UA / RU
Підтримати ZN.ua

США не зможуть протистояти військовій силі Китаю без допомоги союзників — The Guardian

Розширення військової потужності Пекіна підкреслило важливість альянсу AUKUS.

Китай робить великі кроки у розбудові свого військово-морського флоту. За допомогою супутникової зйомки в травні цього року було виявлено будівництво 315-метрового авіаносця. Пекін має фактично найбільший у світі флот та потужну суднобудівну промисловість. Розширення військової сили Китаю підкреслило важливість нового оборонного альянсу США, Британії  та Австралії, пише The Guardian.

Розбудова флоту є частиною спроб Пекіна відтіснити американські сили у західній частині Тихого океану, за межами першого острівного ланцюга, що проходить на південь від Японії, між Тайванем та Філіппінами до Південно-Китайського моря. Це також пояснює, чому Вашингтон хоче залучити Австралію і Велику Британія в цей регіон. 

«За останні два десятиліття Китай нарощував потенціал, щоб обмежити США у свободі дій у західній частині Тихого океану», - сказав аналітик Сідхарт Каушал.

«Це почалося з протикорабельних ракет далекого радіусу дії, але зараз зростає військово-морська потужність. Розширення військового потенціалу Китаю призвело до того, що США є «життєздатними» у регіоні лише тому, що у них є союзники», - вважає Каушал.

З часів Другої світової війни США були панівною регіональною військово-морською державою, яка пропонувала гарантію безпеки Японії, Південній Кореї і, зокрема, Тайваню, на який претендує Китай. Але бажання китайського президента Сі Цзіньпіна розширити флот до 2035 року швидко змінює ситуацію в регіоні.

За даними Пентагону, флот Народно-визвольної армії Китаю нараховує 350 військових кораблів проти 293 у США. Загальний флот Китаю збільшився втричі за останні 20 років і Пекін планує розширювати його і надалі.

На тлі зростання сили Китаю у Тихий океан було відправлено британський авіаносець «Королева Єлизавета» та його вісім допоміжних військових кораблів, влітку та восени.

Британський корабель був залучений до низки багатонаціональних навчань, фактично спрямованих проти Пекіна, включаючи США, Австралію, Францію, Японію, Нову Зеландію та Південну Корею у серпні, і він має повернутися через Південно-Китайське море цієї осені.

Альянс Aukus забезпечить Австралію технологією атомних підводних човнів. Тим не менш, австралійські атомні підводні човни будуть готові приблизно до 2040 року, тоді як Китай будує атомний підводний човен майже кожні 15 місяців, за словами аналітика Матьє Дюшателя.

Незважаючи на це, з точки зору технології та бойового досвіду, експерти вважають, що Китай відстає. Незважаючи на кількість кораблів, за оцінками Конгресу, американський флот має більше персоналу.

«У Китаї багато суднобудівного потенціалу та досвіду, а також хорошої зброї. Але питання в тому, чи дійсно Пекін готовий боротися?», - каже британський адмірал у відставці Кріс Паррі.

Але коли справа доходить до Тайваню, то напруга зростає. Пекін регулярно проводить військові навчання поблизу острова.

При цьому Каушал ставить під сумнів, чи достатньо у Китаю десантних кораблів для успішного військового вторгнення. Однак найбільше питання полягає в тому, як США діятимуть під час потенційного вторгнення Китаю на Тайвань, і якою буде відповідь самого Пекіна. Сценарій вторгнення відкриває тривожні перспективи ескалації.

У жовтні минулого року Американський генерал Марк Міллі зателефонував своєму китайському колезі генералу Лі Цзучену, щоб запевнити його, що військові навчання не є поштовхом до війни. Американська розвідка дійшла висновку, що Пекін все-таки боїться раптового нападу США.

Справжня криза сталася в 1996 році, напередодні президентських виборів у Тайвані, під час яких тодішній президент США Білл Клінтон направив два авіаносці до острова, щоб захистити його після того, як Китай демонстративно випустив серію ракет. Одна з ракет навіть пролетіла над столицею Тайваню, Тайбеєм.

«Ескалація ситуації неможлива без ризику значних втрат», - каже Дюшатель.

Китай намагається посилити контроль над регіоном, що має стратегічне значення для торговельних шляхів.

«Жодна із сторін поки не готова зупинити розширення китайського флоту. Не варто також недооцінювати емоційний вимір. Націоналізм є потужною силою в Китаї, що спонукає тамтешніх політиків до жорсткої лінії у територіальних суперечках», - вважає Дюшатель.

Читайте також: Китай залишився незадоволений американським "клубом" чотирьох країн після зустрічі Байдена з лідерами Індії, Японії і Австралії

США, Великобританія і Австралія створили новий союз в сфері безпеки - AUKUS. Рішення трьох країн є системним і викликано в тому числі прагненням протистояти зростаючому політичному, економічному і військовому впливу КНР. Практична ж співпраця «трійки» почалася з відмови Австралії від великої закупівлі французьких підводних човнів на користь американських атомних підводних човнів, що призвело до відкликання Парижем своїх послів з Вашингтона і Канберри.

Про те, які наслідки для Індо-Тихоокеанського регіону матиме створення нового тристороннього оборонного союзу - розмірковує Віктор Константинов у статті «Три лицарі проти китайського дракона».