Декілька країн на чолі з Саудівською Аравією заблокували кроки країн G20 задля скорочення використання викопного палива. Як пише Financial Times, це є ознакою глобальної напруженості щодо майбутньої ролі нафти, газу та вугілля в рамках боротьби світу зі змінами клімату.
У суботу, після кількох кількох днів інтенсивних дискусій, організованих Індією в Гоа, країни G20 оприлюднили підсумковий документ. У ньому деякі країни-члени підкреслили необхідність скоротити використання викопного палива без урахування викидів «відповідно до різних національних обставин».
Водночас, інші «мають відмінний погляд на це питання». Ці країни хочуть зосередитися на розробці технології для вловлювання викидів парникових газів. Декілька людей, знайомих з переговорами, розповіли, що Саудівська Аравія займає панівну позицію проти поступового скорочення використання викопного палива, і її підтримують кілька інших країн. У минулих переговорах проти цього кроку постійно виступали Росія та Китай, і вони завадили досягненню угоди на кліматичному саміті ООН у Єгипті наприкінці минулого року.
Країни G7 вже домовилися прискорити поступову відмову від викопного палива.
Суботня зустріч також не досягла прогресу у встановленні глобальної мети розвитку відновлюваної енергетики. Тупикова ситуація виникла, оскільки країни по всьому світу страждають від екстремальних погодних умов, включаючи сильну спеку та повені.
«Оскільки щоденно в усьому світі встановлюються температурні рекорди, а наслідки зміни клімату виходять з-під контролю, світ повинен був почути гучний заклик до дії», — вважає старший юрист консалтингової компанії E3G Олден Мейєр, наголошуючи на «гострих розбіжностях», які супроводжували дискусію стосовно відмови від викопного палива.
Натомість, говорить він, результат дискусії виявився слабким.
Виступаючи наприкінці зустрічі, міністр енергетики Індії, визнав, що скорочення виробництва викопного палива було каменем спотикання в дискусіях. Водночас, за його словами, більша частина G20 була «за», і це була «чудова конференція».
Індія зобов’язалася досягти чистого нуля до 2070 року, Китай встановив ціль до 2060 року. У звіті, підготовленому для головування Індії у Великій двадцятці, вартість енергетичного переходу оцінюється в чотири трильйони доларів США на рік у всьому світі. При цьому наголошується на потребі фінансування для країн, що розвиваються — це стало ключовою вимогою прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді.
Нездатність досягти угоди, ймовірно, посилить тиск на Об’єднані Арабські Емірати, щоб вони активізували свої дискусії з міністрами та лідерами.
У грудні відбудеться кліматичний саміт COP28. Раніше цього місяця Султан аль-Джабер, президент COP28, виклав своє бачення саміту, який буде зосереджений навколо фінансування для бідних країн, щоб допомогти їм впоратися з наслідками глобального потепління, а також максимально швидко популяризувати відновлювану енергію.
Він також поставив мету до середини століття скоротити використання викопного палива, виробленого без урахування викидів.
Це йде далі за попередньо озвучені цілі. Згідно з даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, щоб до 2030 року зупинити підвищення температури на 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем, глобальні викиди необхідно скоротити на 43%. Це є та межа, за якою, застерігають вчені, почнуться потенційно незворотні зміни на планеті та руйнівні наслідки для жителів.
Згідно з Програмою ООН з навколишнього середовища, до 2100 року температура підвищиться на 2,4–2,6 °C, однак температура вже піднялася щонайменше на 1,1°C.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, глобальні викиди вуглекислого газу (CO2), пов'язані з енергетикою, досягли рекордного рівня минулого року, хоча більш чисті технології, такі як сонячна енергетика та електромобілі, допомогли обмежити вплив збільшення використання вугілля та нафти.