Що визначає незалежну державу? Це питання не лише предмет академічних дебатів. Питання лежить в центрі двох небезпечних протистоянь. Росія розширила агресію проти Києва, оскільки президент РФ Владімір Путін не визнає суверенітет України, тоді як Пекін може почати війну проти Тайваню, оскільки президент Китаю Сі Цзіньпін не визнає незалежність острова, пише The Washington Post.
Путін фактично заявив, «що Україна навіть не держава». Не так давно очільник Кремля опублікував статтю, в якій стверджував, що «росіяни та українці — один народ». За його словами, іноземні держави, «радикали» та «неонацисти», які реалізують «антиросійський проект», намагаються віддалити українців від «їхнього законного місця під крилом Москви».
Сі також виголосив промову з нагоди 100-річчя Комуністичної партії Китаю, в якій заявив, що «вирішення питання Тайваню та повне возз’єднання Китаю з островом є історичною місією». На його думку, Тайвань є лише провінцією, яку необхідно негайно возз’єднати з материком.
Такі ідеї почали активно поширюватися серед звичайних росіян та китайців у результаті безперервної пропаганди, заснованої на «викривленні» історії.
Російська імперія намагалася, але не змогла придушити українську мову та національну самобутність. Коли вибухнула революція 1917 року, Україна проголосила незалежність, перш ніж почалася історія Радянського Союзу. Страждання, які приніс Йосип Сталін, ще більше віддалили Україну від Москви.
Протягом 1940-1950-х років українці чинили опір радянській владі. Коли Радянський Союз розпався у 1991 році, Україна проголосувала за незалежність.
Що стосується Тайваню, то деякі китайці оселилися там ще в 7 столітті, їх чисельність значно перевищувала місцевих жителів.
В 1895 році поразка Китаю в китайсько-японській війні привела до захоплення острова Японією. Японські війська придушили спробу Тайваню проголосити незалежність. У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, Тайвань був включений до китайського націоналістичного режиму Чан Кайші. Через два роки націоналістичні війська жорстоко придушили повстання. Коли комуністи захопили владу в Пекіні в 1949 році, Чан Кайші втік на Тайвань зі своїми силами, що залишилися.
Хоча сучасний Тайвань ніколи офіційно не проголошував незалежність, адже боїться спровокувати репресії з боку Китаю, острів фактично був суверенною державою протягом останніх 73 років. Тим часом Україна вже 31 рік офіційно вільна від російського контролю.
Ні Україна, ні Тайвань не збираються відмовлятися від незалежності. Опитування Pew Research Center показало, що дві третини дорослих жителів Тайваню вважають себе просто тайванцями, а третина — і тайванцями, і китайцями; лише 4 відсотки вважають себе китайцями. Тим часом опитування в Україні показують, що понад 80% українців продовжують підтримувати незалежність, а 72% вважають Росію «ворожою державою».
Україна слабша у військовому відношенні, ніж Росія, а Тайвань слабший за Китай. Якщо вірити, що «політична влада виростає зі зброї», тоді доля України та Тайваню вирішена. Але ідея про те, що уряди отримують «свої справедливі повноваження зі згоди народу», свідчить, що Україна та Тайвань — обидві демократії, насправді є більш незалежними державами, ніж диктаторські російський та китайський режими.
Якщо Путін розширить свій наступ на Україну, або якщо Сі почне атаку на Тайвань, це не будуть війни за «національне возз’єднання». Це будуть загарбницькі війни проти суверенних держав, яким повинні протистояти всі демократичні нації всіма наявними в їх розпорядженні засобами, резюмує видання.
Китай пригрозив "рішучими заходами", якщо Тайвань зробить кроки до офіційної незалежності, попередив офіційний речник Пекіна, додавши, що “провокації Тайваню та втручання ззовні можуть посилитися наступного року”.
Китай вважає демократично керований Тайвань своєю територією і в останні два роки посилив військовий та дипломатичний тиск, щоб підтвердити свої претензії на суверенітет.
Тим часом Росія продовжує нарощувати війська на кордоні України, поглиблюючи конфлікт та збільшуючи напругу навколо питання всієї європейської безпеки.
ZN.UA пропонує читачам поміркувати, що чекає на Україну в середньостроковій перспективі й до чого варто готуватися вже зараз:
- Сергій Корсунський"Імперія Путіна готується завдати удару у відповідь: чого чекати Україні";
- Олексій Їжак"Байден і Путін розійшлися по кутах. Чого чекати Україні";
- Олег Шамшур"Ворог біля воріт: хто і як може зупинити Путіна";
- Володимир Кравченко"Україна – епізод у серіалі, сценарій якого пишемо не ми?".