Щорічна сесія законодавчого органу Китаю - Національного народного конгресу, завжди чітко організована: виступи ретельно репетируються, присутні перевіряються, тобто все зазвичай іде за відповідним сценарієм. Під час тижневого заходу, який завершився 11 березня, найбільше запам'яталися слова китайського лідера Сі Цзіньпіна, який зазначив, що Китай тепер «може впевнено дивитись світові в очі». Це стало фактично ілюстрацією амбіцій Пекіна. На думку влади, Китай став великою державою і тепер повинен діяти відповідно до свого статусу, тому Заходу буде важче стримувати Китай, пише журнал The Economist.
Основним завданням конгресу була ратифікація нового п'ятирічного плану, який повинен зробити Китай ще більш потужним, одночасно захищаючи країну від глобальних суперників. План встановлює цілі, які повинні виконувати чиновники. Нова стратегія розвитку Китаю буде діяти з 2021 по 2025 рік, і вона підтверджує, наскільки серйозно керівництво намагається ізолювати країну від ворожих іноземних сил, які, на думку Пекіна, протистоять зростанню Китаю.
У документі Америка не згадується безпосередньо, але в цьому немає необхідності: кожен китайський чиновник розуміє, що конкуренція із США набуває великого стратегічного значення. Попередній п’ятирічний план описував, як мирний багатосторонній світ принесе користь Китаю. Новий план висвітлює усю небезпеку «гегемонії».
У плані Китаю зазначено, що цілі зростання будуть встановлюватися щороку, залежно від умов. Пекін з обережністю бере на себе зобов’язання, адже наразі точно не знає, чи зможе Америка зупинити постачання напівпровідників високого класу. Цілі Пекіна передбачають, що Китай стане "розвиненою країною середнього рівня" до 2035 року.
У плани Китаю входить також збільшення витрат на наукові дослідження та розробки щонайменше на 7% щорічно протягом наступних п’яти років. У стратегії зазначено, що до 2025 року 65% населення буде «урбанізованим», порівняно з майже 61% наприкінці 2019 року. Крім того, Китай зобов'язується зменшити кількість викидів вуглекислого газу.
У новому плані найбільш показовим є те зростання, яке він описує. Йдеться про "стратегію подвійного обігу", що являє собою суть концепції, розкритої Сі Цзіньпіном минулого року. Концепція вимагає від Китаю залишатися частиною "міжнародного обігу" світової торгівлі, але Пекін повинен захищати свою частку експортних ринків. Крім того, увага зосереджується на поліпшенні "внутрішнього обігу", тобто побудові енергійної економіки вдома, одночасно зменшуючи залежність від інших.
Посадовці заявляють, що для реалізації такої концепції потрібно, щоб ресурси вдома розподілялись відповідно до ринкових принципів, а не урядових диктатів. Вони усвідомлюють необхідність послаблення системи реєстру домогосподарств, що ускладнює переселення сільських жителів у міста. Китай планує полегшити внутрішню міграцію, особливо для молодих освічених працівників.
Деякі аспекти плану можуть неабияк турбувати решту світу. Нова стратегія Пекіна не згадує програму "Зроблено в Китаї 2025", яку різко критикували американські чиновники. Але основні елементи цієї програми залишаються. Визначаючи пріоритети для виробництва, план закликає інвестувати в ті самі технологічні сектори, від робототехніки до електромобілів.
Нові цілі Китаю також визначають сім передових технологій, які вважаються життєво важливими для розвитку та національної безпеки. Сюди входять квантові обчислення, напівпровідники та штучний інтелект. Китай вже витрачає величезні інвестиції на розвиток цих технологій, але досі результати були не надто вдалими. Багаторічна спроба наздогнати світових лідерів у виробництві напівпровідників поки що не відповідає амбіціям китайського уряду.
Китай також хоче розвивати і традиційне виробництво. Країна є найбільшим у світі виробником товарів. Її частка у світовому виробництві становить майже 30% - приблизно стільки ж, скільки разом складає частка Америки, Японії та Німеччини. Багато іноземних компаній бояться політичних ризиків співпраці з Пекіном на тлі зростання напруги між Китаєм та США. Саме тому цілі Китаю передбачають, що він повинен утримувати в країні важливі частини ланцюгів поставок. Для іноземних компаній це може здатися загрозою.
Китай також сподівається зберегти свою промислову перевагу - це його підхід до побудови першокласної інфраструктури. Міністерство транспорту планує майже вдвічі збільшити довжину високошвидкісної залізничної мережі Китаю до 70 тисяч км протягом 15 років. Це зробило б китайську мережу майже в п’ять разів довшою, ніж усі інші високошвидкісні залізничні мережі у світі.
Новий п’ятирічний план Китаю також натякає, що попереду можуть бути економічні труднощі. Згідно з новою стратегією, необхідно стабілізувати або зменшити відношення боргу Китаю до ВВП. Але скоротити борг буде складно, якщо вливати інвестиції в інфраструктуру та спонсорувати розвиток технологій.
Навколишнє середовище - ще одне тернисте питання. Китай пообіцяв, що країна стане вуглецево нейтральною до 2060 року. Однак, нова стратегія Пекіна не вказує, як саме країна буде виконувати свою обіцянку, за винятком розширення виробництва атомної енергії. Пекін обіцяє сприяти “чистому використанню вугілля”, але не вказує на те, що поступово припинить його використання. Більше деталей може з’явитися найближчими часом, коли окремі міністерства будуть встановлювати власні цілі.
Державні ЗМІ Китаю пишуть, що країна має далекоглядних лідерів, які сміливо встановлюють нові шляхи на майбутнє. Але новий план Пекіна насправді лише підсумовує те, куди країна вже почала рухатися. Прагнення до цілковитої економічної незалежності буде реалізувати важче, ніж здається, резюмує видання.
Стратегічно позиціонуючи свій науково-дослідний комплекс відносно відкриттів, нагромаджуючи таланти й інфраструктуру, Китай зможе найшвидше адаптувати майбутні передові рішення, розвивати нові продукти і перерозподіляти вигоди. Про те, які цілі далекосяжного розвитку країни ставить сьогодні китайське керівництво, читайте у статті Дмитра Єфремова «Ідеальний меч уже в руках коваля».