Дослідження показали, що діти, які виростають в умовах сильного забруднення повітря шкідливими викидами, частіше страждають від психічних захворювань, пише The Guardian.
Існує зв'язок між впливом концентрації оксидів азоту та твердих частинок у повітрі на розвиток у дітей таких розладів, як тривога та депресія, зазначають науковці.
Такі результати були отримані в ході 25-річного спільного британсько-американського дослідження 2039 дітей-близнюків, народжених в Англії та Уельсі протягом 1994 та 1995 років, психічне здоров’я яких оцінювали науковці, коли дітям виповнилося 18 років.
«Ці результати в сукупності дозволяють припустити, що молодь, яка постійно зазнає впливу помірного рівня забруднення атмосфери оксидом азоту, може бути більш схильною до розвитку психічних захворювань у молодому віці», - підсумували автори дослідження.
Зв'язок між рівнем забруднення повітря та ризиком психічних захворювань є «відносно скромним», але цілком реальним, додали вчені.
Автори роботи сказали, що результати дослідження «не залежать від індивідуальних чи інших впливів на психічне здоров'я».
«Це дослідження продемонструвало, що діти, які ростуть у великих містах, зіштовхуються з більшим ризиком психічних захворювань, адже в таких містах спостерігається вищий рівень дорожнього руху, відповідно, і зростання рівня шкідливих викидів», - сказала співавтор дослідження доктор Хелен Фішер.
«Ми хотіли б думати про наші міста як про зелений та відкритий простір, але очевидно, що існує прихована небезпека, яку багато хто навіть не враховував», - додає Фішер.
Хелен Фішер була головним автором дослідження, в якому взяли участь науковці Інституту психіатрії, психології та нейронауки Королівського коледжу Лондона, а також університету Дьюка в США.
Психічне здоров'я учасників дослідження оцінювали, коли їм виповнилося 18 років, за допомогою оцінки симптомів десяти поширених психічних розладів, таких як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, тривожність та алкогольна залежність.
Р-фактор загальної психопатології був використаний для визначення стану психічного здоров’я учасників. В учасників, у яких вищий показник р-фактора, спостерігалося більше несприятливих симптомів.
Дослідники виявили, що учасники дослідження, які зазнали найбільшого впливу оксидів азоту, набрали на 2,62 бала більше за загальним показником психопатології, у порівнянні з їхніми однолітками. Ті, хто зазнав найбільшого впливу концентрації твердих частинок, набрали на 2,04 бала більше, ніж їхні однолітки.
«З досліджень ми знаємо, що наше психічне здоров'я визначається способом життям, який ми ведемо, середовищем, в якому ми перебуваємо, і нашим досвідом з дитинства. На психічне здоров’я дитини впливає багато факторів, зокрема дім, школа, громада та околиці», - сказав заступник виконавчого директора Центру психічного здоров'я Британії Енді Белл.
«Ми також знаємо, що бідність, расизм, травми та відчуження є основними ризиками для психічного здоров’я. Але як показує сьогоднішнє дослідження, фізичне середовище також має велике значення, тому важливо зробити місця проживання людей безпечними, чистими та здоровими», - каже Белл.
Забруднення повітря вже визнали фактором, який сприяє погіршенню здоров'я серця і легенів, а також викликає захворювання центральної нервової системи. Дослідження також показують, що високий рівень забруднення повітря підвищує ризик розвитку психічних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, дев’ять із десяти людей у всьому світі страждають від високого рівня забруднення повітря.
Професор прикладної статистики Кевін МакКонвей каже, що, хоча дослідження показали зв'язок між шкідливими викидами від руху автомобілів та психічними розладами, «насправді причиною погіршення стану психічного здоров’я є загальний рівень забруднення повітря».
Шкідливі викиди від викопного палива щороку вбивають мільйони людей. Спалення викопного палива робить набагато більше, ніж просто перекачує вуглець в атмосферу. Як і усі джерела забруднення повітря, викопне паливо під час спалювання виділяє суміш газів і дрібних твердих частинок. Найдрібніший клас цих частинок, відомий як PM 2.5, може осідати в легенях людей і потрапляти у кров, викликаючи та загострюючи хвороби, а в найгірших випадках, призводити навіть до смерті.
За даними міжнародної платформи аналізу якості повітря, Київ входить до першої десятки міст за забрудненням повітря. Поряд із Делі та Пекіном, у яких населення всемеро більше, українська столиця періодично потрапляє в червону зону.
Чи дійсно все так погано з якістю повітря у Києві? Де можна отримати достовірну інформацію про те, чим ми дихаємо в столиці? Що робить київське повітря проблемним? Як ці проблеми усунути? В усіх цих питаннях для читачів ZN.UA розбирається керівник ГО «Офіс Довкілля» Єгор Фірсов у матеріалі «Що не так із міжнародними рейтингами якості повітря?».