Вчені попереджають, що людство має ліквідувати викиди парникових газів до 2050 року, інакше зростає ризик руйнівних наслідків. Науковці також впевнені, що досягнути цієї мети цілком можливо, але водночас, таке завдання є надзвичайно складним, пише The Washington Post.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало широкомасштабну доповідь, аргументуючи, що досягнення нульового рівня викидів - це «місія здійсненна».
Агентство відкидає «мрії» про те, що всі раптово відмовляться від «забруднювальних» транспортних засобів і почнуть пішки ходити на роботу, адже згідно зі звітом, зміна поведінки людей може скоротити менше 4 відсотків шкідливих викидів.
Більше того, близько 785 мільйонів людей у світі взагалі не мають доступу до електроенергії. Для них пріоритетом є отримання цієї базової послуги. Міжнародною метою має стати підвищення рівня життя скрізь, при цьому зменшуючи шкідливий вплив на навколишнє середовище.
Це вимагатиме «особливої, непохитної уваги з боку всіх урядів - співпрацювати між собою, а також з бізнесом, інвесторами та звичайними громадянами», - йдеться у звіті.
Трансформація технологій, які люди використовують для будівництва будинків, опалення будівель, виробництва товарів і практично всіх аспектів життя - призведе до зменшення загального світового попиту на енергію до 2050 року, в той час як економіка буде більш ніж удвічі більшою.
Масштабний розвиток відновлюваної енергетики зробить сонце головним енергетичним джерелом. Для того, щоб досягнути такого «сонячного буму» до 2030 року необхідно пришвидшувати енергетичний перехід. Також важливу роль має зіграти вітрова та «чиста» ядерна енергетика.
Згідно з прогнозами МЕА, продаж електромобілів зміститься з 5 відсотків станом на сьогодні до 60 відсотків у 2030 році. Для цього потрібно буде побудувати багато масивних «гігафабрик» електромобілів.
Якщо світ почне активно рухатися до енергетичного переходу, попит на нафту впаде настільки стрімко, що компанії припинять фінансувати нові проекти з видобутку викопного палива, зосередившись на отриманні нафти з вже наявних свердловин. Попри те, що природний газ відіграватиме важливу роль у перехідному періоді, транспортери палива повинні будуть зменшити викиди через використання «негерметичного обладнання».
Все це найпростіша частина, вважають в МЕА. Екологізація промисловості, судноплавства та авіації потребує багато нових інвестицій. Наприклад, воднева технологія може живити електростанції, вантажівки та кораблі, а біопаливо могли б використовувати літаки. Значна частина таких змін відбудеться після 2030 року, однак лише в тому випадку, якщо узгоджені міжнародні дії почнуться вже зараз.
Якби кожна країна дотримувалась такого «сценарію», то за прогнозами МЕА та Міжнародного валютного фонду, масштабні інвестиції в енергетичний сектор сприяли б зростанню світового ВВП на 0,4 відсоткових пункти на рік, а загальні енергетичні витрати для людей не були б занадто масштабними.
Однак урядам доведеться багато інвестувати в нові дослідження, трансформацію електромереж та програм з підвищення ефективності. Податки на вуглець також мають вирішальне значення для мобілізації необхідних масових приватних інвестицій.
Звичайно, мало урядів, швидше за все, слідуватимуть сценарію настільки ретельно, наскільки це необхідно. Агентство виявило, що Земля може нагрітися до 2,1 градуса Цельсія до 2100 року, навіть за умови, що кожна країна виконає свої поточні кліматичні зобов'язання. Це набагато вище, ніж рекомендують вчені (1,5 градуса). З іншого боку, це також набагато краще, ніж якби уряди взагалі нічого не робили. Так чи інакше, ігнорувати цю проблему не можна, адже вона нікуди не зникне, резюмує видання.
Раніше повідомлялося, що унаслідок глобального потепління температура повітря у деяких країнах до 2050 року може піднятися до екстремальних 56 °C.
Вчені попереджають, що подібні погодні умови становлять серйозну загрозу для людей і тварин.
Опитування людей із 14 країн показує, що найбільше люди зараз бояться наслідків кліматичних змін та виявлення нових невідомих хвороб, згідно з даними дослідницького центру Pew.
Більшість з усіх респондентів заявляють, що обидві проблеми є ключовими загрозами для їх країн. Загалом, опитані найчастіше згадували саме екологічні проблеми та циркуляцію інфекційних хвороб, ніж інші загрози, такі як тероризм, кібератаки, поширення ядерної зброї, економічні негаразди та масова міграція.