців можуть бути ускладнені.

По-четверте, чинне законодавство не містить необхідних винятків для звільнення вакцин проти COVID-19 від процедур імпортного контролю, терміни проведення яких можуть негативно позначитися на дотриманні холодового ланцюга зберігання вакцин.

Хоча наприкінці грудня президент і підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19)», прийнятий Верховної Радою 4 грудня, окремих моментів у ньому не врахували.

Усе вищевикладене дозволяє з упевненістю сказати, що своєчасну кампанію з вакцинації в Україні провалено. Після таких обвинувачень прем'єр-міністр Латвії недавно відправив у відставку міністерку охорони здоров'я, хоча кампанія з вакцинації в цій країні, на відміну від України, вже розпочалася. Український же прем'єр-міністр, згідно із заявою у ЗМІ Михайла Бродського, яку зараз, на доручення президента, перевіряє СБУ, убезпечив себе разом із групою народних депутатів, вакцинувавшись нелегально завезеною вакциною BioNTech від Pfizer і заплативши за неї 2,5 тисячі євро. Тим часом міністр охорони здоров'я — член уряду, який не спромігся за десять місяців подбати про своєчасну закупівлю вакцини для всіх громадян України, тепер докоряє цим самим громадянам за те, що вони погано підготувалися до оголошеного за місяць карантину зимових канікул, не закупивши про запас шкарпеток і футболок. І коли збираєш усе це докупи, то, дивлячись на заклеєні заборонними стрічками стелажі в супермаркетах, мимоволі починаєш думати, що алкоголь, якого заборона не торкнулася, від ковіду, звісно, не врятує, але в наших умовах, мабуть, справді є продуктом першої необхідності…

Related video

Більше статей Алли Котляр читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}